Фото: Creative director Марина Абрамова, Production Максим Соснов

Фото: Creative director Марина Абрамова, Production Максим Соснов

Нам бракує сиру для України. Як львівське подружжя варить сири у селі та вчить цього дітей

5190 0
Львів'яни протягом чотирьох років досліджували українську кулінарну історію та відновлювали старовинні рецепти.

2020-й визнали роком сільського або екотуризму. В Україні хочуть зменшити міграцію з сільських місцевостей, а також зберегти культуру та спадщину. П’ять років тому львівське подружжя Ігоря Реви та Соломії Братах вирішило продати квартиру в центрі міста та переїхати до села. Тепер вони живуть у Мальованці на Городоччині, а неподалік, у Мильчицях, мають сироварню «Гарбузовий рай». Там не лише варять сир та варення, а ще й проводять екскурсії й майстерки для дітей і дорослих. Незабаром хочуть відкрити ферму, аби мати власну сировину. Tvoemisto.tv у межах проєкту «Я вірю в цю країну» розпитало у Ігоря Реви про те, чому вони з дружиною вирішили змінити професії, у чому переваги життя в селі та як тепер вчать дітей варити сир.  

Не так, як всі

Назва сироварні «Гарбузовий рай» походить від прізвиська домашнього улюбленця – собаки Гарбузика. Приміщення колишньої старої австро-угорської школи 1870 року Ігор та Соломія спочатку орендували, пізніше купили та зробили капітальний ремонт. Кажуть, що за 20 км від Львова їм живеться спокійніше, повітря там чистіше, а ще тішить відсутність великої кількості транспорту.

«Люди здебільшого хочуть вибратися з села до міста, однак ми вирішили зробити навпаки. Продали квартиру в центрі Львова, купили будиночок за містом. Тут спокій і тиша. Бракує інфраструктури. Хоча нам ще дуже пощастило, бо практично до будинку чудова дорога, і від будинку до сироварні, за винятком кількох кілометрів, теж. Тому не жаліємось. Хоч бракує садків чи нормальних магазинів, як у Львові», – каже Ігор.

Обмін ролями

Трирічного та п’ятирічного синів возять у садок в Городку, а покупки робить у гіпермаркетах Львова. За спеціальністю Ігор – стоматолог, а його дружина – піаністка. Чоловік каже, що практикував близько шести років, однак вирішив все ж залишити стоматологію. Ця професія перестала йому подобатися, усе перетворилося в рутину.

«Мені потрібне було місце для творчості, для польоту фантазії. Зараз би навіть не згадав, як бормашину тримати. Кулінарія - це якраз творчість, мистецтво. Дружина ж, яка мала дуже творчу професію, взяла на себе повноцінно всю бухгалтерію та маркетинг. Тобто те, що для мене є рутиною, для неї – чимось новим та цікавим», – додає він.

Тепер чоловік займається виготовленням продукції, а дружина має її продати. Так у сім’ї розділили обов’язки. Та продажі – то не лише прийняти дзвінок і відправити товар. Соломія вивчає ринок, досліджує, який сорт сиру бажають люди сьогодні тощо. Також вона спілкується з клієнтами, бо для Ігоря, як сам зізнається, це трохи складно.

Дослідження української кулінарної історії

Справа сироварні, як і будь-якого іншого бізнесу, мала змінний успіх. Не завжди продуманий до деталей продукт давав добрий результат.

«На офіційне правове поле ми вийшли лише в червні 2019 року, тобто зареєстрували потужності виробництва, отримали всі експлуатаційні дозволи тощо. А до того 4 роки це було як дослідження української кулінарної історії (але не тієї історії, що за совка, а ще 200-300 років тому), відновлення старовинних рецептів - українських і локальних. Щось «заходило», щось – ні. Бувало таке, що витратили, умовно, 10 тис. гривень, але все пішло свинкам. Хоча, за дослідженнями, продукт мав би мати попит, але чогось йому не вистачило», – розповідає Ігор Рева.

Чоловік пригадує, як на початку зробили варення з м’яти. Біля будинку у них було пів гектара дикорослої м’яти. Соломія в обід написала на Фейсбуці, що маьть таке варення, а на 21.00 того ж дня уже було замовлення на 450 літрів. За кілька днів ця кількість подвоїлась. Це був той випадок, коли товар продався «на ура» без жодних попередніх досліджень.

Хедлайнери та фішки

Серед хедлайнерів «Гарбузового раю» є сири «Ґодз», «Магура» і «Верде». «Ґодз» – це сирні кульки, як тенісний м’ячик, де всередині вимішано сир з часником, а ззовні чорний перець. «Магура» – пірамідки з травами, обкатані у копченій паприці. Такий сир, за словами Ігоря Реви, можна споживати свіжим від 7 днів і ставити на витримку до року. На ранніх стадіях він виглядає більше як домашній, але в три місяці вже матиме структуру пармезану і використовується як спеція. А «Верде» – це кульки з горіхами, зовні базилік і орегано. Також є «Довбуш» – сир з блакитною цвіллю, той, що два роки розробляли та відточували, поки він не почав подобатися Ігорю та Соломії.

