Помилковий переказ коштів: що робити та чи можна скасувати транзакцію
Проблемою можуть стати не лише технічні збої, а й банальна помилка в номері картки отримувача.
Hero Image

20 квітня 2023, 12:00

P2P-платежі – популярний спосіб переказу грошей членам сім’ї та рідним, а також швидких розрахунків за товари та послуги між фізичними особами. Такі транзакції здебільшого зручні та безпечні, але, на жаль, у деяких випадках виникають труднощі.

Що робити, якщо кошти пішли не за призначенням? Чи можливо повернути гроші, відправлені не тій людині? Пошукаймо відповіді на ці питання та з’ясуймо, що можна зробити задля уникнення прикрих помилок.

Що таке P2P-транзакції та як вони працюють

Під платежами P2P (peer-to-peer, person-to-person), які інколи також називають C2C (card-to-card), слід розуміти цифрові фінансові операції між фізичними особами, переказ коштів однією людиною на картку іншої. Платник та отримувач можуть мати картки, видані одним або різними банками. P2P також охоплюють міжнародні перекази.

Такі транзакції здійснюються:

  • в банківському мобільному застосунку;
  • на сайтах фінустанов;
  • через платіжні платформи на кшталт Portmone;
  • за допомогою онлайн-сервісів міжнародних систем переказів Western Union, MoneyGram, RIA або Transfer Go.

Отож, окрім платника та одержувача, учасниками транзакції є один або два банки (емітент та еквайр), а у деяких випадках також платформа-посередник. Наприклад, за допомогою платіжного сервісу Portmone можна здійснити переказ коштів з однієї картки українського банку на іншу. Зручні платежі доступні на сторінці https://www.portmone.com.ua/p2p, а ініціювати транзакцію можна лише за кілька секунд. Потрібно лише ввести дані картки відправника та одержувача, суму та email для отримання квитанції про успішний переказ. У більшості випадків кошти надходять на рахунок адресата майже миттєво.

Плюси та мінуси P2P-платежів

Висока популярність і поширеність однорангових транзакцій зумовлена:

  • зручністю, відсутністю необхідності відвідувати відділення банку або шукати найближчий платіжний термінал;
  • доступністю 24/7;
  • наявністю захисту від шахраїв – від крадіжки грошей або витоку конфіденційної інформації.

Запорукою безпеки транзакцій є використання офіційних перевірених сервісів інтернет-банкінгу або онлайн-переказів. Однак під час здійснення фінансових операцій жодна людина не застрахована від помилок. Їхніми наслідками можуть стати такі проблеми як блокування платежу, необхідність домовлятися з одержувачем про повернення грошей і навіть втрата чималої суми.

Які помилки можливі під час здійснення переказів

Переказ коштів з картки на картку зазвичай здійснюється за 16-значним номером. Якщо він вказаний правильно, гроші обов’язково надійдуть на рахунок адресата.

У разі невірного введення хоча б однієї цифри можливі два варіанти подій:

  1. Введеного платником номера картки не існує. У такому випадку надіслана сума грошей блокується банком-емітентом і через деякий час повертається на пластикову чи віртуальну картку відправника. Терміни повернення можна уточнити, звернувшись до фінансової установи;
  2. Номер, що був вказаний помилково, існує, транзакція пройшла успішно. Гроші надходять на рахунок особи, якій насправді платіж не призначався. Ця ситуація є складнішою, проте не безнадійною.

Чи може банк повернути помилково сплачену суму за зверненням клієнта? Найчастіше – ні. Втім, у деяких випадках відправник може одразу скасувати операцію, якщо вчасно помітив помилку в номері картки. Наприклад, клієнти monobank можуть анулювати транзакцію, якщо протягом 5–7 секунд натиснуть у застосунку кнопку «Скасувати переказ».

Як діяти, якщо ви переслали кошти не тому отримувачеві

Коли виникла помилка, сподіватися варто лише на порядність людини, що отримала платіж. Банк не має права знімати гроші з картки клієнта, проте може посприяти поверненню оплати.

Отже, перше, що потрібно зробити – звернутися до банківської установи, що видала картку, на яку надійшли кошти. Знайти банк допоможе BIN (перші 6 цифр у номері картки). Скоріш за все вам потрібно буде надати банківському співробітникові документ, що підтверджує платіж. Надалі банк має зв’язатися з отримувачем з проханням про повернення помилково зарахованої суми.

Деякі установи можуть підказати номер телефона клієнта для самостійного розв’язання проблеми. Як варіант, також можна скинути на картку адресата мінімальну суму та написати коротке повідомлення, в якому згадати про ситуацію, вказати контакти для зв’язку або спосіб повернення платежу.

