Фото: Віктор Гальчинський

Фото: Віктор Гальчинський

Нетуристичний Львів: прокуратура в готелі та вілла-зоопарк

3967 0
Перша осіння прогулянка львівськими вулицями, що пам'ятають події початку ХХ століття: школа, де раніше був госпіталь і поліція; львівський зоопарк, заснований польським революціонером та вулицю, де мешкали поети та журналісти.

Нетуристичний Львів – спецпроект Віктора Гальчинського, медіа-хабу «Твоє Місто» та будівельної компанії «Ваш Дім» про архітектуру, вулиці і визначні місця, що постали в різний час, але разом створили і продовжують формувати атмосферу та стиль справжнього Львова.

Шурхіт вересневого листя надихає на нові неспішні прогулянки маловідомими місцями старовинного Львова. Поруч із мальовничою Софіївкою, яка прикрасила літні будні перед відпусткою, є непересічно гарні споруди. Тож рушаємо з колишньої кінцевої зупинки трамваю №4 – тепер це зупинка «Академія мистецтв» трамвайної лінії на Сихів. Просто навпроти зупинки бачимо помпезну будівлю Промислової школи, що постала у 1907-1910-х роках.

Спроектували цей шедевр архітектори Адольф Віктор Вайс та Владислав Садловський, автор головного залізничного вокзалу Львова. Головний портал Промислової школи прикрашають скульптури «Мистецтво» і «Праця» Петра Войтовича, який також створив скульптури на фронтоні львівської Опери.

Не менш велично виглядає й інтер’єр будинку, який встиг побувати  Державною промисловою школою, шпиталем удови імператриці Марії Федорівни під час Першої світової війни, художньо-промисловим училищем, технічною школою та навіть штабом поліції за часів німецької окупації.

Нинішнім основним мешканцем будівлі є Львівський коледж транспортної інфраструктури Дніпропетровського національного університету залізничного транспорту імені Лазаряна. Частину приміщень займає Академія мистецтв та Львівський коледж декоративного та ужиткового мистецтва імені Труша. У «залізничній» частині будинку під час ремонтів виявили та дбайливо відновили фрески, імовірно, створені ще учнями художньої школи, яка в ній «квартирувала».

Виходимо з Промислової школи та прямуємо вулицею Стуса в бік Сихова. Дорогою зустрінеться казковий будиночок з двома вежами-близнюками. Цю споруду іноді пов’язують з Іваном Долинським.

Минаємо раціоналістичний прибутковий будинок, збудований у 1910-1911 роках Вітольдом Мінкевичем та Владиславом Дердацьким.

Далі треба повернути ліворуч на затишну вуличку між цим будинком та Снопківським парком – Кубанську, яка на початку ХХ століття носила назву Застінок (село або хутір, в якому мешкала дрібна шляхта).

Найцікавішим будинком цієї вулиці є вілла професора Бенедикта Дибовського – організатора Зоологічного музею при Львівському університеті та учасника польського повстання 1863 року. Саме його ім’я носила ця вулиця у 1933-1945 роках. Вілла, що зберегла свій первісний вигляд, не помітна з вулиці. Нині у ній працює дитячий еколого-натуралістичний центр з єдиним у Львові невеличким зоопарком.

На вулиці Кубанській також можна помилуватися цікавими балконами – «модернізованої» подвійної вілли «Під Оленем» авторства Івана Долинського.

А також цікавою лоджією з барельєфом у будинку навпроти.

Далі повертаємося трохи назад і звертаємо на вулицю Кубійовича, якою прямуємо до головного корпусу Академії мистецтв.

Поруч із новим навчальним корпусом Академії мистецтв, що звели у 1973 році за проектом архітектора Мирона Вендзиловича, бачимо непримітні зигзагоподібні сходи.

Якщо піднятися цими сходами вгору та пройти лівіше між типовими п’ятиповерхівками радянської доби та студентськими гуртожитками, зненацька вийдемо на вузеньку, але розкішну вулицю, названу на честь генерала-чотаря Української галицької армії Мирона Тарнавського.

