фото: прес-служба кіностудії «Кінороб»
«Незламна» – повнометражний історико-драматичний та біографічний фільм, в основу у сюжету якого покладений життєвий шлях жінки-снайпера, майора Людмили Павличенко. Ця жінка-снайпер стала легендою, убивши в часи Другої світової війни більше 300 німецьких фашистів. Крім того, Людмила Павличенко була першою громадянкою із Радянського Союзу, яка потрапила у Білий дім не у складі офіційної делегації та потоваришувала із Елеонорою Рузвельт, дружиною президента США Франкліна Делано Рузвельта.
Ця картина також – про героїзм та боротьбу зі своїм страхом. Війна ставить перед героями багато викликів, змушує щомиті приймати багато рішень, від яких залежить не тільки їх життя. Але при цьому герої продовжують жити і кохати. «Війна – це не кінець життя, війна – це таке життя», – каже один із героїв у фільмі. «Треба жити, треба кохати», – у відчаї промовляє медсестра Маша, у якої загинув її коханий.
Яскравою також є фраза Людмили Павличенко під час виступу у Чикаго, якою вона надихала американців на відкриття другого фронту в Європі. «Джентльмени, мені лише 25 і я вбила 309 фашистських окупантів до цього часу. Чи не вважаєте ви, джентльмени, що досить уже ховатися за моєю спиною?» – сказала вона.
Як розповів продюсер картини Єгор Олесов, історія фільму почалася достатньо банально: у «Вікіпедії» знайшли інформацію про незвичайну жінку-снайпера, доля якої справді дуже кінематографічна і може зацікавити не лише українського, але і міжнародного читача. Надалі протягом 2,5 років відбувалася велика робота із архівними документами, пошуком родичів Павличенко та людей, які знали її і разом з нею були в окопах під час оборони Севастополя у 1941-1942 роках.
Паралельно відбувався пошук акторів, додала кастинг-менеджер картини Ольга Максюк. Кастинги проводилися як у Москві, так і у багатьох містах України. Головні ролі зіграли Юлія Пересільд і Євген Циганов. Одну із головних ролей – медсестри Марії, подруги Людмили Павличенко, виконала львів’янка Поліна Пахомова.
Початково планувалося знімати фільм у Криму, розповіла виконавчий директор картини Ірина Кожема. Однак через окупацію Криму і події на Сході України зйомки проводилися у Києві, Одесі та Кам’янці-Подільському.
«У нас не виникало думки, що непотрібно знімати цей фільм. Кожен робить свою справу. Це наш внесок у справу миру», – зазначили учасники команди, яка працювала над фільмом.
Щодо фінансування, то, як зазначив Єгор Олесов, 79% коштів надала українська сторона (із них 33% виділило Держкіно України, а ще 46% надали приватні особи), а ще 21% додала російська компанія «Новые люди». Загальний бюджет фільму – 5 мільйонів доларів.
В Росії фільм вийде у прокат під назвою «Битва за Севастополь». Однак при цьому, підкреслили творці фільму, картину там не змінювали: на широкому екрані прозвучать українські пісні, зокрема, саундтрек «Обійми» групи «Океан Ельзи».
Ще однією особливістю кінострічки є видовищні спецефекти, які можуть конкурувати за якістю із голлівудськими. Екранізація авіаційного бою, сцени на кухні Білого дому та багато інших зробила реалістичними українська студія постродакшну Postmodern. Однак, як зазначила кастинг-менеджер картини Ольга Максюк, усі інші сцени знімалися в умовах, наближених до реальності, акторки працювали без каскадерів.
Творці фільму висловили надію, що кінокартина, як «постріл влучного снайпера», вразить глядачів у самі серця.
