Наступного тижня всі дитячі бібліотеки Львова мають отримати нові книги, надруковані шрифтом Брайля. Кожна книга має аудіоверсію, рельєфний малюнок, який можна «побачити» на дотик, та універсальний дизайн – шрифт Брайля і звичайний плоский шрифт, що дозволяє одночасно читати її зрячим і незрячих дітям. Про це повідомили в ЛМР.
Читайте також: У Львові адаптували мультсеріал для дітей з вадами зору. Відео
Загалом створили це 220 книг: 10 різних за жанром літературних творів, тиражем по 22 примірника кожен.
Серед нових видань – «Дітям про Львів» Дарії Іваницької, «П'ятикнижжя» Грицька Чубая, «Музей іграшок» Лесі Кічури, «Мандрівки з чарівним атласом. Париж» Надійки Гербіш та інші. У кожній книзі є QR-код із озвученим текстом – начитували книги безпосередньо їх автори або ж відомі львів'яни, такі як актриса Леся Бонковська, письменниця Леся Кічура, співак Ярослав Нудик та інші.
Частина книг виконана в універсальному дизайні, тобто містить шрифт Брайля і звичайний чорнодрук: таку книгу водночас можуть читати зрячі та незрячі діти.
«Уже третій рік поспіль ми продовжуємо наповнювати фонди бібліотек книгами шрифтом Брайля. Їхня унікальність не тільки у тому, що вони надруковані шрифтом Брайля, а у в тому, що частину з них видрукували в універсальному дизайні, також є плоский друк, кожна книга має аудіоверсію і QR-код. Книги доповнені рельєфними малюнками, які можна «досліджувати» на дотик», – розповів голова правління ГО «Фонд реабілітації незрячих» Михайло Петрів.
Проект «Книга Брайлем» розпочали у 2018 році, коли вперше для львівських публічних дитячих бібліотек надрукували по 10 перших книг шрифтом Брайля. Цього року проект входить до переліку переможців соціально-культурних проектів.
Книги отримають не лише 17 міських, але й дві обласні бібліотеки Львова, а також Львівська спецшкола-інтернат №100 для незрячих дітей.
Читайте також: Незрячість – не вирок. Я пишу коди на рівні з усіма програмістами
Проект реалізувала ГО «Фонд реабілітації незрячих» за фінансової підтримки управління соціального захисту Львівської міської ради та за сприяння Ресурсного центру НУ «Львівська політехніка». До роботи долучились чимало небайдужих людей – письменники, актори, художники, дизайнери.
