Tvoemisto.tv транслюватиме зустріч з Віктором Пинзеником
Сьогодні, 9 жовтня, у Львівської бізнес-школи відбудеться зустріч з відомим економістом і політиком Віктором Пинзеником на тему «Фінансова ситуація в Україні − реалії та можливості для регіону». Оскільки зустріч - закрита, її пряму трансляцію можна буде переглянути на нашому сайті.
Фото: dt.ua
Фото: dt.ua

09 жовтня 2014, 17:30

Експертом зустрічі буде Ярослав Притула, професор з кількісних методів для прийняття бізнес-рішень та економіки. Він розповість про тенденції та перспективи децентралізації в Україні, повідомляють організатори.

Пряму трансляцію зустрічі можна буде переглянути за посиланням. Початок трансляції о 18:30.

Віктор Пинзеник— український політик і економіст, голова партії Реформи і порядок (жовтень 1997 р. - лютий 2010 р.). Десятий міністр фінансів і віце-прем'єр кількох урядів України (востаннє посаду міністра фінансів займав з 18 грудня 2007 р. до 17 лютого 2009 р.). Народний депутат України 1, 2, 3, 4, 6-го скликань. Закінчив Львівський державний університет імені Івана Франка (економічний факультет; економіст (1975), аспірантуру ЛДУ (1979), докторантуру Московського державного університету імені Михайла Ломоносова (1989).

Ярослав Притула - доцент кафедри міжнародного економічного аналізу і фінансів факультету міжнародних відносин Львівського національного університету ім. Івана Франка, викладач LvBS, професор з кількісних методів для прийняття бізнес-рішень та економіки. Стажувався у The George Washington University, США. Був науковим консультантом Національного Банку Польщі в питаннях покращення макроекономічного моделювання та прогнозування економік Східної Європи. Учасник Global Policy Fellows Program Інституту Вищої Освіти (Вашингтон, США).

Підписуйтесь на наші соціальні мережі

Будьте в курсі останніх новин та ексклюзивного контенту. Слідкуйте за нами у соціальних мережах.

Читайте також

Ініціативи
Що приховує Славсько: 14 історій людей, які хочуть змінити Карпати
Славсько – мальовниче гірське селище, що стало серцем однойменної громади. Воно зачаровує не лише карпатськими краєвидами та чистим гірським повітрям, а й багатою історією. За місцевими легендами, Славсько пов'язане з князем Святославом – тут прихисток знайшли його славні воїни. Сам Святослав загинув, могила його розташована у сусідній громаді, у селі Гребенів. Проте справжнє багатство цього краю – його люди. Майже 15-тисячна громада, сформована традиціями бойківського краю, вирізняється працьовитістю, витримкою та скромністю. Саме ця природна стриманість часто заважає їй голосніше заявити про свої переваги, розповісти про унікальність рідного краю та сміливіше розвивати власні ініціативи й бізнес.
На фоні - пейзаж гір Славської громади / Ілюстрація створена за допомогою ШІ

28 липня, 20:00

Донедавна потенціал цього краю часто залишався недооціненим, а місцеві не завжди наважувалися втілювати власні ідеї чи розповідати про них широкому загалу. Ми вирушили у Славсько, щоб побачити, як цю тишу поступово змінюють люди, які відкривають власні майстерні, пекарні, сімейні виробництва і знаходять сміливість перетворювати давні традиції на сучасну справу. Виявилося, що за цими історіями стоїть не лише особиста наполегливість, а й нові можливості, які сьогодні з'являються у громаді...
Війна
"Українці навчилися створювати це ідеально". Хто витягує країну, поки стара система тріщить по швах
Україну рятують люди, які вирішили не чекати — і збудували мережі, що виявилися міцнішими за будь-яку вертикаль влади. Як їм це вдалося і чому це досі не змінює країну на системному рівні?
Hero Image

29 травня 2026, 16:30

"Сьогодні я вже не стільки вірю в лідерів, скільки вірю в команди і взаємодію" — цією цитатою греко-католицького єпископа з MBA-дипломом модератор Тарас Яценко, СЕО медіахабу "Твоє місто", відкрив третю панель Весняного ділового форуму — 2026, який зібрав майже 500 учасників у LEM Station. Організатор форуму Володимир Глащенков одразу задав тон: "Мета цієї дискусії – поговорити не про гроші чи сухі бізнес-показники, а про невимірні речі – суспільну поведінку, інституції та те, якою може бути Україна". Як об'єднання конкурентів виростило ІТ-індустрію майже у 18 разів? Чому благодійні фонди купують летальну зброю і вважають це нормою? Як сімейні бізнеси за ніч збирають мільйони? І що робити з українським синдромом "все пропало"? Феномен Дубровника та дружня конкуренція...
Війна
Реформа чи руїна. Як врятувати держпідприємства від управлінського краху
Сьогодні 10 найбільших державних компаній України демонструють приголомшливі цифри – понад 57 мільярдів гривень збитків лише за 2024 рік. Безсумнівно, на ці показники суттєво вплинула війна, адже серед них – "Укренерго", Одеський порт та інші компанії, які безпосередньо потерпають від російської агресії. Проте виникає логічне запитання: чи є ці фінансові діри лише наслідком обстрілів, чи ми маємо справу з глибокою управлінською кризою? Щоб розібратися в цьому, медіахаб "Твоє місто" разом із StateWatch провели публічну дискусію в Українському кризовому медіа-центрі. Говорили про те, як наглядові ради впливають на прибутковість держпідприємств, про захист від політичного тиску та впровадження бізнес-підходів у державному секторі.
Ілюстративне фото, створене за допомогою АІ

28 травня 2026, 10:05

Що показала перевірка прозорості стратегічних компаній Першим кроком до оздоровлення будь-якої системи є прозорість. Із січня 2025 року Верховна Рада скасувала норму, яка дозволяла державним підприємствам не публікувати свою фінансову звітність, зобов'язавши їх відкрити дані за 2022–2024 роки. Аналітики центру StateWatch використали цей законодавчий важіль, щоб перевірити 12 ключових стратегічних підприємств у Київській та Львівській областях, які за законом не підлягають приватизації...

За підтримки:

Robert Bosch Stiftung Logo

Розроблено:

Levprograming

За умови повного або часткового використання iнформацiї гіперпосилання на tvoemisto.tv є обов'язковим. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій, а рекламної інформації — рекламодавці. Думка редакцiї може не збiгатися з думкою авторiв.

© 2026 "Твоє місто"