
Фото: 24tv.ua
Як змінився ринок працевлаштування та що пропонують роботодавці у Львові
За результатами опитування Американської торговельної палати в Україні та консалтингової компанії «Делойт», тільки 13% роботодавців планують наймати персонал у 2020 році, 47% – будуть підтримувати поточну чисельність, а 23% роботодавців хочуть скоротити її. Tvoemisto.tv розпитало у рекрутинг-менеджерки, керівниці львівського офісу компанії Brain Source International Personnel Софії Кіріченко, коли український та зокрема львівський ринок працевлаштування повернеться до докарантинних показників, що нині найбільш затребувано та як це, проходити співбесіди онлайн.
Вакансії, що стали більш затребуваними у час карантину
Найперше Софія Кіріченко виокремлює такий напрямок, як онлайн. Це стосується всього: продажів, доставки їжі та інших товарів тощо. Із моменту запровадження карантину на ринку України, і зокрема у Львові, виріс сегмент кур’єрської доставки. Зросла також потреба роботодавців у відповідних спеціалістах: кур’єрах, пакувальниках, операторах служби підтримки, водіях.
«Проте зважаючи, що попит з боку пошукачів на подібні роботи завжди був досить високий, кадрового дефіциту за цими спеціальностями нема», – каже вона.
Окрім цього, супермаркети працюють у звичному, часом навіть пришвидшеному режимі, особливо ті, які доставляють продукти. Знову ж таки тут потрібні касири, пакувальники, водії.
Читайте також: У Львові почали перевіряти роботу літніх майданчиків
Галузь, яка залишається актуальною в будь-який час, – це фармацевтична. Приріст роботи тут зріс до 126%. Крім звичних медичних представників, провізорів у аптеках, з’явилися і деякі спеціалізовані вакансії.
«Наприклад, вакансія особистого і корпоративного вірусолога-контролера коронавірусу. Деякі компанії вважають доречним мати штатного вірусолога, який працюватиме з їхнім персоналом. До речі, що цікаво, ця галузь раніше не входила в топ-професій», – додає вона.
ТОП за кількістю вакансій та що у Львові
Наразі ж актуальними теж залишається IТ. У ТОП за кількістю вакансій входять профсфери IT, продажі, маркетинг, банки, медицина, бухгалтерія. Однак в частині пропозицій про роботу вказують, що остаточне рішення про прийом співробітника приймуть вже по скасуванню карантину. Тому тут розміщення вакансії, за словами спеціалістки, більше спрямовані на формування кадрового резерву, а не на оперативне працевлаштування.
«До речі, на сайті Робота.ua у сегменті Львова за останній місяць розмістили 997 вакансій, а на Work.ua –– 1 337. Для порівняння з іншими містами скажу, що Києві ці самі сайти показують у 10 разів більшу кількість вакансій», – зазначає вона.
У Львові однозначно «просів» туристичний ринок. Готельно-ресторанний бізнес не має попиту на цей час. Так само як і музеї чи інші мистецькі заклади.
Читайте також: Вихід з карантину і «Плутократи». Висновки тижня, що минув
«Щодо Львова, то тут у структурі попиту з боку пошукачів на початку другого місяця карантину до найбільш затребуваних галузей увійшли інформаційні технології, продажі, вищий менеджмент, маркетинг, початок кар’єри, адміністративний персонал, виробництво, сільське господарство, бухгалтерія та мистецтво, розваги, мас-медіа. У цих полях активно шукають роботу. При цьому, якщо протягом останніх декількох років серед пошукачів найбільш активними були молоді спеціалісти та кандидати без досвіду, то у квітні ця профсфера перемістилась на п’яте місце за кількістю резюме», – розповідає рекрутинг-менеджерка.
Збереглась висока активність у «вищому менеджменті». Так, у ТОП-5 спеціалізацій за кількістю резюме увійшли «Продажі», «Виробництво», «Антикризове управління», «Управління малим бізнесом» та «Управління закупівлями». Відчутно зросла кількість резюме, які розмістили маркетологи та PR-менеджери – за період каратину їх стало більше на 72%. Активніше шукають роботу і представники адміністративного персоналу: пошукачі цікавляться вакансіями операторів call-центрів, спеціалістів з введення даних, перекладачів, водіїв.
