Методика CivicLab допомагає врахувати інтереси та потреби всіх зацікавлених сторін у процесі прийняття рішень, і надає громадянам більш вагому роль у формуванні політики, яка впливає на їхнє життя.

Містечко Дубляни нещодавно увійшло до Львівської громади. У ньому сьогодні проживає близько 10 тисяч мешканців. Раніше громада була проти приєднання до Львова. Як тут вдалося налагодити діалог між громадою та владою, зменшити рівень недовіри та напруги і напрацювати спільні рішення, Тvoemisto.tv довідувалося у представництва Офісу Ради Європи в Україні, яке допомагало місту застосувати інноваційну методику вироблення рішень CivicLab.

Читайте також: Статут в дії. Як громади на Львівщині розвивають місцеву демократію

Улітку пів сотні мешканців Дублян, сіл Малі Підліски та Ситихів спільно напрацьовували пропозиції для вирішення проблем у їхніх населених пунктах. Роками у них не вирішувалися проблеми із відсутності очисних споруд та каналізаційної мережі, генерального плану та детальних планів територій, неналежного стану інфраструктури. Також мешканці скаржилися на діяльність підприємств, які забруднюють територію. 

Учасники та учасниці сесії працювали у малих групах, їм допомагали експерти з проєкту Ради Європи «Зміцнення громадської участі у демократичному процесі прийняття рішень в Україні». 

Як розповів керівник проєкту Ради Європи Володимир Кебало, методика CivicLab збирає людей, які представляють різні суспільні групи та зацікавлені сторони, які впродовж одного дня спільно напрацьовують рекомендації, які враховують складності та компроміси, необхідні для вирішення суспільних питань.

Завдяки такій методиці учасники, які раніше дотримувалися різних поглядів, можуть напрацьовувати консолідовані рішення для розвитку Дублян. Тоді відчувається реальний вплив містян на справи у місті, налагоджується діалог з владою.

«Ця дорадча чи «деліберативна» методика дозволяє учасникам та учасницям краще зрозуміти інші думки і, в деяких випадках, змінити свою думку, вислухавши експертів та обговоривши складні питання. За підсумками заходу підготовлені політичні рекомендації щодо стратегічного розвитку Дублян, які знайшли підтримку та консенсус жителів-учасників СівікЛабу. Також вдалося досягти зменшення поляризації, оскільки жителі відчули, що вони є учасниками дискусії та діалогу з владою щодо важливих питань, що їх стосуються», – розповідає Володимир Кебало.

Знайти компроміс та прийняти складне рішення

Деліберативна демократія набирає обертів з 2010-х років, а особливо тепер, коли органам влади потрібно шукати нові методи для вирішення складних проблем в умовах карантинних обмежень.

Вона дозволяє об’єднати звичайних мешканців, яких влада рідко запрошує до політичних дискусій, щоб досягнути складних компромісів, знайти спільну мову та допомогти обраним представникам приймати складні рішення.

Відповідно до звіту Організації економічного співробітництва та розвитку, у світі існує понад 300 різноманітних деліберативних практик, які органи влади різних рівнів, ОМС зокрема, все частіше використовують для вирішення складних політичних проблем та прийняття рішень.

Читайте також: На Львівщині вперше реалізують шкільний громадський бюджет за моделлю Ради Європи

Після об’єднання з Львівською громадою у Дублянах настрої були досить напруженими. Громада цікавилася: «Хто тепер буде вирішувати проблеми з водою, електрикою, дорогами, транспортом, лікарнею? Чи вистачить грошей, щоб вирішувати всі проблеми?».

Дізнавшись, що проєкт Ради Європи винайшов унікальний формат проведення конструктивного та результативного діалогу з громадою, у міськраді вирішили звернутися за допомогою – організувати й провести стратегічну сесію, щоб зрозуміти актуальні проблеми громади й знайти спільні рішення, які враховують думку мешканців.

На початку учасники заповнювали анкети, в яких зазначали, які проблеми їх турбують. Ці анкети попередньо аналізували експерти Ради Європи, після чого у малих групах, враховуючи думку кожного, напрацьовували ідеї для вирішення заявлених проблем.

Кожен учасник та учасниця мали можливість озвучити проблему і відповідно запропонувати ідею щодо її вирішення. При цьому аналізували, чи реально впровадити цю ідею, брали до уваги об’єктивні обставини – бюджет, повноваження, пріоритетність тощо.

Методика CivicLab дозволила мешканцям наочно побачити, які рішення необхідно прийняти громаді спільно з владою, якщо на заваді вирішення проблеми стає брак коштів чи відсутність цільової програми.

«Аудиторія була поділена на умовні групи по 6-8 осіб, і кожна група працювала з певною ідеєю для вирішення проблеми. Мешканці активно взаємодіяли, їм було цікаво. Тепер в нас є чітке бачення того, що маємо робити в місті, щоб максимально задовільнити очікування людей, щоби наша робота з мешканцями мала синергію», – розповідає начальник управління «Секретаріат ради» Львівської міськради Юрій Лукашевський.

