Нетуристичний Львів: Кастелівка Левинського, забута купальня та керамічні павичі

3521 0
З потеплінням Tvoemisto.tv відновлює прогулянки маловідомими вишуканими закутками нашого міста, яким присвячуємо спеціальний проект «Нетуристичний Львів». Сезон 2019 року розпочинаємо з архітектурних перлин Кастелівки — району, розташованого між вулицями Генерала Чупринки, Сахарова та Горбачевського.

Назва «Кастелівка» походить від прізвища родини архітекторів та будівничих італійського походження. У документах Львова часів XVI століття згадується будівничий Захаріяш Кастелло з Лугано, у XVII столітті — королівські архітектори Томаш та Матеуш Кастелло, а також рід Кастеллі, чий маєток Кастелівка був у районі вулиць Сахарова та Нечуя-Левицького. Однією ж з найгарніших дільниць Львова Кастелівка стала завдяки архітекторам Івану Левинському та Юліану Захаревичу, які спроектували її у 1886-1888 роках як «місто-сад» з мальовничих вілл, розкиданих серед зелених насаджень.

Знайомство з Кастелівкою розпочнемо від однієї з найстарших шкіл Львова — школи Марії Магдалини, велична будівля якої з червоної цегли в стилі «аркадного» історизму на початку нинішньої вулиці генерала Чупринки постала у 1883 році за проектом Юліуша Ґохбергера.

Школу заснували ще у 1816 році, і з того часу вона припиняла роботу лише під час Другої світової війни, коли у її будівлі був військовий шпиталь. Ім’я Марії Магдалини отримала завдяки розташованому поруч однойменному костелу. Історія зберегла її неофіційну назву «Магдуся» – так її ласкаво і з повагою називали учні та випускники. Спочатку школа була жіночою, але після добудови нових корпусів у 1910 році стала приймати і хлопчиків. Нині у будівлі «Магдусі» працюють два заклади — міська школа №3 та школа №10 з польською мовою навчання.

З 2015 року поруч зі школою у сквері височить пам’ятник Михайлові Вербицькому — видатному українському композиторові, автору музики державного гімну України.

Пам’ятник Михайлові Вербицькому стоїть на розі вулиці Генерала Чупринки та вулиці Михайла Вербицького, яка спускається униз до вулиці Коперника. Завітаємо туди, щоб помилуватися двома оригінальними віллами.

Першу від школи двоповерхову віллу в неоготичному стилі з високою вежею та цікавим флюгером побудував для себе у 1889-1890 роках львівський архітектор Людвік Балдвін-Рамулт.

Розташовану поруч віллу з ліпниною та півциліндричною вежею у стилі французького неоренесансу побудували кількома роками пізніше — у 1895-1896 роках. За однією з версій, її нібито теж будував Людвік Балдвін-Рамулт, але, за даними дослідника львівської архітектури Ігоря Жука, автором її проекту є Станіслав Холонєвський.

Повертаємось до «Магдусі», минаємо її вулицею Чупринки та одразу за школою повертаємо наліво на маленьку вуличку Оскара Кольберга, де зустрічаємося з першими віллами Кастелівки Івана Левинського та Юліана Захаревича.

Загалом архітектори планували збудувати на Кастелівці 64 вілли, а до наших часів збереглися приблизно 40 вілл. Комплекс будиночків на Кольберга — одні з перших вілл району — споруджувався у 1889-1890 роках. Незважаючи на різні форми, будинки у стилі історизму мають спільний простір садових ділянок.

Середня вілла комплексу прикрашена двома скульптурами по боках.

Вулиця Кольберга закінчується стильною двоповерховою віллою у світлих тонах, яка, щоправда, є вже на вулиці Котляревського. Цю неоренесансну споруду у 1892-1893 роках спроектував та збудував львівський архітектор Альфред Каменнобродський, а замовником і першим власником був Станіслав Брикчинський. Нині це навчальний корпус НУ «Львівська Політехніка».

Повертаємо направо на вулицю Котляревського, яка колись називалася «На Віллах», та одразу з її правого боку милуємося великою віллою з автентичними керамічними елементами декору на рівні другого поверху. Це ще один будинок Івана Левинського та Юліана Захаревича, побудований у 1890-1891 роках для Павла Світальського.

Одразу ж за цією віллою, теж справа, бачимо автентичний будинок з оригінальним високим дахом та різьбленим дерев’яним декором. Це вілла «Марія», яку теж збудували Іван Левинський та Юліан Захаревич наприкінці ХІХ століття.

Особливістю цієї вілли на вулиці Івана Нечуя-Левицького є те, що вона якнайповніше відображає стиль і дух тодішньої Кастелівки, оскільки повністю уникла перебудов і зберегла більшу частину конструктивних дерев’яних елементів.

Навпроти вілли «Марія» милуємося розкішним декором двох сецесійних кам’яниць із маскаронами та квітково-рослинною ліпниною, споруджених будівничим Якубом Рисяком для себе й дружини Гелени.

Поруч розташований оригінальний будинок з елементами необароко, який постав тут за проектом будівничого Августа Богохвальського у 1898-1899 роках.