«Окрім сирів, у нас є терта ружа. Це коли пелюстки троянди певного сорту перетерті з цукром і лимонним соком, без термічної обробки. Це місцевий спеціалітет і ще одна з наших ніш. У мене вже, до речі, розписаний весь наступний урожай, посадили близько 0,7 га троянд, тобто 5 тисяч кущів – частина біля хати, частина біля сироварні», – додає чоловік.

Фішка «Гарбузового раю», продовжує Ігор, також в тому, що до сироварні може подзвонити будь-який ресторатор, приміром, взимку, і попросити сироп з бузини – 500, 1 000 чи більше літрів, домовитися і на весну все отримати. У «Гарбузовому раю» мають такі замовлення від ресторанів саме на сиропи, та на сири не розглядають. 

Більше рухатися і менше хворіти

Оскільки біля сироварні немає повноцінного господарства, то за молоком Ігор їздить на ферму, яка розташована за 70 км від дому. А від ферми до сироварні ще 100 км. Тому тепер подружжя планує відкрити власну ферму, щоби мати повністю всю сировину, контролювати, що корова їсть, та якість молока.

«Мій робочий день розпочинається о 6 ранку. Влітку навіть о пів на шосту. Уранці, щоби привезти молоко, мені потрібно проїхати як мінімум 170 км. О 8 я на фермі і десь о 10:00-10:30 – на сироварні. До обіду в нас пастеризується молоко, після обіду – виготовлення сиру, також треба доглядати за тим, що в погребах. О 19:00 я, зазвичай, виїжджаю додому. Дружина залучена до процесу майже так само, однак її підйом залежить від дітей, часом вона може спати довше», – каже Ігор.

У подружжя є одна помічниця і, за словами Ігоря Реви, більше наразі не потребують. Зі всім встигають.

«Життя – це рух. Треба більше рухатися, тоді менше хворієш, відчуваєш себе в тонусі і в доброму настрої», – додає він.

«Поки мами дегустують, діти бігають і лапають овець за вуха…»

Окрім варіння сиру чи варення, на сироварні «Гарбузовий рай» проводять екскурсії та майстер-класи для дітей та дорослих, із дегустацією це коштує 100 гривень. Вони можуть відбуватися щодня залежно від запису. Ігор Рева каже, що краще записуватися хоча би на день наперед, щоби точно потрапити на сироварню.

«У середньому екскурсія триває годину. Виробництво в нас невелике, а дегустація відбувається близько пів години. До нас приїжджають часто мами з дітьми, і поки мами дегустують сир, то діти бігають по території і лапають за вуха овець», – каже він.

Улітку сироварня «Гарбузовий рай» була серед переможців програми «Село. Кроки до розвитку» від ПрАТ «Миронівський хлібпродукт», яку на Львівщині організовував Клуб Ділових Людей, і отримала грант у 50 тисяч гривень. Подружжя їх витратило на навчальну кімнату у сироварній школі.

«Якщо це дорослі, то ми можемо взяти разом 10-15 осіб. Кожен в каструльці варитиме сир. Якщо просто навчання, коли я варю сир, то до 30 осіб. Участь в майстерках беруть діти здебільшого від 2 класу, це коштує 200 гривень – там і екскурсія, і дегустація, і майстерка, а також сир, який зробили, можна забрати додому. Дорослі також самі можуть варити сир, тоді платиться за навчання та за кілограм зробленого сиру. Я контролюю, як вони роблять сир, опісля він в нас визріває, а потім я його відправляю», – розповідає чоловік.

Добрі сири потрібні й Україні

Продукцію «Гарбузового раю» можна купити безпосередньо у сироварні, що в Мильчицях, також їх пересилають "Новою поштою". А вже через два-три тижні, за словами Ігоря Реви, «Гарбузовий рай» має з’явитися у «Лавці традицій» супермаркету «Сільпо» – це п'ять крамниць по Львову, які охоплюють майже всі райони, крім Сихова і вул. Пасічної. 

На закордонних замовників виходити поки що не планують, кажуть, що зараз бракує добрих сирів і в Україні.

Ольга Коваль

Фото: сreative director Марина Абрамова,

рroduction Соснов Максим на замовлення «Гарбузового раю»

Цей медіа-продукт створено TvoeMisto.tv за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Зміст продукту належить виключно TvoeMisto.tv і не завжди відображає погляди USAID або Уряду США. Відтворення та використання будь-якої частини цього продукту в будь-якому форматі, в тому числі графічному та електронному, копіювання або використання у будь-який інший спосіб без відповідного посилання на оригінальне джерело та письмової згоди редакції ;TvoeMisto.tv заборонено.

This media product was produced by TvoeMisto.tv with the support of the United States Agency for International Development (USAID). The product content is solely TvoeMisto.tv and does not necessarily reflect the views of USAID or the US Government. Reproduction and use of any part of this product in any format, including graphic, electronic, copying or use in any other way without the corresponding reference to the original source and written approval from TvoeMisto.tv, shall be prohibited.

...
+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!