А от до непопулярних спеціальностей, продовжує Софія Кіріченко, в яких протягом квітня розмістили менше 1% резюме, потрапили: туризм, готелі, ресторани (які ще на початку року не входили у ТОП-10 найменш привабливих), домашній персонал, автомобільний бізнес, спортивні клуби, фітнес, салони краси, інсталяція і сервіс та страхування.
Ще більше виріс попит на дистанційну роботу. Якщо у лютому, до карантину, на такий формат було всього 15% резюме, то у квітні про своє бажання працювати віддалено зазначав кожний п’ятий пошукач (20%).
Коли повернемося до докарантинних показників
Із прогнозів Софії Кириченко, ринок почне виходити в норму із середини літа.
«Норма – це закриття вакансій, бо зараз така ситуація, що багато компаній працює на одержання кадрового резерву. Приміром, роботодавець оголошують про вакансію, вона для нього актуальна, але він не може в час карантину взяти конкретну людину на цю позицію. По факту, людина не вийде на роботу до завершення карантину», – додає вона.
Читайте також: Чотири авіакомпанії заявили про відновлення рейсів з України з кінця травня
Компанії також почнуть розуміти, яких спеціалістів їм треба, чи розширювати штат з середини літа. Так само важливо керівнику побачити свого кандидата та поговорити, як і кандидату відсувати культуру компанії тощо.
«Буму», звісно, не буде, перебирати вакансіями ми не зможемо, але зможемо входити в норму. Норма була така, що більшість компаній відкривали штати для розширення, був невеликий підйом, отже, бізнес розвивався, зараз цього нема», – наголошує рекрутинг-менеджерка.
Які переваги в співбесідах онлайн
У роботі рекрутерів змінився формат зустрічей – від віч-на-віч до онлайн. Для Софії Кіріченко це звична практика, однак, зізнається, що оцінити кандидата в такому форматі складніше.
«У онлайн-співбесідах є одна велика перевага – економія часу. Думаю, в перспективі це може підштовхнути до того, що принаймні перший етап відбору будуть практикувати через онлайн», – розповідає вона.
Окрім цього, багато компаній продовжує пошуки кандидатів, але пропозицію та вихід на роботу відкладають до завершення карантину. Це ризики як для кандидатів (компанія може вирішити закрити позицію через нестабільну ситуацію), так і для компанії (кандидат може не дочекатися дати виходу).
Читайте також: Як у Львові роблять тести на Covid-19 та чому послаблювати карантин зарано
На ринок вийшло більше добрих спеціалістів і у кандидатів є час для проходження інтерв’ю. Однак він зараз розділився на дві частини: спеціалісти, які відчувають ризик втрати роботи, активно займаються пошуком, і ті, хто навпаки намагається триматися за своє робоче місце і не готовий ризикувати.
За словами менеджерки, у майбутньому віддалена робота або гнучкий графік буде цінуватися ще більше.
Актуальні вакансії у Львові також можна знайти на Jooble.
Оля Коваль
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- Львів гуде. Чи готові підприємці ділитися генераторами та як отримати компенсацію
- «Діти – то святе». Педіатр Ярема Возниця про те, що варто знати батькам
- Проїзд площею Ринок. Кому та за яких умов видають перепустки
- «Українці – це спів». Уляна Горбачевська про моду на українське у світі
- Як зміняться парки та озера Львова. Відверта розмова з очільницею управління екології
- Цілюща вода. Як Моршин намагається зберегти свої джерела
- Як хочете «прохалявити», згадуйте хлопців і дівчат на фронті. Розмова з викладачем-добровольцем
- Чути дзвони та коляду. Як у Львові переосмислювали Різдво
- Майкл Каппоні: Модульні будинки для ВПО – не завжди добре. Чим їх замінити?