Вулиця Тарнавського, прокладена в 1907 році та названа на честь великого коронного гетьмана Яна Тарновського, в радянський час носила ім’я російського фельдмаршала Михаїла Кутузова. Це друга у Львові вулиця за кількістю архітектурних пам’яток – 42 її будинки є пам’ятками архітектури місцевого значення.

У різні часи тут мешкали поети Ігор та Ірина Калинці, львівський журналіст Олександр Кривенко, журналіст Матвій Ганапольський.

Горішня частина вулиці має переважно малоповерхову забудову. Деякі вілли зберегли первісний вигляд з часів побудови.

Деякі були ретельно відновлені власниками. Як, наприклад, ось ця вілла-готель або цікавий безіменний провулок, який є однією з найвужчих і найкоротших вуличок Львова.

Завершує горішню частину вулиці Тарнавського кам’яниця №72 з вишуканими вежами-еркерами, у якій колись мешкав начальник розвідки Львівської округи Армії Крайової Мєчислав Бородей.

Одразу за цією будівлею починається крутий спуск до нижньої частини вулиці, що є її другою унікальною особливістю.

З родзинками цього спуску та долішньої частини вулиці Тарнавського ми познайомимось наступного разу, а зараз від кам’яниці №72 повернемо праворуч – на багату вишуканими віллами вулицю Льва Толстого.

Ця вуличка була прокладена у 1911 році та до 1946 року носила ім’я польського поета-романтика Зіґмунта Красінського. Забудова вулиці відбувалася до 30-х років ХХ століття переважно у стилях неоісторизму та функціоналізму.

З парного боку вулиці привертає увагу цікаво декорована вілла №8, яка, щоправда, пам’яткою архітектури не є.

Милують око і багатоквартирні раціоналістичні будиночки із «зубчастим» декором та шпилями на даху.

Минаємо типові для початку ХХ століття чиншові кам’яниці з вишуканим ліпним декором…

…та спускаємося на вулицю Йосипа Сліпого (колись Королівську) – до збудованої у 1909-1910 роках за проектом Альфреда Захаревича колишньої Ґрюнвальдської бурси польського Товариства народних шкіл для учнів середніх навчальних закладів та ремісничої молоді, нині знаної як Львівське вище професійне училище побутового обслуговування.

Навпроти бурси височіють спортивні майданчики, звідки відкривається фантастична панорама центральної частини Львова.

Прямуємо донизу зигзагоподібним спуском у бік вулиці Зеленої та зустрічаємо в долішній частині вулиці Сліпого ще кілька цікавих архітектурних пам’яток. Зокрема, ось цю віллу, збудовану в 1927 році архітектором Александром Каплонським.

Окремої уваги заслуговує вхідна брама до маленького дворика вілли з вишуканою ліпниною.

Навпроти цієї брами є два прекрасних твори у стилі дворкового неокласицизму – декоровану імовірно в середині ХХ століття зображеннями дітей віллу, у якій розташований дитячий садочок…

…та прикрашену рельєфною скульптурою сирени іншу велику віллу.

Колись у цьому будинку з вишуканими колонами був готель. А тепер тут Личаківський відділ Львівської місцевої прокуратури №1. Біля нього ми і завершимо нинішню подорож.

Віктор Гальчинський

фото автора

Історичне середмістя, що збереглося з XVI століття, велична Львівська Опера, вишукані церкви та собори давно стали туристичними візитівками Львова. Та перлинами Львова є і багато фантастично гарних вілл, старовинних будинків та природних пам’яток, які збереглися як поруч з популярними туристичними місцями, так і у віддалених куточках міста. Наш проект ставить за мету показати маловідомі цікаві місця старовинного Львова, зібрати інформацію про них в одному місці за допомогою сучасних технологій та привернути увагу до проблеми збереження ще багатої архітектурної спадщини міста та належної її охорони.

Проект створено за підтримки компанії «Ваш Дім» та житлового комплексу Villa Magnolia Spring – унікального житлового комплексу, головною особливістю якого є концепція сучасної європейської архітектури через вдосконалення давніх традицій будівництва у Львові польського та австрійського періоду.

Повна або часткова републікація тексту без згоди редакції заборонена та вважатиметься порушенням авторських прав.

Нетуристичний Львів