Фото:Google.com/maps
Уряд України планує «полегшити» знесення «хрущовок», аби будувати на їхньому місці багатоповерхівки стало простіше. Тим часом головний архітектор Львова Антон Коломєйцев у коментарі Tvoemisto.tv каже, що зносити «хрущовки» у Львові – неефективно. Їх можна ремонтувати, утеплювати, покращувати двори, але не зносити.
Читайте також: У Львові знову заговорили про вулицю, яку «будують» уже 11 років
Міністерство розвитку громад і територій України підготувало законопроект, що знижує бар'єр згоди мешканців на розселення і подальше знесення їхнього будинку. Раніше, аби знести застаріле житло, потрібно було, щоби усі мешканці на це погодились, тепер же може стати достатньо згоди 75% мешканців. Законопроєкт уже пройшов громадські слухання.
Антон Коломєйцев говорить, що подібні програми з комплексної реконструкції кварталів застарілого житлового фонду намагались втілити в деяких містах Німеччини, а також у Росії. У Німеччині це було можливим, бо там є співвласники будинків. Їх власність виражається у відсотках від загальної власності, а не в конкретних квартирах. У нас же є право власності на кожну окрему квартиру, тому він каже, що незрозумілим виглядає механізм, за яким діятимуть із 25% людей, які не дають згоди на знесення і відселення. У Росії також така ініціатива не була успішною.
Суть законопроєкту, каже він, зрозуміла – ефективніше використовувати територію, покращити умови проживання. Утім це може спровокувати деякі інфраструктурні проблеми, через збільшення кількості мешканців у спроєктованих у радянський час районах.
Читайте також: Приміщення у центрі Львова, яке пустує 10 років, хочуть віддати під садок чи школу
«Забудова 60-х років – це була така перша масштабна багатоквартирна забудова радянської доби. Це типові панельні будинки переважно на 4-5 поверхів. Часто там буває розгерметизація швів між панелями, будинки не достатньо добрі з точки теплоізоляції, часом течуть дахи, нема ліфтів. Квартири у «хрущовках» досить малі. Тому є думка, що таке житло не відповідає стандартам комфорту. Як на мене, це не зовсім так», – додає він.
За словами Антона Коломєйцева, таке соціальне житло часто є вигідним студентам, молодим парам, які не мають достатньої фінансової подушки. Деякі мешканці не хочуть переселятись через сильний емоційний зв'язок із цим житлом.
«Для багатьох, це їхнє перше житло, яке отримали, працюючи на заводах, підприємствах», – каже він.
Тим паче, додає головний архітектор Львова, двори у цих районах красиві, зелені. Натомість є проблеми із паркуванням, такі двори не пристосовані до великої кількості автомобілів.
«Усе ж це комфортні простори і місто багато інвестувало в їхнє покращення. Таких будинків у Львові небагато, вони вимагають термосанації, в місті є програми кредиту. Є технології герметизації швів, також можна доставляти ліфти. Є локальні проблеми, але щоби вони масово були аварійні, то ні. Вони надаються на високоякісну трансформацію», – каже він.
Читайте також: У Львові погодили будівництво нової вулиці на Левандівці. Схема
Райони, які забудовували «хрущовками» – це Виговського, Панаса Мирного – Угорська, Дністерська, Зелена.
«Ці райони будували відомі львівські архітектори, вони проєктували великі двори, перші поверхи були пристосовані під торгівлю. Свого часу то була дійсно передова забудова», – каже він.
Додамо, що «хрущовки» – це 5-поверхові панельні будинки без технічного поверху, ліфта й сміттєпроводу. Їх почали будувати всередині ХХ століття за часів правління Микити Хрущова, звідки й пішла назва.
Вікторія Савіцька