Якщо людина відмовляється повертати гроші, у платника залишається єдиний шлях – звернення до суду. Окрім заяви потрібно подати виписки з банку. У разі ухвалення судом позитивного рішення відповідач повинен буде не тільки сплатити на користь позивача неправомірно отриману суму, а й покрити судові та інші витрати.

Для примусового стягнення грошей на свою користь позивач має звернутися із судовим рішенням до виконавчої служби. Проте відповідач зі свого боку може оскаржити ухвалу протягом місяця. Таким чином, процедура має сенс лише в тому випадку, коли йдеться про чималу суму.

Як запобігти помилкам

Часто переказуєте гроші фізичним особам? Щоб уникнути непорозумінь, помилок і судової тяганини, радимо бути дуже уважними та завжди перевіряти номер картки отримувача.

Крім того, якщо плануєте надіслати велику суму, краще здійснити транзакцію за IBAN, за яким ви під час платежу зможете побачити ПІБ отримувача та його ідентифікаційний номер платника податків. Платежі юридичній особі рекомендується здійснювати за реквізитами.

Ще одна зручна опція – переказ коштів рідним, друзям і знайомим за номером телефону. Така функція є в мобільних сервісах українських банків.

Підписуйтесь на наші соціальні мережі

Будьте в курсі останніх новин та ексклюзивного контенту. Слідкуйте за нами у соціальних мережах.

Читайте також

Війна
"Українці навчилися створювати це ідеально". Хто витягує країну, поки стара система тріщить по швах
Україну рятують люди, які вирішили не чекати — і збудували мережі, що виявилися міцнішими за будь-яку вертикаль влади. Як їм це вдалося і чому це досі не змінює країну на системному рівні?
Hero Image

29 травня 2026, 16:30

"Сьогодні я вже не стільки вірю в лідерів, скільки вірю в команди і взаємодію" — цією цитатою греко-католицького єпископа з MBA-дипломом модератор Тарас Яценко, СЕО медіахабу "Твоє місто", відкрив третю панель Весняного ділового форуму — 2026, який зібрав майже 500 учасників у LEM Station. Організатор форуму Володимир Глащенков одразу задав тон: "Мета цієї дискусії – поговорити не про гроші чи сухі бізнес-показники, а про невимірні речі – суспільну поведінку, інституції та те, якою може бути Україна". Як об'єднання конкурентів виростило ІТ-індустрію майже у 18 разів? Чому благодійні фонди купують летальну зброю і вважають це нормою? Як сімейні бізнеси за ніч збирають мільйони? І що робити з українським синдромом "все пропало"? Феномен Дубровника та дружня конкуренція...
Війна
Реформа чи руїна. Як врятувати держпідприємства від управлінського краху
Сьогодні 10 найбільших державних компаній України демонструють приголомшливі цифри – понад 57 мільярдів гривень збитків лише за 2024 рік. Безсумнівно, на ці показники суттєво вплинула війна, адже серед них – "Укренерго", Одеський порт та інші компанії, які безпосередньо потерпають від російської агресії. Проте виникає логічне запитання: чи є ці фінансові діри лише наслідком обстрілів, чи ми маємо справу з глибокою управлінською кризою? Щоб розібратися в цьому, медіахаб "Твоє місто" разом із StateWatch провели публічну дискусію в Українському кризовому медіа-центрі. Говорили про те, як наглядові ради впливають на прибутковість держпідприємств, про захист від політичного тиску та впровадження бізнес-підходів у державному секторі.
Ілюстративне фото, створене за допомогою АІ

28 травня 2026, 10:05

Що показала перевірка прозорості стратегічних компаній Першим кроком до оздоровлення будь-якої системи є прозорість. Із січня 2025 року Верховна Рада скасувала норму, яка дозволяла державним підприємствам не публікувати свою фінансову звітність, зобов'язавши їх відкрити дані за 2022–2024 роки. Аналітики центру StateWatch використали цей законодавчий важіль, щоб перевірити 12 ключових стратегічних підприємств у Київській та Львівській областях, які за законом не підлягають приватизації...

За підтримки:

Robert Bosch Stiftung Logo

Розроблено:

Levprograming

За умови повного або часткового використання iнформацiї гіперпосилання на tvoemisto.tv є обов'язковим. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій, а рекламної інформації — рекламодавці. Думка редакцiї може не збiгатися з думкою авторiв.

© 2026 "Твоє місто"