Чи задоволені містяни життям у Львові. Результати дослідження

Фото: Nico Benedickt

Дослідження якості життя у Львові вперше почали проводити у 2013 році. Завдяки йому намагаються зрозуміти рівень задоволеності мешканців муніципальними послугами, які надає Львівська міська рада, проаналізувати рівень комфорту та добробуту. Якість життя є основним показником виконання стратегічних планів міста. 

Загалом опитали 800 мешканців Львова віком від 18 років (в тому числі ВПО). Польові роботи відбувались наприкінці 2023 – на початку 2024 року.

Соціологічне дослідження реалізували за фінансової підтримки агенції Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ).

Методологія базується на чотирьох принципах:

• кожен мешканець є не лише споживачем, а й творцем міста;

• на формування якості життя впливає і середовище, і особисте відчуття;

• комфорт середовища визначається як стан об’єктів у різних сферах;

• особистісний комфорт визначається психічним, фізичним здоров’ям, соціальним та матеріальним добробутом. 

«Варто враховувати, що структура населення міста змінилась. У 2013 році ми говорили лише про межі обласного центру, а тепер і про приєднані громади. Також відбувся відтік місцевих з 2022 року і приплив внутрішньо переміщених осіб», – пояснила керівниця дослідницької агенції Fama Мар’яна Малачівська.

Якість життя в місті оцінювали за п’ятибальною шкалою, де мінімальна оцінка 1, а максимальна – 5. З 2013 року до 2024 відбувається повільне, але системне підвищення оцінки якості життя у Львові. 

Традиційно показники щодо стану надання комунальних послуг є нижчими за сервіс. Розрив з роками скорочується, але тенденція зберігається. Серед показників сервісу найвищими є оцінки безпеки, дозвілля та освіти дітей. Щодо транспорту відбувається ріст по всіх показниках, крім особистого транспорту. 

Також зріс показник особистісного комфорту. До нього входить оцінка самопочуття мешканців, соціального та матеріального добробуту, умов життя та лояльності до міста. Матеріальний добробут завжди оцінювали найгірше, однак цьогоріч показник не надто знизився.

Фізичне та ментальне здоров’я

Львів’яни стабільно задоволені своїм фізичним станом здоров’я, останні 10 років близько 60% вважають себе здоровими. Найкраще оцінюють стан свого фізичного здоров’я молоді чоловіки. Є зв’язок між оцінкою фізичного стану та матеріальним добробутом. Соціологи зафіксували зменшення системних курців починаючи із 2019 року, наразі їх 15%. Також зменшується кількість тих, хто часто вживає алкоголь. Більшість курців – чоловіки, схожа тенденція і з алкоголем. Найменше згубних звичок у вікової групи 61+.

Загалом львів’яни задоволені станом свого ментального здоров’я – 67% опитаних вказали, що у них все гаразд. У місцевих мешканців вищий рівень задоволеності ментальним здоров’ям, ніж у внутрішньо переміщених осіб. Станом на момент опитування 13% респондентів вказали, що потребують допомоги психолога. 

Безпека

Відчуття безпеки в порівнянні з іншими показниками є одними з найвищих. Спостерігається суттєве скорочення між задоволеністю безпекою вдень і вночі. Ймовірно, на це впливає впровадження комендантської години. Мешканці почувають себе найменш безпечно у міському парку вночі, на вокзалі та автостанції, прямуючи від зупинки громадського транспорту до помешкання. 

Однак абсолютна більшість львів’ян стурбована через загрози, які пов’язані із повномасштабним вторгненням. 

Водночас оцінюючи стан укриттів львів’яни вказали, що у найкращому стані є укриття у школах та дитячих садочках, а у найгіршому – біля помешкання. 

Благодійність та волонтерство 

Переважна форма включення у благодійність та волонтерські організації – фінансова підтримка, 83% опитаних впродовж року донатили. Натомість менше ⅓ містян долучалися до фінансової допомоги притулкам тварин. Якщо говорити загалом про громадську активність, то орієнтовно третина мешканців є учасниками громадських організацій, 17% долучаються до поліпшення благоустрою поруч з домом чи у місті. 

Показник оцінки матеріального добробуту впав в порівнянні із 2019 роком. Попри це лише 30% не виділяє у структурі витрат на благодійність. 10% львів’ян щомісячно скеровують на благочинність понад 10% своїх доходів. 

Інклюзивність простору

Найбільше респондентів відповіли, що задоволені безбар’єрністю простору закладів дошкільної та шкільної освіти, а також медичних закладів. Натомість найгірше оцінили наявність та достатню кількість великогабаритних ліфтів у будинку, пристосованість транспорту та безбар’єрність громадських просторів. 

Громадський транспорт

З 2013 року зростає задоволеність містян станом і сервісом громадського транспорту. Загалом орієнтовно 80% мешканців є користувачами громадського транспорту у Львові. Цікаво, що найчастіше львів’яни пересуваються Львовом пішки, а найрідше велосипедом чи електросамокатом. 

Задоволеність безпекою руху під час пересування містом коливається від 40 до 90%. Найменше задоволені безпекою дорожнього руху користувачі мопедів та електросамокатів. 

Можливістю безготівкової оплати задоволені 58% містян, а транспортним сполученням між районами – 65%. Найбільша кількість незадоволених вартістю проїзду (34%). 67% автомобілістів задоволені роботою світлофорів у місті, а станом доріг – до 30%.

Охорона здоров’я 

Стан охорони здоров'я у Львівській громаді оцінюють найкраще за останні 10 років. У чотири рази більше львів’ян відвідують державні медустанови, ніж приватні. Найбільше респонденти задоволені якістю медичних послуг, кваліфікацією медичного персоналу, наявністю медичного обладнання та станом будівлі. Найбільше незадоволених кількістю медикаментів, за які необхідно додатково платити (54%). 

Освіта дітей

Оцінка якості освіти дітей залишається усі роки на доволі високому рівні.

Найбільше задоволені:

• якістю знань дитини;

• компетентністю педагогів; 

• харчуванням;

• кількістю дітей у групах.

Незадоволені найбільше станом укриттів. 16% незадоволені кількістю завантаженням дітей, тобто вважають, що школярів занадто навантажують домашнім завданням. 

Лояльність до міста

При оцінці цього показника врахували відповіді лише місцевих мешканців. Люблять Львів – 90% опитаних, а 62% вважають, що місто стає кращим із часом. Якщо взяти середню оцінку, то вона знизилась в порівнянні із 2019 роком.