На думку Володимира Кебало, найбільша цінність заходу в Дублянах в тому, що завдяки методиці вдалося налагодити діалог між громадою та владою, зменшити рівень недовіри й напруги, який існував.

«Дуже важливо, щоб в умовах реформи децентралізації органи місцевого самоврядування ефективно взаємодіяли з мешканцями, зокрема, з тих населених пунктів, які нещодавно приєдналися до громади. Власне, проєкт Ради Європи пропонує експертну підтримку та інноваційні методики, які допомагають органам влади налагодити конструктивний політичний діалог з мешканцями, залучаючи громадськість до управління місцевими справами», – резюмував Володимир Кебало.

Не лише локальні проблеми

Торік на Львівщині щорічний план заходів із реалізації Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні вперше сформували за допомогою інноваційної методики CivicLab.

Під час карантинних обмежень захід провели в режимі онлайн. Тоді Львівська облдержадміністрація за підтримки Офісу Ради Європи провела публічні консультації про формування такого плану заходів, залучивши до розробки пропозицій представників громадського сектору Львівщини.

У результаті рішення ЛОДА базувалося на інтересах та потребах представників громадянського суспільства – і на практиці вдалося реалізувати принцип «нічого для громадськості без громадськості».

Максимально унеможливити виникнення конфлікту – ще одне завдання, з яким упоралась методика CivicLab, оскільки вона дає змогу врахувати пропозиції всіх зацікавлених сторін.

Інновації управління для Львівщини

Львівщина стала першою областю, де впровадили сертифікаційний курс з використання методики CivicLab для представників органів влади.

Улітку представники ЛОДА, районних державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування пройшли спеціальний тренінг CivicLab та стали фахівцями та фахівчинями методики CivicLab. Тепер вони можуть повноцінно використовувати її в своїй діяльності кожного дня.

«Львівщина – перша область в Україні, де було проведено сертифікаційний курс з використання методики CivicLab для представників органів влади. Ми мали зустрічі різного формату, практикувалися. Чому методика CivicLab важлива для того, щоб консультуватися з громадськістю та напрацьовувати спільні з владою рішення? Після таких консультацій представники громадськості бачать, що їх пропозиції беруться в роботу, вносяться в спеціальний звіт. Більше того, можна відразу оцінити перспективи вирішення тієї чи іншої проблеми», – каже керівниця відділу комунікацій з громадськістю департаменту комунікацій та внутрішньої політики ЛОДА Христина Швець.

Методика, яка захоплює людей

CivicLab є комплексною цифровою методикою, яка складається з унікального формату проведення деліберативного заходу щодо обраної політики чи проєкту рішення, відбору учасників та учасниць відповідно до критеріїв, підготовки та застосування унікальних цифрових матриць, куди експерти-фасилітатори вносять інформацію впродовж заходу за допомогою комп’ютерів.

Інноваційна методика CivicLab дозволяє представникам органів влади різних рівнів проводити консультації з громадськістю та знаходити рішення тих чи інших актуальних проблем, враховуючи пропозиції усіх зацікавлених сторін навіть в умовах карантинних обмежень, пов’язаних з Covid-19, оскільки захід можна ефективно спланувати та провести онлайн.

Спеціальна цифрова компонента дозволяє проаналізувати проблему методом пошуку альтернативних варіантів рішень. При цьому, кожен учасник, який надав пропозицію, одразу під час заходу може пересвідчитись, що вона проаналізована й пройшла оцінку на реалістичність реалізації.

«Наша методика захоплює людей. Ми зробили її доступною для усіх – адже можна взяти наші типові матриці, ігрові поля, розроблені проєктом інструментарії – і почати навчатись практично вирішувати будь-які проблеми, використовуючи методику CivicLab. Важливі дві речі – відкрита публічна влада, яка має хотіти взаємодіяти зі своїми мешканцями, та довіра мешканців до цієї влади. Коли обидві сторони зустрічаються на базі нашої методики, то в них все виходить. І головне, що всі отримують конкретний результат – вирішену проблему, реалізовану ідею!», – каже експерт Ради Європи та автор методики, Олексій Коваленко. 

Рада Європи є провідною організацією із захисту прав людини на континенті.  Вона включає в себе 47 держав-членів, 27 з яких є членами Європейського Союзу. Усі держави-члени Ради Європи підписали Європейську конвенцією з прав людини – договір, спрямований на захист прав людини, демократії та верховенства закону.

Офіс Ради Європи в Україні сприяє реалізації її місії щодо захисту прав людини, підтримки демократії та забезпечення верховенства права, здійснює координацію та забезпечує реалізацію проєктів і програм співробітництва.

На сьогодні Офісом Ради Європи впроваджується проєкт «Зміцнення громадської участі у демократичному процесі прийняття рішень в Україні», що допомагає втілювати стандарти демократії участі на практиці. Проєкт реалізується в межах імплементації Плану дій Ради Європи для України –  стратегічного документу, який ставить за мету через співпрацю сприяти зусиллям країни, спрямованим на узгодження її законодавства, інституцій та практики з європейськими стандартами у сфері прав людини, верховенства права й демократії та відтак підтримувати Україну у виконанні своїх зобов’язань як держави-члена Ради Європи.

Партнерська публікація