Район Нового Львова розташований між вулицями Василя Стуса, Дібровною, Івана Франка та Панаса Мирного. Як раніше виглядав район Нового Львова та його історію опублікувало видання Фотографії Старого Львова.
Читайте також: Не реставрація, а ужиткове мистецтво. Чому не можна самовільно реставрувати пам’ятки
Новий Львів на мапі Львова 1939 р.
Дільниця знаходиться на південно-східній околиці Львова, що розбудовувалася у 1910-1970 роках. На початку ХХ ст. тут мали продовжити урбаністичну концепцію міста-саду, яку не змогли довершити Іван Левинський та Юліан Захаревич на Новому Світі.
Концепцію Нового Львова створили на поч. ХХ ст. архітектори Фердинанд Касслер та Александр Остен. Ця дільниця фактично складається з трьох частин: Красучин, Залізна Вода та Власна Стріха.
Водонапірна башта
Красучин, де архітектори Каслер та Остен запланували у 1910 р. створити дільницю віл, на поч. ХХ ст. був фільварком, названим з 1881 р. іменем його власника Миколая Красуцького. Було створено план міста-саду у вигляді прямокутника з великою круглою площею-сонцем у центрі, від якого розходилися шість вулиць-променів, на яких планувалося споруджувати вілли та 2-3 поверхові будиночки, оточені садами. Проте до початку Першої світової війни встигли спорудити лише кілька будиночків (в районі сучасних вулиць Тернопільської та Героїв Крут).
Читайте також: Загадковий мешканець Пекарської, який змінив ісламський світ на краще
Забудову Красучина продовжили лише у 1950-х роках, коли споруджували стандартні дво- і триповерхові будинки на вулицях Угорській і Віденській. У 1960-х планувальну схему Ф. Кесслера та А. Остена зламали і, замість площі-сонця з променями, заповнили прямокутник Нового Львова хрущовками.
Парк «Залізна вода» у Львові
Новий Львів від міста мав відділяти парк Залізна Вода, закладений у 1905 р. на схилах між Красучином і Софіївкою.
«Залізна вода стала місцем прогульок від 1830-х рр. Львів’яни мандрували туди не раз раненько із дітьми й харчами, клалися таборами по полянах у лісі й верталися пізнім вечором до міста. Гостей притягала також купіль у ставку Камінського, ну й корчемка, що тут стояла. Короткий час тут був літній німецький театр Франца Краттера», – писав Іван Крип’якевич.
вул. Тернопільська 15
У 1930-х роках на південь від парку, між сучасними вулицями Тернопільською та Ярославенка, під керівництвом архітектора Тадеуша Врубеля розбудовано у стилі функціоналізму дільницю вілл, яку назвали Залізна Вода. Більшість будиночків спорудили за типовими проектами.
«Односімейні будинки, порівняно недорогі, але зручні, бо є 3-5 кімнатними, з вигодами та обладнанням, розташовані на сонячному узгір’ї в найздоровішій дільниці міста, доступні для кожного, хто має заощадження в розмірі 6-10 тисяч злотих. Це справжній ідеал міського поселення, який відповідає сучасним потребам і духові часу» (Słoneczna polana// Lwów na granicy dwóch epok / Wyd. Tadeusz Fabiański. – Lwów, 1934).
Вулиця Власна Стріха (сучасна Панаса Мирного). Джерело
Зі заходу Нового Львова, на початку нинішньої вулиці Панаса Мирного, збудовано у 1920-х колонію вілл для урядовців та «середнього класу» під назвою Власна Стріха. Тут практично повторюються два типові проекти у дворковому стилі архітектора Владислава Клімчака. Паралельна вулиця Над Яром (сучасна Енергетична) забудована на межі 1920-1930-х триповерховими будинками у стилі раннього функціоналізму за проектами Збіґнева Жепецького.
Читайте також: Як у Львові реорганізують рух на перехресті вулиць Стуса та Липова алея. Фото, відео
У 1933 році за проектом Вітольда Мінкевича у центральній частині Нового Львова збудовано високу червону водонапірну башту, для постачання води в даний район.
Електростанція на Персенківці. Фото першої пол. XX ст.
На південь від вул. Панаса Мирного утворилася промислова зона Нового Львова, яку започаткувала у 1907-1908 рр. міська електростанція на Персенківці. А у 1950-х колишній велосипедний завод перебудували на «Полярон» – підприємство військової електронної техніки, виробництво напівпровідникових мікросхем, електролітичних конденсаторів та електронних ламп великої потужності.
Фото зі сайту Фотографії старого Львова
