Спілку українських підприємців (СУП) створили у квітні минулого року вісімнадцять підприємців. За менш ніж півтора року в організації вже майже півтисячі членів та чотири регіональні представництва. 26 червня засновники СУП розповіли про місію та стратегію спілки підприємцям Львова. Один з фундаторів і президент СУП, співзасновник та співвласник «Нової Пошти» В’ячеслав Климов розповів Tvoemisto.tv, чого не вистачає українським підприємцям та як вирішити проблему зі сміттям у Львові.
За словами В’ячеслава Климова, уперше він почув про ідею створення Спілки українських підприємців від Костянтина Магалецького (партнер Horizon Capital) та Марії Барабаш (засновниця та власниця A7 Group). «Такої організації, яка б об'єднувала бізнес, не пов’язаний з політичною владою, не було. Утрьох ми почали згадувати підприємців із кіл нашого спілкування, які б могли зацікавитися цією ідеєю та поділяти її», – говорить він.
Таким чином зібрали перші 18 компаній, які й заснували СУП. Климов каже, що в процесі пошуку партнерів-фундаторів деякі бізнесмени відсіялись через погану репутацію.
«Мушу сказати, що і зараз практично на кожному голосуванні за нових членів Спілки ми когось не приймаємо, бо хтось із членів борду (рада директорів СУП – прим. автора) каже, наприклад: «Я знаю, що цей підприємець був причетний до рейдерської атаки за часів Януковича», – пояснює президент організації.
Читайте також: Рецепт успіху українського виробника: спершу локальна перемога, потім – міжнародний ринок
Одне із завдань Спілки – системні зміни бізнес-клімату завдяки співпраці з владою. За трохи більше ніж півроку своєї роботи члени СУП стали ініціаторами багатьох законопроектів. Наприклад, один з останніх – про податок на виведений капітал замість податку на прибуток.
Поза цим, В’ячеслав Климов та його колеги мріють бути поза політикою. Вони хочуть залишатися голосом незалежного українського бізнесу з незаплямованою репутацією та не бажають ставати суб’єктами політичних ігор.
«Мені б хотілося, щоб роль держави звелася тільки до підтримки законів, збереження кордонів і мінімального регулювання певних речей. Навіщо держава в медицині, я не розумію. Так само не розумію, навіщо вона в транспорті чи сільському господарстві. Як на мене, що менше держави, то краще для країни», – каже співзасновник СУП.
Тим часом найбільшою проблемою українських підприємців Климов називає не державну регуляцію чи податки, а брак знань і компетенцій.
«У нас усе добре з підприємницькою ідеєю – ми теж можемо придумати, що полетимо на Марс, як Ілон Маск. Але відмінність у тому, що він знає, де взяти гроші, як залучити найкращих фахівців, як їх мотивувати, як побудувати космодром – як почати діяти, – а ми ні», – говорить він.
Читайте також: Море салатів, ліс помідорів. Як на Львівщині працює нідерландський агробізнес
За словами підприємця, після відкриття кордонів українському бізнесу треба навчитися досягати успіху в умовах відкритої економіки, адже це не лише нові можливості, а й виклики і ризики: «Нам потрібно навчитися мотивувати людей, щоб вони не виїжджали за кордон, щоб їм було цікаво залишатися і працювати тут».
Також доведеться вкладати ресурси в технології, і Климов переконаний, що для цього зараз найкращий час: «Гривня нам допомогла – зараз собівартість виробництва в Україні нижча, аніж у Китаї чи Індії. Якщо замислитися, то в нас дуже багато козирів. Просто їх треба знайти і використати», – зауважує президент Спілки.
А для цього якраз і потрібні знання та компетенції. Рівень бізнес-шкіл в Україні В’ячеслав Климов оцінює як катастрофічно низький. Тому переконаний, що бізнес-освіта – це перше, у що треба інвестувати підприємцям.
Читайте також: Made in Lviv. Як львів’яни перетворили любов до мандрів на успішний бізнес
Сьогодні членів СУП вже 483, і більшість із них – з Києва. Наступна ціль організації, як говорить Климов, – тисяча учасників: «Коли я бачу, скільки підприємців є в Україні, скільки приходить на наші заходи, то розумію, що і 1000 – це дуже мало. Якщо ми хочемо мати репрезентативність і говорити від імені українського бізнесу, то повинні мати десятки тисяч членів».
Тому представники Спілки активно їздять по регіонах та проводять зустрічі з підприємцями, аби залучити їх до співпраці: «Я б дуже хотів, щоб кожен із нас формував довкола себе потужну бізнесову екосистему з друзів, партнерів, клієнтів, які будуть вірусно поширювати нашу ідею далі. І тоді, коли ти потрапиш у Дубно, Кропивницький чи за кілька років у Макіївку, там тобі скажуть: “Це місто – для бізнесу”», – говорить В’ячеслав Климов.
Президент СУП переконаний, що сильною держава буде не завдяки владі, а тільки завдяки бізнесу: «Коли підприємці будуть генерувати нові робочі місця, коли вони будуть сплачувати податки, тоді Україна займе на карті Європи і світу те місце, якого вона гідна», – зазначає він.
Під час зустрічі з львівськими підприємцями В’ячеслав Климов процитував частину повідомлення від одеського бізнесмена: «Кияни! Зверніть увагу на Одесу. Тут зараз бізнес-клімат набагато кращий. Львів – місто для фестивалів, а Одеса – місто для бізнесу». Тим часом сам Климов його думку не поділяє: «Я переконаний, що нинішній портрет Львова формує не влада, а бізнес».
Читайте також: У Бога сміття немає. Як звільнити Львів від відходів не на день, а назавжди
Також президент Спілки рекомендує місцевим підприємцям менше сподіватися на допомогу від держави – у тому числі і в сміттєвій проблемі. Він переконаний, що кризу з вивезенням відходів з міста можна швидко вирішити, якщо місцеві бізнесмени побудують приватні сміттєпереробні заводи.
«Бізнесу потрібно бути сміливим в індустріях, які до цього часу вважалися парафією держави, адже у всьому світі сміттєпероробні заводи є приватними, – говорить В’ячеслав Климов. – Бізнес усе може насправді. Підприємці – як вода: вони знайдуть шпаринку».
Анна Журба
