Криза торкнеться кожного львів’янина. Скільки Львів може втратити на туристах через карантин

36982 0
Гроші, які залишалися від туризму у Львові, доходили до кожного, без винятку, мешканця Львова.
Фото: Роман Балук

Фото: Роман Балук

Ресторани, готелі, хостели і кав’ярні у Львові закриті до закінчення карантину. Карантин, навіть якщо він закінчиться 24 квітня, повністю знищить туристичну галузь у Львові і до середини літа відновити її не вдасться. Такий прогноз висловив у коментарі Тvoemisto.tv історик, львовознавець та гід Ігор Лильо.

Читайте також: Львівському бізнесу надали низку пільг на період карантину. Як скористатись

За його словами, після того, як епідемія спаде, потрібно буде ще щонайменше 2-3 місяці для того, аби люди, які пережили страшний стрес, оговталися і відважилися взагалі на будь-яку подорож. А за межі країни виїхати, очевидно, буде не можливим, з огляду на неймовірно сильний удар по економіці.

«Люди, які заощаджували якісь кошти, змушені будуть їх витратити на найнеобхідніші речі. Однак це ще взагалі ідеальний сценарій розвитку подій. А якщо, не дай боже, буде друга хвиля повторення восени, тоді важко взагалі щось спрогнозувати», –зазначив Ігор Лильо.

Туристична криза, каже історик, істотно позначиться на економіці Львова і торкнеться кожного львів’янина. Тому йому видаються дивними насмішки деяких людей, що без туристів Львів став комфортнішим.

«Я маю неприємні відчуття, коли частина людей підхіхікує, що нарешті Львів очистився, став комфортний, бо немає туристів. Хочу пояснити: що ці люди відчують це падіння з невеличким відтермінуванням у 2-3 місяці. Бо гроші, які залишалися від туризму у Львові, доходили до кожного, без винятку, львів’янина. Навіть якщо йому здається, що він не задіяний у туристичній галузі. Є дуже багато людей, які працювали у ресторанах, готелях, таксомоторних, страхових, клірингових, охоронних компаніях тощо. Це також торкнеться і ІТ-сфери. Це зачепить і тих, хто працює викладачами в університеті і тих, хто надає послуги з вивезення сміття, тощо», – пояснив Ігор Лильо.

Читайте також: Що зміниться для бізнесу на час карантину. Деталі

При цьому ми повинні зрозуміти, каже історик, що ставка, яку влада у Львові всі ці роки робила на туризм та ІТ, є доброю тільки за умови, якщо не трапляється така біда, як епідемія.

«Місто всі ці роки торгувало тим, що воно, по-суті, не дуже і створило. Туризм опирався на архітектурну та історичну спадщину, яку створили задовго до нас, а ми не завжди, делікатно кажучи, вміємо нею управляти. Що стосується ІТ – це супер-бізнес, але цей бізнес сам собі дав раду – люди своїми знаннями та інтелектом заробляли гроші і приводили їх в країну. Натомість Львів жив так, що останні 5 років дозволяв мародерам грабувати львівську землю, будувати на ній різноманітні об’єкти. І на сьогодні це було єдиним, чим Львів реально торгував. Натомість треба було у значній мірі створювати умови для приходу сюди інвесторів з високоточним виробництвом, це те, що Львів міг би робити, а не тільки використовувати людей, як дешеву робочу силу», – зазначив Ігор Лильо.

При цьому він наголосив, що зі своєї сторони розуміє і місцеву владу, адже прихід інвесторів залежить від загального інвестиційного клімату в країні. І яким би розвиненим містом не був Львів, інвестор не може сюди прийти, якщо центральна влада створює не найкращий образ України у світі.

Читайте також: Як львівський бізнес допомагає боротись із коронавірусом

Виконавчий комітет Львова відмінив туристичний збір для готелів. Торік місто отримало 10 мільйонів гривень з цього збору, відповідно, можна говорити, що десь близько мільйона бюджет втратить на час карантину. Як і втратить загалом без туристів.

Заступник міського голови Львова Андрій Москаленко розповів Tvoemisto.tv, що торік Львів відвідали 2,5 млн гостей. А надходження від туризму у бюджет становили до 200 мільйонів гривень.

«Ефект для міста – це надходження до бюджету від ПДФО. Але куди більший ефект від того, що отримує малий і середній бізнес. Один гість, який перебуває у Львові в середньому три дні, залишає тут від 70 до 90 доларів. Надходження від ПДФО – то це 198 мільйонів від туризму».

Місто завжди має кілька піків відвідуваності – це традиційно Великдень, травень-червень, вересень і Різдво. Цього року, після карантину, мерія хоче відновлювлювати внутрішній туризм.

«Ми прийняли рішення розробляти антикризову стратегію та маркетинговий план розвитку внутрішнього туризму, зі ставкою на Львів, після завершення карантину та ситуації з вірусом, щоб підтримати малий бізнес, який працює в цій галузі. Це виклик для всіх – як туризм буде повертатися. Щоби цей бізнес зберіг працівників», – розповів Андрій Москаленко.

Водночас у мерії не готові назвати, скільки бюджет Львова може втратити внаслідок туристичної кризи.

«Ми очікували понад 2,5 млн туристів. До кінця цього року буде просідання, але ми не можемо сказати прогнозованої втрати, бо невідомо, як розвиватиметься класичний туризм. Треба також враховувати, що у світі 10% ВВП припадало саме на туризм», – зазначив Андрій Москаленко.

При цьому він уточнив, що у пікові моменти у Львові 10-15% працездатного населення були задіяні в індустрії гостинності та туризму.

Христина Гоголь


Читайте також: