Фото: Уніан
Медіа-хаб «Твоє місто» в межах інформаційно-просвітницького проекту «Свідомі вибори» запустив цикл відеодебатів, присвячених висвітленню парламентських виборів 2019 року. Участь у дебатах братимуть як представники списків партій, так і кандидати-мажоритарники, що розповідатимуть про свої плани у Верховній Раді, а також експерти проекту. Ключові теми, які будуть обговорюватися, — міжнародна співпраця України, ринок землі, розвиток та перспективи реформ освіти та медицини, економічної та податкової політики, міграція і соціальна політика, шляхи та способи реінтеграції частини Донецької та Луганської областей і Криму, децентралізація і розвиток місцевого самоврядування.
У перших дебатах про плани своїх політичних сил розповіли голова ЛОО «Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина», №15 у списку партії Михайло Цимбалюк та координатор партії «Голос» у Львівській області, №15 у списку Роман Лозинський. Tvoemisto.tv занотувало найважливіше.
Євроінтеграція та новий курс України
За словами Михайла Цимбалюка, партія «Батьківщина» основним завданням України в зовнішній політиці вважає вступ до НАТО та Євросоюзу.
«Наша політична сила ще кілька років тому збирала підписи за цю ініціативу, щоб ЦВК оголосила референдум. Кілька мільйонів цих підписів доставили до ЦВК. Ми також вважаємо, що США і ЄС є основними партнерами України», — каже він.
Читайте також: Вони йдуть, ми обираємо. Усе про вибори, списки партій та можливі квоти
У питанні окупованих територій партія Юлії Тимошенко вважає за потрібне керуватися Будапештським меморандумом, який підписали у 1994 році Україна, США, Росія та Великобританія щодо неядерного статусу нашої держави. У ньому є зафіксовані пункти, які гарантують суверенність та безпеку України.
«Мінськ у певний час виконав своє завдання, але наразі тільки Будапештський меморандум дозволить нам повернутися до миру. Крім того, не варто розділяти питання повернення Донбасу та Криму», — каже Михайло Цимбалюк.
У розвитку економіки, культури, освіти, медицини та інших напрямків партія «Батьківщина» буде керуватися стратегічною програмою «Новий курс України», яку ще перед президентськими виборами представляла Юлія Тимошенко. За словами Михайла Цимбалюка, до розробки Курсу залучалися непартійні фахівці та представники громадянського суспільства.
Першим кроком «Батьківщини» у парламенті він називає зниження тарифів на енергоносії, насамперед на газ, та приведення їх до економічно обґрунтованих. Також серед пріоритетів партії — встановлення ринку землі, а саме створення уповноваженого органу, який зможе викуповувати в населення землю для держави, а також прийняття нового закону про депутатську недоторканність.
Базова цінність — людина
Роман Лозинський раніше очолював політраду Української Галицької партії, яка зараз підтримує партію Святослава Вакарчука «Голос». За його словами, в обох політсил є багато схожих поглядів, цінностей та підходів до творення політики.
«Для партії "Голос" базова цінність — людина, яка є в центрі держави та прийняття рішень і яка не повинна бути заручницею державної політики. Усі рішення, які ми приймаємо в освіті, медицині, економіці, мають бути спрямовані на добробут людини», — каже він.
Читайте також: Куди веде Україну Зеленський та чого від нього очікує Європа
Аби це забезпечити, говорить Роман Лозинський, до списку партії потрапили колишні заступники міністрів освіти, охорони здоров’я, люди, що працювали у відомих міжнародних компаніях з інвестиціями, правом, економікою, а також ті, хто працював у місцевому самоврядуванні. За його словами, це нові обличчя, які, у той же час, мають значний досвід у різних сферах, у тому числі були дотичні до початку успішних реформ.
Роман Лозинський переконує, що його політсила не критикуватиме безпідставно парламент чи президента, а оцінить їхню діяльність та долучиться в разі потрапляння до Верховної Ради до продовження успішних реформ.
«Зараз нашим пріоритетом є судова реформа, яку, на жаль, не довели до кінця. Ми будемо контролювати кожен крок президента і унеможливлювати будь-які коливання, відхилення від курсу країни», — каже він.
(Не)вільний ринок землі
В Україні діє мораторій на купівлю-продаж сільськогосподарської землі, який уже подовжували сім разів. Крім України, такий мораторій діє в Північній Кореї, Венесуелі, Конго та на Кубі. Питання відкриття земельного ринку є одним із ключових під час передвиборчих кампаній. Експерт проекту «Свідомі вибори», керівник Вищої школи публічного лідерства «Львівської політехніки» Олег Паска зауважує, що позиції партій щодо відкриття ринку землі відрізняються: «Голос» виступає за вільний ринок, а «Батьківщина» хоче, щоб власниками землі були виключно громадяни України. Він поцікавився, чи готові політсили дійти до компромісу в цьому питанні та чим обґрунтовані їхні позиції.
«Партія "Голос" виступає за відкриття ринку землі, але важливими є механізм та етапність цього процесу, оскільки є небезпека його монополії. Тому кожен етап треба чітко прописувати. Українська Галицька партія вже має позицію, як це зробити на практиці. Там є три етапи, де центром є людина — малий фермер», — каже Роман Лозинський.
За його словами, після відкриття на ринку також мають бути обмеження щодо площі, якою може володіти одна людина, та інші запобіжники, які попередять зловживання. Крім того, Росія як країна-агресор і її громадяни не можуть бути гравцями на ринку. Ще одна з пропозиція — першочергове право викупу землі фермером, який на ній вже працює.
Читайте також: Які ризики несуть вибори до Верховної Ради за старою виборчою системою. Приклад Львова
У свою чергу Михайло Цимбалюк погоджується, що необхідно розставити запобіжники, щоб «земля була товаром, але не була розпродана чи роздана», а також встановити обмеження на кількість землі в одних руках, проте відкриття ринку він вважає недоречним. За його словами, фермери не зможуть викупити землю, навіть якщо матимуть першочергове право, оскільки не мають грошей.
«Земля зараз і так фактично належить десятьом сім’ям, а якщо відкрити ринок, то вони це легалізують. Треба підтримати фермерів, на яких тримається українське село. Потрібно створити уповноважений орган, який матиме право викуповувати землі за ринковою ціною у тих, хто захоче їх продати, і віддаватиме в оренду тим, хто на них працюватиме. Якщо відкрити ринок землі зараз, то у людей викуплять її за безцінь», — каже він.
Михайло Цимбалюк наводить приклади Канади, де майже 90% землі є у державній власності, та США, де, за його словами, також 70% сільськогосподарських угідь — державні. Він говорить, що в земельних питаннях «Батьківщина» на компроміси йти не буде.
Експерт проекту «Свідомі вибори», керівник Комітету підприємців Львівщини Роман Зафійовський звертає увагу на те, що ні Роман Лозинський, ні Михайло Цимбалюк не говорили про користь, яку матиме від ринку землі держава, зокрема про податок на землю. За його словами, говорити про продаж чи приватизацію землі можна лише тоді, коли будуть систематизовані правила, за якими сплачуватимуться податки. Крім того, землю потрібно облікувати.
Роман Лозинський погоджується, що облік землі перед відкриттям ринку потрібен. За його словами, держава матиме зиск із ринку, якщо фермери будуть успішними. Михайло Цимбалюк також підтримує облік земель і каже, що податки потрібно сплачувати, а система оподаткування має бути «чіткою, однозначною і без всяких пільг».
Читайте також: Місяць по тому. Репортаж із села на Львівщині, де підтримали Зеленського
Не про сепаратизм, а про цінності
Олег Паска відзначає регіональну складову в назві Української Галицької партії. За його словами, у цивілізованих країнах світу такого немає, тож він цікавиться, чи будуть партії «Голос» та «Батьківщина» ініціювати законопроекти, які заборонятимуть подібні назви.
За словами Романа Лозинського, регіональна складова в назві УГП не стосується сепаратизму, а лише цінностей, які сповідують у регіоні.
«Партія засновувалася за часів Януковича, і її назва відображала україноцентричність, відтягнення України в більш проєвропейську сторону, за яку завжди виступала Галичина. Крім того, партія завжди відстоювала позицію щодо України як єдиної суверенної держави. Ні в програмних засадах, ні в практичній діяльності не було моментів, які б вказували на сепаратизм», — пояснює він.
У свою чергу Михайло Цимбалюк каже, що подібні назви за умов війни в Україні небезпечні, і тому в парламенті він планує ініціювати відповідний законопроект про заборону регіональної складової в назві партій.
«Я поважаю колег з УГП, які дійсно багато роблять, але вважаю, що назва партії має об’єднувати», — каже він.
За його словами, об’єднати країну зможе економічне зростання, а також мир на Донбасі. Роман Лозинський вважає, що для об’єднання українцям потрібно менше звертати увагу на речі, які нас розділяють, а натомість шукати більше точок дотику.
Читайте також: Як «Голос» Вакарчука забирає електорат Зеленського на Львівщині
Медична реформа та коаліція
Експертка проекту «Свідомі вибори», керівниця центру досліджень «Соціоінформ» Наталія Зайцева-Чіпак повертає спікерів до теми, яка розділила країну на різні табори, — медична реформа. Роман Лозинський каже, що партія «Голос» її підтримує та буде працювати над завершенням медреформи в парламенті.
Натомість партія «Батьківщина», за словами Михайла Цимбалюка, підтримує лише запровадження страхової медицини.
«Реформа в медицині потрібна, але ми пішли не тим шляхом. На Львівщині є спроба створити один медичний округ, знищена система швидкої допомоги, натомість нічого не запропоновано. Майже всі країни пішли шляхом страхової медицини. Ми ще не доросли до рівня телемедицини, яку вже запропонували зараз. Треба створити профільні клініки, амбулаторію, збудувати дороги, закупити техніку, а тоді руйнувати те, що ми маємо», — каже він.
У майбутньому парламенті його партія готова об’єднуватися в проєвропейську коаліцію — з командою президента Володимира Зеленського та «Голосом». У коаліції з «Опозиційним блоком» «Батьківщина» бути не збирається.
«Ми готові об’єднуватися не навколо посад, а навколо цінностей. Якщо ми опинимося в опозиції, то не будемо шкодити, а працюватимемо на державу», — говорить Михайло Цимбалюк.
У свою чергу, Роман Лозинський каже, що «Голос» підтримуватиме проєвропейські та прореформістські погляди, законопроекти, незалежно від приналежності депутата до певної партії, проте з проросійськими партіями, як-от «Опозиційний блок» чи «Наші», об’єднуватися не буде.
Фото Богдана Ємця
Реалізовано в межах проекту за підтримки фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США. / Supported by the Media Development Fund of U.S. Embassy in Ukraine. The views of the authors do not necessarily reflect the official position of the U.S. Government
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
