Чому Польща не збила ракети на своїй території

Російська ракета Х-101, яка впала поблизу Любліна, була не єдиною, що могла становити загрозу для польської території під час масованої атаки РФ по Україні.
Фото: Міністерство національної оборони Польщі
Фото: Міністерство національної оборони Польщі

30 липня 2026, 18:02

Російська ракета Х-101, яка впала поблизу Любліна, була не єдиною, що могла становити загрозу для польської території під час масованої атаки РФ по Україні. Про це повідомило польське видання Rzeczpospolita.

За даними видання, ще одна ракета вночі пролетіла поблизу кордону Польщі, однак згодом змінила напрямок і впала на території України. Найімовірнішою ціллю цієї ракети називають Львівський аеропорт. Під час масованої атаки, міністр закордонних справ України Андрій Сибіга стверджував, що ракетою була Х-101, таку ж інформацію надав і прем'єр-міністр Дональд Туск.

Чому польська армія не збивала ракету?

В Оперативному командуванні Збройних сил Польщі повідомили, що системи протиповітряної оборони зафіксували щонайменше десять ракет над заходом України, які через напрямок польоту могли становити потенційну загрозу для повітряного простору країни.

"Один з об'єктів знаходився найближче до кордону Республіки Польща, наблизившись на відстань приблизно 5 км о 3:29 ранку, перш ніж змінити напрямок і попрямувати на схід. О 3:40 ранку в польському повітряному просторі було виявлено невпізнаний об'єкт, що рухався на захід. Для його ідентифікації та перехоплення в цей район було направлено винищувач F-16, що перебував на чергуванні. О 3:46 ранку, перш ніж вдалося провести чітку ідентифікацію, об'єкт зник з показань радарів",-зазначили в Оперативному командуванні Збройних сил Польщі.

Ймовірно, попри підвищену готовність, часу на оперативну реакцію не було.

Читайте також: Падіння російської ракети в країні НАТО: які сили Альянсу залучили для відповіді

Чому для знищення ракети не застосували систему Patriot?

За словами військових експертів, у цьому районі не було розгорнуто таких комплексів. Польські батареї, ймовірно, розміщені навколо Варшави та, можливо, Жешува, а нідерландські підрозділи Patriot зосереджені в районі аеропорту Ясьонка поблизу Жешува.

Люблін розташований більш ніж за 150 км від Жешува, що перевищує ефективну дальність дії системи.

Водночас, експерти наголошують, що навіть наявність більшої кількості батарей Patriot не дозволила б повністю закрити повітряний простір над усією Польщею. Такі системи зазвичай використовують для захисту найбільших міст, військових об’єктів та критичної інфраструктури.

Також наголошують, що рішення про перехоплення повітряних цілей ухвалюють залежно від рівня загрози. Якщо траєкторія польоту свідчить, що об’єкт не становить безпосередньої небезпеки для людей чи критичної інфраструктури, засоби протиповітряної оборони можуть не застосовувати. Системи ППО використовують насамперед для знищення цілей, які створюють реальну загрозу.

Нагадаємо, що у ніч на 30 липня під час масованої російської атаки на Україну Польща привела у підвищену бойову готовність сили протиповітряної оборони, підняла винищувачі та літак дальнього радіолокаційного виявлення. Причиною стала інтенсивна активність російської дальньої авіації та рух ракет поблизу польського кордону. 

Також, за даними "Wirtualna Polska", в уряді Польщі попередньо вважають, що в районі села Тарнава-Колонія могла впасти російська ракета.

Наразі польська сторона розглядає український запит. Гжегож Трусевич не виключає можливості допомоги українських слідчих польським службам ідентифікувати об’єкт.

Підписуйтесь на наші соціальні мережі

Будьте в курсі останніх новин та ексклюзивного контенту. Слідкуйте за нами у соціальних мережах.

Читайте також

Політика
"Ми приречені бути разом": дослідник, який знайшов останки вбитих українців у Польщі, – про трагедію та примирення
Йому заборонили в'їзд на територію країн Шенгенської зони, а перед тим його команда знайшла останки понад 40 українців, убитих на Холмщині у 1944 році. Депутат Львівської обласної ради Святослав Шеремета опинився в центрі напруження між Україною та Польщею після того, як ініціював проголошення 2027 року роком Романа Шухевича, Олега Ольжича та УПА. Чому рішення про вшанування українських діячів викликало таку гостру реакцію польської сторони? Що відомо про масове вбивство українців у селі Ласків? І чи можливо знайти спільну мову з Польщею, коли йдеться про найболючіші сторінки історії? Про це "Твоє місто" поговорило зі Святославом Шереметою.
Святослав Шеремета / Твоє місто

06 листопада, 19:06

Рішення Львівської обласної ради оголосити 2027-й роком Романа Шухевича, Олега Ольжича та Української повстанської армії спричинило напруження у відносинах із Польщею. Одним із наслідків стала заборона в'їзду до Польщі для ініціатора цього рішення – депутата Львівської обласної ради Святослава Шеремети. Чому вшанування українських діячів викликало таку реакцію польської сторони? Чи може ця історія зашкодити українсько-польським відносинам і як шукати порозуміння в питаннях спільної історії? Про це поговорили зі Святославом Шереметою, який також очолює меморіально-пошуковий центр "Доля"...
CityLife
Хто виграє від українсько-польських чвар? Експерти про Волинську трагедію, УПА і те, як Україні і Польщі співіснувати далі
Після рішення Львівської облради проголосити 2027 рік роком УПА, Шухевича й Ольжича польські міста призупиняють партнерство зі Львовом. Історична пам'ять знову стала причиною кризи між Києвом і Варшавою. Чому українці й поляки по-різному пам'ятають Волинську трагедію? Хто виграє від чвар? І чи можливе примирення України і Польщі без замовчування історичних фактів? Ось що про це думають сім учасників Клубу експертів «Твого міста» – посол України в Польщі Василь Боднар, історики Богдан Гудь, Ігор Галагіда, Вахтанг Кіпіані, публіцист Віталій Портников, лауреат премії «Людина польсько-українського примирення» отець Стефан Батрух і психотерапевт Роман Кечур (усі розмови записані до рішення Львівської облради).
Hero Image

29 жовтня, 20:47

Чому тема Волинської трагедії знову загострила українсько-польські стосунки Посол України в Польщі Василь Боднар (повну розмову у двох частинах читайте тут і тут) бачить ситуацію так: «Насправді тема Волинської трагедії не вчора виникла. Вона була розкручена в 2016 році після фільму «Волинь», який показували в усіх кінотеатрах і школах. І тему цю порушили доволі вдало...

За підтримки:

Robert Bosch Stiftung Logo

Розроблено:

Levprograming

За умови повного або часткового використання iнформацiї гіперпосилання на tvoemisto.tv є обов'язковим. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій, а рекламної інформації — рекламодавці. Думка редакцiї може не збiгатися з думкою авторiв.

© 2026 "Твоє місто"