Виходимо на вулицю Генерала Чупринки, минаючи розташований поруч із віллою «Марія» ошатний двоповерховий будиночок. Це вілла Яна Бромільського, яку збудував наприкінці ХІХ століття Альфред Каменнобродський. Ще з часів СРСР у ній розташовуються різноманітні офіси.

Повертаємо наліво та прямуємо до чергового шедевру Юліана Захаревича та Івана Левинського — неоромантичної вілли Казимири Скварчинської, яка встигла побувати багатоквартирним будинком, а зараз стала офісом банку.

Милуємося розташованими поруч із віллою будинками з вулиці Івана Богуна — «братом-близнюком» будинку Августа Богохвальського з вулиці Нечуя-Левицького... 

...та оздобленим ліпниною й плиткою із зображеннями листя будинок поруч, споруджений у 1906-1907 роках архітектурним бюро Івана Левинського.

Ще цікавішою є розташована поруч із віллою Казимири Скварчинської сецесійна багатоквартирна кам'яниця з дерев’яними елементами в народному стилі.

Її також побудувало архітектурне бюро Івана Левинського у 1906-1907 роках. Авторство проекту, за деякими версіями, приписують Тадеушеві Обмінському та Олександру Лушпинському.

Далі привертає увагу невеличка вілла у стилі арт-деко з пірамідальним дахом. Це теж проект бюро Івана Левинського — її автором є Казимир Теодорович, а споруджений будинок був у 1892-1893 роках.

Поруч із ним привертає увагу велика вілла з високим дахом, вежею на куті та великою кількістю декору, яку збудували у 1902-1903 роках. Її автором є архітектор Михайло Ковальчук.

Далі бачимо невеликий вишуканий будинок з високою вежею та керамічним декором. Його спорудило наприкінці ХІХ століття бюро Івана Левинського. Авторство проекту приписують Івану Левинському та Юліану Захаревичу, а за іншими версіями — Михайлу Ковальчуку.

Найвідомішими мешканцями цієї вілли у стилі «піттореск» на перехресті вулиць Чупринки, Котляревського та Київської були професор математики і ректор «Львівської Політехніки» Плацид Дзівінський, посол до польського сейму Володимир Кузьмович та одіозний колекціонер Микола Островерхов — таємничий оперний стенограф, який зібрав таку колекцію творів мистецтва, що вони стали основою колекцій Львівської галереї мистецтв. Після смерті Островерхова віллу передали Науковому товариству імені Шевченка.

Повертаємо наліво на вулицю Котляревського, де милуємося сецесійним будинком авторства Едмунда Жиховича. Його спорудили у 1905-1906 роках. За різними даними, тут була медична установа та художня майстерня.

У провулку поруч бачимо розкішну віллу з вежею та дерев’яними верандами в стилі швейцарських шале. Її у 1891-1892 роках теж побудували Іван Левинський та Юліан Захаревич.

Зараз цей будинок розташований на вулиці Котляревського, а колись це був провулок Собка. Він мав таку назву, оскільки виводив до однойменного ставу-купальні Собка, який існував до кінця ХІХ століття. Пізніше його осушили, оскільки він не витримав конкуренції з іншими купальнями. Зараз на місці ставу — стадіон ЛКП «Львівелектротранс».

Навпроти колишнього Собкового ставу привертає увагу будівля з оригінальною шестикутною вежею. Історія, на жаль, не зберегла ні імені будівничого, ні власника цього будинку. Єдине, що можна стверджувати — це одна із найстарших будівель цієї місцини, оскільки вона є на планах міста другої половини ХІХ століття, коли інших будинків тут ще не було. Оскільки споруда була єдиним будинком біля Собкового ставу, можна припустити, що вона мала стосунок до розташованої тут купальні.

Повертаємося сходами догори на вулицю Котляревського, повертаємо направо та милуємося ансамблем з двох півкруглих житлових будинків, збудованим у 1910-1911 роках бюро Івана Левинського… 

 …та чиншовою кам’яницею авторства Юзефа Ґорнунґа, збудованою у 1908-1909 роках.

Значно цікавішими є сецесійні кам’яниці-близнюки №17 та 19, які теж спроектував та побудував Юзеф Горнунг.

Особливостями їхнього декору є майолікові панно над вікнами, що зображають букети квітів та птаха і метеликів серед них.

Минаємо потужні кам’яниці із наріжними вежами на вулиці Богуна…

… і завершуємо першу частину нашої подорожі Кастелівкою на перехресті вулиць Котляревського та Нечуя-Левицького — біля будинку 9/11, найцікавішою особливістю якого є вишукане ліпне зображення жінки на аттику.

Віктор Гальчинський, фото автора

Партнер проекту «Нетуристичний Львів» — інвестиційно-девелоперська компанія Avalon Inc.

Проект ставить за мету показати цікаві місця старовинного Львова, зібрати інформацію про них в одному місці та привернути увагу до проблеми збереження ще багатої архітектурної спадщини міста й належної її охорони.

Повна або часткова републікація тексту без згоди редакції заборонена та вважатиметься порушенням авторських прав.

Нетуристичний Львів