Підтримка слабшає. Як змінилося ставлення поляків до українців: результати опитування

Опитування проводили 25–26 червня 2026 року методом телефонного інтерв'ю (CATI).
фото ілюстративне
фото ілюстративне

02 липня 2026, 18:05

Понад третина громадян Польщі стверджують, що останнім часом їхнє ставлення до українців погіршилося. Про це свідчать результати соціологічного опитування, проведеного дослідницьким центром IBRiS для польської газети  Rzeczpospolita.

У межах опитування в респондентам поставили питання, чи змінилось їхнє ставлення до українців на тлі останнього загострення польсько-українських відносин, пов'язаного з дискусіями навколо історичної ролі УПА та закликами позбавити президента України Володимира Зеленського найвищої державної нагороди Польщі - ордена Білого Орла.

За результатами дослідження було визначено:

  • 33,6% опитаних заявили, що їхнє ставлення до українців погіршилося;
  • лише 1,8% зазначили, що воно покращилося;
  • 60,7% відповіли, що останні події не вплинули на їхню думку;
  • ще 3,9% не змогли визначитися з відповіддю.

Читайте також: У Чехії пояснили, чому не позбавлять Зеленського державної нагороди

Найчастіше про погіршення ставлення до українців заявляють особи, які на виборах підтримують опозиційні партії (45%), а також громадяни, які не беруть участі у виборах (36%). Серед них переважають виборці правих політичних сил  (47%), на останніх парламентських виборах голосували за "Право і справедливість" (56%), а на президентських – за Шимона Головню (74%).

Водночас серед тих, хто заявив, що останні суперечки не змінили їхнього ставлення до українців, найбільшу частку становлять прихильники партій чинної урядової коаліції, виборці лівих політичних сил (80%). На парламентських виборах восени 2023 року голосували за "Нову лівицю" (87%), а на президентських виборах віддали голос за Адріана Зандберга (100 %) або Рафала Тшасковського (84 %).

Опитування проводили 25–26 червня 2026 року методом телефонного інтерв'ю (CATI). У ньому взяли участь 1071 респондент.

Нагадаємо, що між Польщею та Україною конфлікт через найменування українського підрозділу іменем Героїв УПА. Напередодні лідер польської партії "Право і справедливість" Ярослав Качинський заявив про відмову від українського ордену після того, як президент Польщі позбавив Зеленського найвищої нагороди їхньої держави - Ордену Білого Орла.

Згодом український президент відправив нагороду "Новою поштою", а українські посадовці та попередники Зеленського на знак підтримки також почали відмовлятися від цього ордену. Зокрема, Віктор Ющенко, Петро Порошенко, Леонід Кучма, керівник Офісу президента Кирило Буданов та очільник МЗС Андрій Сибіга.

Після цього польські активісти оголосили про створення "Громадського Ордена Майбутнього" для президента України Володимира Зеленського та українського народу.

Підписуйтесь на наші соціальні мережі

Будьте в курсі останніх новин та ексклюзивного контенту. Слідкуйте за нами у соціальних мережах.

Читайте також

Політика
Забути про суперечки й готуватися до атак: ексголова Бюро нацбезпеки Польщі про ситуацію на кордоні та тиск Трампа
Відставний генерал Станіслав Козєй закликає відкласти історичні суперечки, створити передову зону ПРО та не реагувати на тиск щодо припинення ударів по рф.
Станіслав Козєй розповів про те, як Києву та Варшаві захистити прикордоння, побороти російську дезінформацію та вистояти в умовах паузи від США.

13 жовтня, 18:15

Історичні суперечки між Києвом і Варшавою не повинні заважати практичній співпраці у сфері безпеки, а Україні не варто припиняти удари по об'єктах у рф лише на вимогу Вашингтона. Про це в інтерв’ю "Укрінформу" розповів колишній голова Бюро національної безпеки Польщі, відставний генерал Станіслав Козєй. Про "енергетичне перемир’я" та дії Дональда Трампа Ситуацію, яка складається довкола вимог президента США припинити удари по російській енергетиці, Станіслав Козєй називає драматичною...
Політика
Волинь-1943 як «квиток» до ЄС: чи стане історія умовою вступу України?
Чому українці й поляки досі сперечаються про те, що сталося на Волині у 1943 році? І чому ця суперечка дедалі частіше виринає в політиці, соцмережах і навіть у розмовах про вступ України до ЄС? Історик і дослідник цієї теми Богдан Гудь, автор книжок польською та українською, вважає, що відповідь треба шукати не лише в роках війни, а й у землі, школах, церквах і владі, які задовго до 1943-го розводили два народи. Про це читайте у розмові зі Світланою Жаб'юк для Клубу експертів і експерток «Твого міста».
Богдан Гудь / Фото "Твого міста", перероблене за допомогою ШІ

08 жовтня, 20:10

Скільки років ви досліджуєте українсько-польські стосунки, зокрема тему Волинської трагедії? Це довга історія. У 1998-му ми з польськими колегами зробили фільм «Важке братерство» про Союз Пілсудського і Петлюри. Питання, яке не розв'язали: чому їм не вдалося в 1920 році відновити незалежність України...

За підтримки:

Robert Bosch Stiftung Logo

Розроблено:

Levprograming

За умови повного або часткового використання iнформацiї гіперпосилання на tvoemisto.tv є обов'язковим. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій, а рекламної інформації — рекламодавці. Думка редакцiї може не збiгатися з думкою авторiв.

© 2026 "Твоє місто"