фото тараса бабенчука
Частина Миколаївської фортеці потрапила під загрозу знищення через піщаний кар’єр, у який її хочуть перетворити. Напередодні до департаменту архітектури Львівської ОДА надійшов лист за підписом одного із заступників міністра культури. У ньому йшлося про те, щоб внести фортецю як об’єкт культурної спадщини у перелік пам’яток культурної спадщини області, але за новою обліковою документацією. На нараді у ЛОДА з’ясували, що підписи на нових документах можуть бути підроблені, а ціла низка цінних об’єктів, які перебувають на території фортеці, вказані, як уже неіснуючі.
Читайте також: Львівська прокуратура повідомила про підозру пам'яткоохоронцю Василю Петрику
Окрім цього, нову документацію розробило комунальне підприємство ЛОР «Реставрація замків і палаців Львівщини» на замовлення приватної структури. Замовник, як розповідають захисники пам'ятки, має намір облаштувати тут піщаний кар’єр.
Читайте також: З неї сипеться каміння і прогнив дах. У Львові руйнується символ міста Вежа Корнякта
Місцевий краєзнавець, дослідник фортеці та працівник Миколаївської міськради Микола Гнатів розповідає у стрімі Tvoemisto.tv, що об’єкти групи під назвою «Лиса гора» біля Миколаєва колись використовувалися під склад з артилерією, а також під казарми. Споруди збудовані за часів Австрійської імперії у 1910-1914 роках. На території Миколаївської фортеці було дві криївки, де переховувалися вояки УПА.
«Фортеця складається з п’яти локальних об’єктів – це були фортифікаційні споруди, є також північна частина, східний та західний бастіон», – додає він.
Замовником нової документації є фірма, яка власне займається добуванням піску, ММШБД-38. Власником Миколаївської міжгосподарської шляхо-будівельної дільниці № 38 є Андрій Тушницький.
Читайте також: Частину фортеці на Львівщині хочуть перетворити на піщаний кар'єр
Деякі арки у печери навмисне закидані гіллям та деревами, розповідає Микола Гнатів, а чотири спостережні пункти були пошкоджені.
У коментарі Tvoemisto.tv колишній керівник управління майна спільної власності ЛОР Віктор Кусий заявив, що обласна рада скерувала листа до голови Львівської ОДА Максима Козицького з проханням повторно повернутися до питання Миколаївської фортеці.
«Обласна рада звернулася до адміністарції, щоб з’ясувати, яка документація на сьогодні підготована належно і підлягає облікуванню з включенням надалі в реєстр цієї пам'ятки», – каже він.
Читайте також: Якби Львів мав історико-архітектурний опорний план і чим місту загрожує його відсутність
На нараді членів консультативної ради при департаменті архітектури та містобудування ЛОДА з'ясувалося, що частину Миколаївської фортеці намагаються перетворити на піщаний кар’єр, хоча ще у 2019 році на замовлення Миколаївської районної ради науковці виготовили облікову документацію на цю пам’ятку, яку надіслали до Міністерства культури. Захисники фортеці наголошують, що «Горжеві печери», що розташовані на самому краю гори, будуть очевидно збережені як пам’ятка місцевого значення, натомість основна частина гори, зайнята трьома опорними пунктами, якраз і опинилася під загрозою.
Нагадаємо, Львівська обласна прокуратура повідомила про підозру чотирьом особам за фактом заволодіння бюджетними коштами (ч. 5 ст. 191 КК України). Йдеться про понад 1 млн грн, які отримали у грудні 2020 року під час реставрації археологічної пам’ятки національного значення. Йдеться про кримінальну справу, яку відкрили, зокрема проти очільника департаменту архітектури і містобудування ЛОДА Василя Петрика, через порушення, що виникли під час облаштування історико-культурного парку «Древній Звенигород».
Василю Петрику оголосили підозру в умисному вчиненні злочинних дій з метою привласнення державних коштів. У себе на Фейсбуку Василь Петрик пояснює, що це – наклепи, які не мають нічого спільного з реальністю. За його словами, опоненти прагнуть через тиск змусити його відмовитись від роботи над документацією щодо внесення Миколаївської фортеці до переліку пам’яток, а також позбутися його як новопризначеного начальника управління охорони об’єктів культурної спадщини Львівської ОДА.