- Місія Львова – допомагати. Як місто пережило рік та що далі
- «Страшно, коли відправляєш посилку, а людини вже нема». Інтерв’ю з Лілією Ступницькою
- Незламні люди. Як львівʼяни працюють з кафе та коворкінгів. Репортаж
- «Їдуть машиною і відключають світло». Інтерв’ю з речницею «Львівобленерго»
- Історія Церкви святого Миколая у Львові, або Як змінювався храм часів XIII століття
- «Треба змінювати стиль календаря, а не дату Різдва». Інтерв'ю з богословом
- Крафтовий сирник добра. Вісім найкращих рецептів
- «Святий Миколаю, принеси подарунки нашим захисникам. Нічого іншого не хочу»
- Неестетичні білборди. Чому у Львові вирішили демонтувати рекламу
- Куди поїхати на вихідні зі Львова: до одного з найстаріших українських міст
- «Хотів бути Левом через Львів». Як військові обирають свої позивні
- Як швидко оплатити комунальні послуги, не виходячи з дому. Інструкція
- «Пункти незламності» у Львові. Де у вашому районі випити кави та підзарядитись
- Що має побачити кожен львів’янин: храм Святого Архистратига Михаїла
- За рік «скурив» айфон. Чому підлітки повірили, що курити безпечно
- Львів матиме два реабілітаційні центри. Чим вони відрізняються і як працюватимуть
- Безпечне навчання. Як діяти під час різних загроз учням у школах і студентам у вишах
- Від цього часто залежить життя людини. Що має бути в домашній аптечці
- «Нам бракує порядку, дисциплінованості й тиші». Плюси і мінуси навчання за кордоном
- «Тут ти все одно на чужині, навіть якщо є дорога елітна школа». Плюси і мінуси навчання за кордоном
- Арештована пам'ятка. Що відбувається з Будинком вчених у Львові
- «Треба однією рукою відстрілюватися, а другою не упустити майбутнє». Юрко Назарук про допомогу військовим і школу
- «На щиті» замість «Груз 200». Як у ЗСУ позбуваються радянської спадщини
- Чи зросте вартість проїзду та як курсуватиме транспорт з осені. Розмова з Орестом Олеськівим
- Право на щастя. Історія подружжя, яке всиновило десятьох дітей
- Міста мають знати, що робити, якщо ракета влучить у ТЕЦ, – експерт
- «На Сихові розвиваємо молодь, яка не знає, чим зайнятись». Як працює центр Young Dovzhenko
- Громадський простір, комунальний ринок і ТЦ. Як зміниться локація на перехресті Петлюри – Садової
- Нам потрібно вижити. Павло Шеремета про руйнування мереж, втрати і бізнес
- Новий бізнес на Львівщині. Які галузі сьогодні є у пріоритеті
- Треба бути оптимістом. Юрій Андрухович та Генрі Марш про війну, творчість і українців
- Люди змінюють час, а не навпаки. Дорж Бату про новий роман «Коко 2.0»
- Знайшли чоловіка через відео на ютубі. Історія родини, яка евакуювалася з Лисичанська до Львова
- Маршрут двоколісним. Що цікавого можна побачити на шляху від Брюховичів до Жовкви
- Як росія створює псевдоукраїнські канали в Телеграмі і чим він небезпечний
- Полтва, можливо, найбрудніша в Україні. Що у нас з річками та чому це важливо для вступу в ЄС
- Як у вишах працюють військові кафедри і що варто змінити
- Проблема з укриттями. Як вчитимуться львівські студенти в умовах війни
- «Мусимо швидко перемогти, щоб українці повернулися додому». Яка ситуація з міграцією на Львівщині
- Бандерівська замість московської. Як Україна та інші країни перейменовують ковбасу, сир і пиво
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До Свірзького замку та ренесансного костелу
- Автомобілі подорожчають до осені майже на третину. Експерт про повернення мит
- Трамвай поїде швидше. Як може змінитися вулиця Вітовського у Львові
- «Маємо заявок на тисячу осіб щодня». Чому чоловікам стало важче перетнути кордон
- Що має виконати Україна, щоб увійти до Євросоюзу
