Опитування проводилось 12-23 травня у Львові. У особистих інтерв’ю взяли участь 800 містян віком від 18 років і старше. Похибка репрезентативності дослідження становить +/- 3,5%.

Урізання зарплат і неоплачувана відпустка

За результатами дослідження, головним інструментом оптимізації для роботодавців стала пропозиція працівникам піти у відпустку за власний рахунок. Про такі наслідки говорять 13,9% львів’ян (або 16% від зайнятого населення).

Ще 9% львів’ян (або 14,6% від працюючих) отримали пропозицію погодитись на зменшення заробітної платні. Про невиплату зарплати під час карантину згадали 6,2% опитаних львів’ян (або 7,2% від тих хто працює).

Читайте також: Карантин у Карпатах. Як працюватимуть готелі та еко-садиби

Наталія Зайцева-Чіпак розповідає, що, згідно з результатами опитування, про скорочення згадали лише 4% респондентів. І хоча у відсотковому співвідношенні ця цифра не виглядає критичною, у кількісному вимірі ідеться про тисячі людей, які ризикують втратити або вже втратили роботу.

Постраждали і підприємці. 5,8% львів’ян зазначили, що їм або їхнім сім’ям довелось суттєво обмежити чи взагалі зупинити ведення бізнесу.

«Жодної з цих проблем не відчули 35,7% львів’ян, ще для 23,5% це питання неактуальне, оскільки вони не працюють. А ще 7,1% вагались з відповіддю. Якщо ж поглянути на показники зайнятого населення, то жодної з цих проблем на робочому місці не відчули близько половини респондентів – 51,8%. Тобто, майже половина постраждала так чи так», – говорить Наталія Зайцева-Чіпак.

Чи справді у сфері працевлаштування немає дискримінації?

«Сьогодні в Україні тривають дискусії про те, чи є дискримінація у сфері працевлаштування за статтю. Наше опитування засвідчує, що жінки за більшістю показників опинились у дещо гіршій ситуації, ніж чоловіки», – зазначає керівниця «Соціоінформу».

Наприклад, пропозицію піти у неоплачувану відпустку отримали 19% працівниць і лише 13% працівників-чоловіків.

Так само більшій кількості жінок запропонували зменшити зарплату – 16% проти 13% серед чоловіків. Жінкам частіше пропонували звільнитись під час карантину – 3% проти 1%.

«Чи можемо ми говорити про дискримінацію за статевою ознакою? Сказати однозначно складно. Тут треба врахувати, що найбільше від карантину постраждала сфера послуг. Традиційно у ній зайняті частіше жінки, ніж чоловіки. Імовірно, цей чинник міг визначити вище описаний тренд. Але, у будь-якому разі, жінки виявились більш економічно вразливими в умовах карантину та економічної кризи», – каже соціологиня.

Читайте також: Як змінився ринок працевлаштування та що пропонують роботодавці у Львові

Молодий? То викрутишся

Та найбільше проявів дискримінації у робочих стосунках, за словами Наталії Зайцевої-Чіпак, зазнала молодь – люди від 18 до 35 років.

«Якщо поглянути на дані у зрізі вікових груп (18-35 років, 36-55 років та 56 років і старше), то виявиться, що кожен з негативних наслідків карантину найбільше зачепив молодшу аудиторію. Наприклад, про невиплату зарплати говорять 10% молоді 18-35 років, 7% людей середнього віку і 4% людей старшого віку», – розповідає соціологиня.

У неоплачувану відпустку запропонували піти 22% працюючої молоді, 15% респондентів середнього віку і 5% – старшого. Про зменшення зарплати говорять 18% молоді, 12% людей середнього віку та 15% – старшого.

«Чим молодша людина, тим частіше їй пропонували піти в неоплачувану відпустку або урізали зарплату. Винятком є хіба показник щодо пропозиції звільнення, але показники тут надто малі щоб робити висновки», – каже Наталія Зайцева-Чіпак.

Читайте також: Львів і криза. Де можна буде знайти роботу після карантину

Водночас про скорочення бізнесу найчастіше говорили респонденти середньої вікової групи.

«Що природно, тому що молодь і старші люди рідше мають свій бізнес. Це єдиний показник, де середня вікова категорія постраждала найбільше», – зазначає соціологиня.

Вона додає, що серед львів’ян, які працюють, не відчули жодних проблем унаслідок кризи 46% молоді, 52% людей середнього віку і 65% – старшого віку.

Отже, каже Наталія Зайцева-Чіпак, чим молодша людина, тим більше вона постраждала від наслідків карантину. Більше того, якщо трохи вдатись до деталізації, то серед молоді найбільш вразливими виявились особи віком від 18 до 29 років.

«Серед них 26% респондентів отримали пропозицію піти в неоплачувану відпустку. В інших вікових групах цей показник коливається від 13 до 18%. Про зниження зарплати говорили 18% людей віком 18-29 років, тоді як в інших вікових групах він становив від 10 до 15%. Роботодавці найчастіше намагались стримати збитковість свого бізнесу саме за рахунок цієї категорії», – каже соціологиня.

Щодо причин такої дискримінації, то, говорить керівниця «Соціоінформу», щоб визначити їх достеменно, потрібно провести більш ґрунтовне дослідження.

«Молодь – це доволі широка категорія, до якої входять і люди з повною вищою освітою, і без неї; ті, які можуть мати 5-8 років досвіду і зовсім без нього. Тож говорити про те, чому кожній четвертій молодій людині запропонували піти в неоплачувану відпустку, складно», – зазначає соціологиня.

Можливо, каже вона, впливає те, що багато молоді працює неофіційно. А ця категорія працівників першою попадає під скорочення.

«Молодь часто спочатку потрапляє на тіньовий ринок, де здобуває досвід, а вже тоді може претендувати на більш солідну офіційну роботу із соціальним пакетом. Також мені здається, що роботодавці можуть зважати на те, що люди середнього і старшого віку мають дітей, утримують сім’ї, а молодь, як вважається, поки не має серйозних фінансових зобов’язань», – розповідає Наталія Зайцева-Чіпак.

Читайте також: Вижити в час карантину. Як допомагають бізнесу у Львові і наскільки це ефективно

Орієнтуватись на навички

«Звісно, ми не претендуємо на глобальні висновки про становище працівників у Львові під час карантину. Це лише миттєве фото того, як живеться львів’янам. Хотілося б знайти ресурс на більш широке дослідження, що дало би детальніші результати і стало б основою для міської політики у цій сфері», – говорить Наталія Зайцева-Чіпак.

А наразі, додає соціологиня, можна зробити висновок, що владі слід звернути увагу на соціальні групи, які найбільше постраждали від кризи, і розробити механізми їх убезпечення.

«Дослідження показує масштаб того, що відбувається на ринку. Я сподіваюсь, що роботодавці задумаються над тим, що не має бути дискримінації ані за статтю, ані за віком, а влада підстрахує ці групи там де цього не зроблять підприємці», – говорить Наталія Зайцева-Чіпак.

Олександра Бодняк

Інфографіка: Соціоінформ

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.