Фото: ZIB.COM.UA
Вчора, 2 грудня, відбулось підсумкове засідання депутатських комісій із питань бюджету та законності, на якому визначили остаточний перелік проєктів цьогорічних переможців Громадського бюджету Львова. У підсумку маємо 55 проєктів із рекордним фінансуванням із боку міста у понад 46,5 млн. грн. Але це не єдиний рекорд та особливість цьогорічного громадського бюджету, розповідає керівник управління «Секретаріат ради» ЛМР Юрій Лукашевський.
У 2019 році участь у голосуванні за проекти Громадського бюджету Львова взяло 103 726 мешканців. Ріст активності, порівняно з попереднім роком, становить 52%, а порівнюючи із 2016 роком (перший рік голосування), кількість мешканців, які взяли участь у голосуванні, зросла майже у 5 разів!
Така участь є рекордом України. В інших містах України теж постійно зростає кількість мешканців, які голосують за проєкти Громбюджету.
Також зростає й кількість тих, хто проголосував через інтернет завдяки Bank ID чи ЕЦП, порівняно з традиційним голосуванням у ЦНАПах міста.
Ми із колегами проаналізували, чи зберігається таке ж співвідношення серед проєктів переможців і вибірково взяли кілька проектів. Результати нас дещо здивували – співвідношення голосів змінюється на користь ЦНАПів, а у окремих випадках цей показник сягає навіть 30%. Ці цифри можуть свідчити про приведення організованих груп студентів чи учнів до ЦНАПу, аби вони проголосували про той чи інший проєкт.
Формально таке голосування не порушує правила Громадського бюджету Львова, втім виникають обґрунтовані сумніви, наскільки це голосування справді усвідомлене та добровільне. Переконаний, що ця статистика стане викликом для майбутньої робочої групи, що розроблятиме зміни до положення про Громадський бюджет Львова на 2020 рік.
Зрештою, як і питання, чи залишити музичні школи в категорії «Інші проекти». Не в останню чергу через випадок «Марімби». Маю таке відчуття, що я не один, хто вперше в житті дізнався, що існує такий музичний інструмент і що він, крім того, що шалено дорогий (автори проєкту заявили вартість у 3 млн грн.), але й шалено потрібний для містян (проголосувало 2761 людей).
Річ у тім, що не існує такої марімби за 3 млн, а якщо існує, то десь у музеях чи у багатих колекціонерів. Вочевидь, команда проєкту розраховувала, що головне зарезервувати суму і перемогти, а потім буде змога набрати музичних інструментів, як бургерів на касі у МакДональдс. Але так не можна. Якщо ви зазначили, що марімба – 1 шт., то це аж ніяк не набір марімб чи цілий музичний оркестр. У результаті школа отримає напевно найкрутішу в Україні марімбу із вартістю до 1,2 млн грн., а місто додатково реалізує ще один проєкт – «Я хочу знову бігати – допоможи дітям з травмами», який передбачає оновлення травматологічного відділення у дитячій лікарні. Мудре рішення депутатів і доказ того, що у Львові в управлінні містом присутній здоровий глузд.
Чому Громадський бюджет такий популярний у Львові?
На мою думку, у нашому місті вдало поєднуються кілька важливих для громадської участі аспектів:
- великий відсоток активних та небайдужих мешканців, які користуються інтернет-банкінгом;
- відкрита до діалогу та співпраці місцева влада;
- значний об’єм міських коштів, які виділяють на реалізацію проєктів;
- зручна платформа для голосування;
- зрозумілі та чесні правила відбору проєктів;
- професійна команда організаторів та якісна міська промоційна кампанія;
- високий відсоток реалізації проектів-переможців.
Ключовим пунктом у цьому списку є останній. Без реалізованих проєктів, які можна було б побачити та наживо помацати руками, неможливо було б вибудувати такий рівень довіри і, як наслідок, таку участь у голосуванні. Якщо говорити про цифри, то статистика наступна: із 2016 по 2018 роки переможцями Громадського бюджету Львова стало 159 проєктів на загальну суму 81 млн 465 тис. грн. Із яких уже реалізували 141 проєкт.
Важливо наголосити, що майже за кожним із реалізованих проєктів криється активна участь та співпраця авторів проєктів та їхніх команд із виконавчими органами Львівської міської ради. Постійний моніторинг та контроль за якістю проєктів зі сторони команди управління «Секретаріат ради», включно з інформуванням та опитуванням мешканців, які голосували за проєкти. А також особливе ставлення депутатів та міського голови до проєктів громадського бюджету як пріоритетних для виконання та фінансування у місті.
До речі, середній показник задоволеністю реалізованих проектів 4,5 із 5 балів. Погодьтеся, звучить неймовірно, якщо ми говоримо про оцінку мешканцями роботи міських чиновників. І тут не справа в якихось особливих посадовцях чи підрядниках, яких міська рада завозить із Європейського Союзу, щоб спеціально реалізовувати проєкти Громадського бюджету. Просто люди зазвичай ставляться значно краще до речей, до створення яких вони доклали певних зусиль.
Особливо якщо ці зусилля виглядають ось так:
Промоційний відеоролик цьогорічного проекту «Збережи озеро на Панча». Особливістю цього проекту є теж те, що його автори здобули перемогу лише з 4 спроби, доклавши великих зусиль, щоб «запалити» ідеєю відновлення цього озера усю громаду мікрорайону.
І що з цього?
На мою думку, активність та залученість мешканців до Громадського бюджету Львова є передвісником зміни сприйняття людьми міста та своєї ролі у його житті. Мешканці більше не хочуть бути просто об'єктом управління, навіть якщо воно якісне та ефективне. Вони хочуть діяти, самостійно приймати рішення і впливати на розвиток свого міста. І, що важливо, вони готові докладати для цього значні зусилля. Це є новим трендом у розвитку міст.
Громадський бюджет – це лише початок. Відкриті дані, соціальні мережі, інтернет-банкінг та смартфони змінюють нас та наш світогляд значно швидше, ніж можна було б очікувати. Жодна галузь життєдіяльності людей не захищена від змін і навіть ідеї представницької демократії.
Авторська колонка є відображенням суб’єктивної позиції автора. Редакція «Твого міста» не завжди поділяє думки, висловлені в колонках, та готова надати незгодним можливість аргументованої відповіді.
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав
