ілюстративне фото: Reuters
Сьогодні, 23 травня, оприлюднено указ про розпуск Верховної Ради, і ми, попри обіцянки старого та нового президентів, будемо обирати новий склад парламенту за старою змішаною системою — тобто закриті партійні списки плюс мажоритарка. Для того, щоб зрозуміти загрози, які несе в собі такий сценарій, пропоную скористатись досвідом виборів депутатів до Львівської міської ради.
Спершу трішки теорії. Суть демократії в тому, що усі громадяни держави мають рівні виборчі права. Вони їх реалізують, обираючи у владу своїх представників відповідно до уподобань, цінностей та переконань або «гречки». І якщо посада президента — це вияв волі більшості, то склад парламенту — це зріз уподобань усього суспільства. В ідеалі чим менший прохідний бар’єр та вплив партійних лідерів — тим точніший такий зріз. Зрештою, у цьому суть парламенту — ухвалювати закони, виходячи з інтересів усього суспільства, а не лише його домінуючої частини. Тільки за такої умови представницька демократія може нормально функціонувати і мати довіру суспільства.
В Україні було багато систем виборів, але найбільш порочною (тобто такою, що найбільше відрізняє склад ради від реальних вподобань суспільства) є так звана «змішана» — мажоритарна та пропорційна із закритими списками. Особливо це помітно, коли в лідера виборів перевага над найближчим конкурентом понад 15% голосів. Поясню чому на прикладі результатів місцевих виборів до Львівської міської ради останніх двох скликань.
У 2010 році партія ВО «Свобода» із рейтингом 27,43% отримала 55 місць у раді із 90: 18 — по списку, та ще 37 — по мажоритарці. А це 61% від загального складу Ради. Були випадки, коли студенти та безробітні вигравали округ у науковців, громадських діячів чи багатіїв від інших партій. Наступна за рейтингом партія — «Фронт Змін» — із 9,78% отримала лише шість депутатів — усі виключно за партійними списками.
Читайте також: У своїй інавгураційній промові Зеленський згадав Львів. Повний текст
У 2015 році систему місцевих виборів змінили на пропорційну з відкритими списками, і партія «Об’єднання "Самопоміч"» із рейтингом 37,5 % здобула 24 мандати із 64, хоча кандидати від «Самопомочі» перемогли у 63 із 64 міських округів.
Якщо б тоді місцеві вибори відбулися за змішаною системою, як у 2010 році, то «Самопоміч» мала б 43 місця із 64: — 12 за списком та 31 по мажоритарці. БПП «Солідарність» із рейтингом 15,6% мала б всього шість депутатів: п’ять — по списку, та один — по мажоритарці. Інші фракції мали б по чотири і менше депутатів. Чи такий склад Ради реально відповідав би уподобанням усіх львів'ян?
Учора Верховна Рада провалила голосування за закон про проведення парламентських виборів за пропорційною системою. Вже сьогодні маємо оприлюднений указ Президента про розпуск Ради та дострокові вибори. Згідно з останніми дослідженнями соціологічної групи «Рейтинг», партія «Слуга народу» має підтримку 43% серед тих українців, які визначилися і мають намір голосувати. Наступні в рейтингу — Опозиційний блок із 10,5% та БПП з 8,8%. Це означає, що середньостатистичний кандидат під брендом «Слуга народу» на старті кампанії у мажоритарному округу буде мати щонайменше 30% переваги над будь-яким іншим кандидатом із будь-якої іншої партії. До чого приводила вдвічі менша перевага на виборах до ЛМР — описано вище.
Можна спрогнозувати, що така різниця у рейтингу означатиме тотальну перевагу кандидатів від «Слуги народу» на округах. Думаю, що орієнтовно у 180 із 198 округів переможе кандидат від цієї політичної сили. Доплюсуйте ще приблизно 120 депутатів, обраних по списку, — і ми отримаємо фракцію «Слуги народу» із 300 депутатами у майбутньому парламенті. А це конституційна більшість при рейтингу лише 43%. Усім іншим фракціям заготовлена почесна роль статистів. Великий привіт мрійникам про «золоту акцію» та прем’єрство.
Добре це чи погано, судити вам, але така система виборів — це точно не про демократію. Також хочу нагадати відомий вислів історика та політичного діяча Джона Актона: «Влада розбещує, а абсолютна влада розбещує абсолютно».
Авторська колонка є відображенням суб’єктивної позиції автора. Редакція «Твого міста» не завжди поділяє думки, висловлені в колонках, та готова надати незгодним можливість аргументованої відповіді.
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
