Чому поляки почали гірше ставитися до українців: результати опитування

Головною причиною називають історичні суперечки.
Прапор України і Польщі / фото ілюстративне
Прапор України і Польщі / фото ілюстративне

26 серпня 2026, 13:40

У Польщі провели дослідження про те, чому стосунки між поляками та українцями погіршилися. Воно показує, що причини холоднішого ставлення до українців різняться залежно від політичних уподобань респондентів. Проте, найбільша група респондентів — 45,4% — основною причиною назвала суперечки щодо Волинської різанини та історичну політику. Про це повідомляє RMF24.

Другим фактором, який обрали респонденти (36,4%) є соціальні виплати, доступні українцям у Польщі.

Кожен четвертий респондент (26,2%) назвав російську пропаганду та дезінформацію в Інтернеті . Тим часом 24,4% респондентів однією з причин назвали дії та заяви українських політиків щодо Польщі.

17,8% учасників опитування назвали особистий досвід спілкування з українцями.

Лише 7,6% респондентів вважають, що ставлення поляків до українців зовсім не погіршилося.

Читайте також: Польський президент надіслав листа Зеленському

Додають, що результати опитування суттєво різняться залежно від політичних партій, які підтримують респонденти. Прихильники правлячого табору частіше, ніж населення загалом, називають зовнішні фактори. Майже половина з них – 49,5% – вважають, що російська пропаганда та онлайн-дезінформація відповідальні за погіршення ставлення поляків до українців .

У цій групі суперечки щодо Волині посіли друге місце – їх згадали 37,2% респондентів. Питання соціальних виплат – третє – 24,6%. Дії та заяви українських політиків згадали 18,3% прихильників влади, а особистий досвід спілкування з українцями – 9,6%.

Читайте також: "Хотів прочитати лецію про Волинь": у Польщі стався черговий напад на українців

Прихильники опозиції оцінюють ситуацію по-різному. У цій групі найчастіше згадуються питання, пов'язані з Волинською різаниною та історичною політикою, причому 55,1% респондентів обрали цю відповідь.

Дещо менший відсоток – 47,8% – вважали важливим фактором обсяг соціальних виплат, що надаються українцям у Польщі. Виборці опозиції також частіше вказують на дії та заяви українських політиків . Таку думку висловили 35,6% респондентів з цієї групи. 20,9% посилалися на особистий досвід.

Опитування CBOS провели на замовлення Dziennik Gazeta Prawna з 17 по 20 серпня. У ньому взяла участь тисяча дорослих поляків.

Нагадаємо, нещодавно у Польщі стався черговий напад на українців. П'яний 34-річний чоловік напав на трьох 20-річних українців і почав розпитувати їх про їхнє походження та волинські вбивства. Потім до поляка приєдналися ще семеро чоловіків.

Підписуйтесь на наші соціальні мережі

Будьте в курсі останніх новин та ексклюзивного контенту. Слідкуйте за нами у соціальних мережах.

Читайте також

Політика
"Ми приречені бути разом": дослідник, який знайшов останки вбитих українців у Польщі, – про трагедію та примирення
Йому заборонили в'їзд на територію країн Шенгенської зони, а перед тим його команда знайшла останки понад 40 українців, убитих на Холмщині у 1944 році. Депутат Львівської обласної ради Святослав Шеремета опинився в центрі напруження між Україною та Польщею після того, як ініціював проголошення 2027 року роком Романа Шухевича, Олега Ольжича та УПА. Чому рішення про вшанування українських діячів викликало таку гостру реакцію польської сторони? Що відомо про масове вбивство українців у селі Ласків? І чи можливо знайти спільну мову з Польщею, коли йдеться про найболючіші сторінки історії? Про це "Твоє місто" поговорило зі Святославом Шереметою.
Святослав Шеремета / Твоє місто

06 листопада, 19:06

Рішення Львівської обласної ради оголосити 2027-й роком Романа Шухевича, Олега Ольжича та Української повстанської армії спричинило напруження у відносинах із Польщею. Одним із наслідків стала заборона в'їзду до Польщі для ініціатора цього рішення – депутата Львівської обласної ради Святослава Шеремети. Чому вшанування українських діячів викликало таку реакцію польської сторони? Чи може ця історія зашкодити українсько-польським відносинам і як шукати порозуміння в питаннях спільної історії? Про це поговорили зі Святославом Шереметою, який також очолює меморіально-пошуковий центр "Доля"...
CityLife
Хто виграє від українсько-польських чвар? Експерти про Волинську трагедію, УПА і те, як Україні і Польщі співіснувати далі
Після рішення Львівської облради проголосити 2027 рік роком УПА, Шухевича й Ольжича польські міста призупиняють партнерство зі Львовом. Історична пам'ять знову стала причиною кризи між Києвом і Варшавою. Чому українці й поляки по-різному пам'ятають Волинську трагедію? Хто виграє від чвар? І чи можливе примирення України і Польщі без замовчування історичних фактів? Ось що про це думають сім учасників Клубу експертів «Твого міста» – посол України в Польщі Василь Боднар, історики Богдан Гудь, Ігор Галагіда, Вахтанг Кіпіані, публіцист Віталій Портников, лауреат премії «Людина польсько-українського примирення» отець Стефан Батрух і психотерапевт Роман Кечур (усі розмови записані до рішення Львівської облради).
Hero Image

29 жовтня, 20:47

Чому тема Волинської трагедії знову загострила українсько-польські стосунки Посол України в Польщі Василь Боднар (повну розмову у двох частинах читайте тут і тут) бачить ситуацію так: «Насправді тема Волинської трагедії не вчора виникла. Вона була розкручена в 2016 році після фільму «Волинь», який показували в усіх кінотеатрах і школах. І тему цю порушили доволі вдало...

За підтримки:

Robert Bosch Stiftung Logo

Розроблено:

Levprograming

За умови повного або часткового використання iнформацiї гіперпосилання на tvoemisto.tv є обов'язковим. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій, а рекламної інформації — рекламодавці. Думка редакцiї може не збiгатися з думкою авторiв.

© 2026 "Твоє місто"