У Польщі припинили право на роботу для частини українських лікарів

У Польщі припинили дію умовних дозволів на практику частині іноземних лікарів, зокрема українських, через відсутність сертифікатів про знання польської мови.
Лікар з пацієнтом / Умовне фото, Getty Images
Лікар з пацієнтом / Умовне фото, Getty Images

13 травня 2026, 12:21

В Польщі припинили дію умовного права на медичну практику для 146 лікарів з-поза меж ЄС. Процедури тривають, і справа стосується кількох сотень лікарів. Це сталося через те, що з 1 травня втратили чинність дозволи на умовне право практики для іноземних лікарів, які не надали сертифікат про знання польської мови щонайменше на рівні B1. Про це пише "Rzeczpospolita".

"Лікарів, які не знали польської, працевлаштовували лікарні. Але важко лікувати пацієнта, якщо не знаєш мови. На мою думку, траплялися ситуації, коли людина, яка не говорить польською, працюючи лікарем, могла наражати пацієнта на втрату здоров’я. З 1 травня втратили чинність дозволи на умовне право практики для іноземних лікарів, які не надали сертифікат про знання польської мови щонайменше на рівні B1", - сказав президент Вищої лікарської ради Польщі Лукаш Янковський.

Читайте також: Автобан зі Львова до польського кордону: в Україні заявили, що не отримували жодних пропозицій

Він заявив, що у Польщі працює близько 3 тисяч лікарів українського громадянства. Приблизно тисяча з них досі не надала сертифікат про знання польської мови на рівні щонайменше B1. Частина, каже Янковський, очікує на отримання сертифіката й надає різні довідки, але їхній статус залишається незрозумілим.

"Частині цих медиків ми заберемо умовне право на медичну практику і покладемо край цьому "танцю на місці".

Він зазначає, що припинення дозволів для іноземних лікарів може призвести до проблем у системі охорони здоров’я, однак вважає, що це лише оголює її кадрові прогалини, особливо в невеликих містах і лікарнях. За його словами, іноземних медиків наймали насамперед у ті регіони, де бракує польських лікарів, зокрема у відділення невідкладної допомоги.

Водночас він наголошує на ризиках якості роботи та юридичної відповідальності таких лікарів, особливо якщо вони недостатньо володіють польською мовою. При цьому визнає, що частина українських медиків добре інтегрувалася, підтвердила кваліфікацію і працює на високому рівні, однак це стосується не всіх.

Підписуйтесь на наші соціальні мережі

Будьте в курсі останніх новин та ексклюзивного контенту. Слідкуйте за нами у соціальних мережах.

Читайте також

Політика
"Ми приречені бути разом": дослідник, який знайшов останки вбитих українців у Польщі, – про трагедію та примирення
Йому заборонили в'їзд на територію країн Шенгенської зони, а перед тим його команда знайшла останки понад 40 українців, убитих на Холмщині у 1944 році. Депутат Львівської обласної ради Святослав Шеремета опинився в центрі напруження між Україною та Польщею після того, як ініціював проголошення 2027 року роком Романа Шухевича, Олега Ольжича та УПА. Чому рішення про вшанування українських діячів викликало таку гостру реакцію польської сторони? Що відомо про масове вбивство українців у селі Ласків? І чи можливо знайти спільну мову з Польщею, коли йдеться про найболючіші сторінки історії? Про це "Твоє місто" поговорило зі Святославом Шереметою.
Святослав Шеремета / Твоє місто

06 листопада, 19:06

Рішення Львівської обласної ради оголосити 2027-й роком Романа Шухевича, Олега Ольжича та Української повстанської армії спричинило напруження у відносинах із Польщею. Одним із наслідків стала заборона в'їзду до Польщі для ініціатора цього рішення – депутата Львівської обласної ради Святослава Шеремети. Чому вшанування українських діячів викликало таку реакцію польської сторони? Чи може ця історія зашкодити українсько-польським відносинам і як шукати порозуміння в питаннях спільної історії? Про це поговорили зі Святославом Шереметою, який також очолює меморіально-пошуковий центр "Доля"...
CityLife
Хто виграє від українсько-польських чвар? Експерти про Волинську трагедію, УПА і те, як Україні і Польщі співіснувати далі
Після рішення Львівської облради проголосити 2027 рік роком УПА, Шухевича й Ольжича польські міста призупиняють партнерство зі Львовом. Історична пам'ять знову стала причиною кризи між Києвом і Варшавою. Чому українці й поляки по-різному пам'ятають Волинську трагедію? Хто виграє від чвар? І чи можливе примирення України і Польщі без замовчування історичних фактів? Ось що про це думають сім учасників Клубу експертів «Твого міста» – посол України в Польщі Василь Боднар, історики Богдан Гудь, Ігор Галагіда, Вахтанг Кіпіані, публіцист Віталій Портников, лауреат премії «Людина польсько-українського примирення» отець Стефан Батрух і психотерапевт Роман Кечур (усі розмови записані до рішення Львівської облради).
Hero Image

29 жовтня, 20:47

Чому тема Волинської трагедії знову загострила українсько-польські стосунки Посол України в Польщі Василь Боднар (повну розмову у двох частинах читайте тут і тут) бачить ситуацію так: «Насправді тема Волинської трагедії не вчора виникла. Вона була розкручена в 2016 році після фільму «Волинь», який показували в усіх кінотеатрах і школах. І тему цю порушили доволі вдало...

За підтримки:

Robert Bosch Stiftung Logo

Розроблено:

Levprograming

За умови повного або часткового використання iнформацiї гіперпосилання на tvoemisto.tv є обов'язковим. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій, а рекламної інформації — рекламодавці. Думка редакцiї може не збiгатися з думкою авторiв.

© 2026 "Твоє місто"