- Зміна постачальника газу. Чому ми стаємо клієнтами «Нафтогазу»
- Понад 300 тисяч жертв. Як Львів страждав від радянської та німецької окупації
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До старовинного села над річкою
- «Треба довести, що ми боремося з корупцією». Що дасть Україні кандидатство в ЄС
- Кава з душею і кардамоном. Історія херсонця, який у львівському парку варить каву
- «Можемо мати цілу генерацію невпевнених у собі дітей». Чим небезпечний російський YouTube
- Чи справді в Україні виник дефіцит техніки і яка ситуація на ринку
- «Здолає дорогу той, хто йде». Як переселенці на Львівщині знаходять роботу
- Що відбулося із УПЦ МП? Інтерв’ю з митрополитом Філаретом
- Російський бізнес у Львові та області. У кого можуть вилучити майно
- «Львів'яни – чудові», або Як переселенці з Маріуполя відкрили у Львові ресторан
- Потрібен сильний лідер. Як бізнесу долати виклики війни
- Добродії на пів мільйона, або Що відбувається у справі Матиса і Шпитка
- Шкодуємо, що не виїхали раніше. Історії дітей, яких рятують у Львові
- «Компроміс вичерпався». Історик про те, чому Україна вже не може святкувати 9 травня
- «Психопати сотнями не ходять. Йдеться про страшну ненависть». Дослідниця терору про злочини росіян
- «Бог залишив мене живою, тому мушу жити». Історія медсестри, яка підірвалася на снаряді
- Проблему з пальним можна вирішити, – експерт
- Несправжній Козак. Що буде із майном соратника Медведчука у Львові
- Великдень у Львові та селах відзначали по-різному. Старі фото та традиції
- Космічна магія Великодня. На згадку про писанкарку Ганну Косів
- «Такої кількості ще не було». Як волонтерська кухня передає паски на передову
- Купити авто в Європі. Як через новий закон виник ажіотаж на кордоні і ринку
- Історія повторюється. У чому феномен пісні «Ой, у лузі червона калина»
- Швидкі рішення, піт і сльози. Експерти про те, як відбудовувати Україну
- «Хто буде Карфагеном – Москва чи Київ?» Ярослав Грицак про війну за існування
- Важливо, щоб Папа не зустрівся з Кірілом, або Як Україні перемогти росію у Ватикані
- Львівщина може забезпечити сіллю пів України, але будуть проблеми з олією
- «Треба передусім назвати путіна злочинцем», – отець-доктор Михайло Димид про Папу, війну і жертви
- «Навіщо фінансувати культуру, коли війна?» У Львові оживає театральне життя
- «Господи, як я їх ненавиджу! Отак і скажіть». Священник про звірства росіян
- Маємо почати говорити про втрати. Психолог про втому та другий місяць війни
- «Недооцінювати загрозу білоруського удару не варто», – Остап Кривдик
- «Не хочу говорити однією мовою з окупантами». Історії переселенців, які перейшли на українську
- «Мова – це зброя, але не головна». Історик Ярослав Грицак про те, як росія нищила українську
- «Стане великим багатосферним хабом». Як Львів трансформується у час війни
- Як в Україні проходить загальна мобілізація та кого не призиватимуть
- «Якби я змогла забути російську, була б щаслива». Історія харків’янки, яка почала спілкуватися українською
- Залежить від заправки. Яка ситуація із пальним на Львівщині
- Дихати, тренуватися, гуляти і спати. Як переживати стресові ситуації
- Битва за Оперу. Що відбувається із конкурсом на директора головної сцени Львова
- «Це краще, ніж ховатися у підвалі». Львів’янки про те, чому вирішили проходити військовий вишкіл
- «Росія – ворог, який точно програє». Юрій Підлісний про загрозу і наступ
- «Українці скуповують не сірники і гречку, а зброю». Володимир В’ятрович про протистояння з Росією
- «Путін – божевільний, а Росія лежить у паралічі», – експрофесорка МДУ Олена Волкова
- Львівські готелі. Кому належать і чи є там російський бізнес