«Працювати, як раніше, бізнес вже не зможе», – директорка Бізнес-школи УКУ
У Бізнес-школі УКУ створили платформу «Do business with Ukrainians», до якої вже доєдналися понад 100 компаній.
Фото: Тетяна Острікова
Фото: Тетяна Острікова

22 березня 2022, 19:45

Із початком російського вторгнення український бізнес перейшов у режим роботи в умовах невизначеності. Однак власники компаній не опускають руки та перелаштовуються на нову реальність. Спочатку всі доєдналися до волонтерства, тепер почули про підтримку від влади, тому бізнес готовий працювати. Про це повідомила директорка Бізнес-школи УКУ (LvBS) Ярина Бойчук під час дискусії Tvoemisto.tv на тему «Як Львів трансформується у час війни».

«Мене тішить, що бізнес розуміє, що працювати так, як ми працювали до того, вже не зможемо. У нас змінюються пріоритети, є зміни загалом всієї інфраструктури. Кожен бізнес має подумати про те, яке місце він повинен займати в цій інфраструктурі, щоб нести найбільшу цінність для міста, країни. Ми зараз дуже добре розуміємо, куди нам рухатися і за що ми боремося», – каже вона.

У Бізнес-школі є багато ініціатив. Щонайменше 500 випускників магістерських програм та 2000 випускників інших сертифікатних середньострокових програм – це база людей, які готові діяти задля змін та уникнення загроз, які виникають. Зі слів директорки бізнес-школи, власники та керівники бізнесів сьогодні думають не стільки про загрози, скільки про можливості, щоб розвиватися далі.

Читайте також: На Львівщину із зони бойових дій переїхало уже 13 підприємств

«Ми пропонуємо бізнесам, які готові продовжувати виготовляти свій продукт і мають пропозиції для клієнта, доєднуватися до нашої платформи «Do business with Ukrainians». Ця платформа лише стартувала, ми її тестуємо, але вже понад 100 компаній з України заявили, що готові продовжувати працювати і зацікавлені в експорті. На цій же платформі залучаємо бізнеси з-за кордону, які готові купувати продукт українських підприємців», – розповідає Ярина Бойчук.

Це мінімум, який поки втілюють, оскільки все ще не автоматизовано й відбувається поки вручну. Разом з тим є гарантія, що учасники платформи «Do business with Ukrainians» можуть надати послуги, які пропонують.

Читайте також: Як змінився ринок оренди житла у Львові з початком війни

Крім того, власники компаній, залучені до платформи, обговорюють питання працевлаштування у Львові переселенців з інших регіонів України. Наразі група HR-випускників Бізнес-школи УКУ працюють над тим, щоб зробити платформу ефективнішою не тільки для бізнесів, які включені до неї, а й загалом для інших компаній також.

Повну дискусію про те, як трансформувався Львів під час війни, дивіться тут.

Нагадаємо, Центр підтримки вимушено переміщених українців, який у суботу відкрився на вул. Князя Романа,6, надає юридичну допомогу переселенцям, а також допомагає їм із пошуком роботи. Місто підготувало для переселенців півтори тисячі вакансій.

Юлія Осим

Підписуйтесь на наші соціальні мережі

Будьте в курсі останніх новин та ексклюзивного контенту. Слідкуйте за нами у соціальних мережах.

Читайте також

Війна
"Українці навчилися створювати це ідеально". Хто витягує країну, поки стара система тріщить по швах
Україну рятують люди, які вирішили не чекати — і збудували мережі, що виявилися міцнішими за будь-яку вертикаль влади. Як їм це вдалося і чому це досі не змінює країну на системному рівні?
Hero Image

29 травня 2026, 16:30

"Сьогодні я вже не стільки вірю в лідерів, скільки вірю в команди і взаємодію" — цією цитатою греко-католицького єпископа з MBA-дипломом модератор Тарас Яценко, СЕО медіахабу "Твоє місто", відкрив третю панель Весняного ділового форуму — 2026, який зібрав майже 500 учасників у LEM Station. Організатор форуму Володимир Глащенков одразу задав тон: "Мета цієї дискусії – поговорити не про гроші чи сухі бізнес-показники, а про невимірні речі – суспільну поведінку, інституції та те, якою може бути Україна". Як об'єднання конкурентів виростило ІТ-індустрію майже у 18 разів? Чому благодійні фонди купують летальну зброю і вважають це нормою? Як сімейні бізнеси за ніч збирають мільйони? І що робити з українським синдромом "все пропало"? Феномен Дубровника та дружня конкуренція...
Війна
Реформа чи руїна. Як врятувати держпідприємства від управлінського краху
Сьогодні 10 найбільших державних компаній України демонструють приголомшливі цифри – понад 57 мільярдів гривень збитків лише за 2024 рік. Безсумнівно, на ці показники суттєво вплинула війна, адже серед них – "Укренерго", Одеський порт та інші компанії, які безпосередньо потерпають від російської агресії. Проте виникає логічне запитання: чи є ці фінансові діри лише наслідком обстрілів, чи ми маємо справу з глибокою управлінською кризою? Щоб розібратися в цьому, медіахаб "Твоє місто" разом із StateWatch провели публічну дискусію в Українському кризовому медіа-центрі. Говорили про те, як наглядові ради впливають на прибутковість держпідприємств, про захист від політичного тиску та впровадження бізнес-підходів у державному секторі.
Ілюстративне фото, створене за допомогою АІ

28 травня 2026, 10:05

Що показала перевірка прозорості стратегічних компаній Першим кроком до оздоровлення будь-якої системи є прозорість. Із січня 2025 року Верховна Рада скасувала норму, яка дозволяла державним підприємствам не публікувати свою фінансову звітність, зобов'язавши їх відкрити дані за 2022–2024 роки. Аналітики центру StateWatch використали цей законодавчий важіль, щоб перевірити 12 ключових стратегічних підприємств у Київській та Львівській областях, які за законом не підлягають приватизації...

За підтримки:

Bosch Stiftung Logo

Розроблено:

Levprograming

За умови повного або часткового використання iнформацiї гіперпосилання на tvoemisto.tv є обов'язковим. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій, а рекламної інформації — рекламодавці. Думка редакцiї може не збiгатися з думкою авторiв.

© 2026 "Твоє місто"