фото: ecotown.com.ua
Зазвичай на пластмасових виробах зображений трикутник з цифрою всередині. Таке позначення поділяє всі пластмаси на сім груп, аби полегшити їх подальшу переробку.
1. Поліетилентерефталат (PETE/PET) найбільш поширений вид пластмас, який відзначається дешевизною, міцністю та безпечністю.
У пляшки, які виготовляються з поліетилентерефталату, зазвичай розливають напої (соки, води), соняшникову олію, кетчуп, майонез та косметичні засоби. Однак ця тара має низькі бар'єрні властивості: до пляшки легко проникає ультрафіолет та кисень.
PETE вважається одним з найбезпечніших видів пластмас для здоров'я та довкілля, однак є інформація, що при нагріванні вміст поліетилентерефталатової пляшки може вилуговувати отруйну сурму з її стінок. Із отриманих в ході механічної (подрібнення) або фізико-хімічної переробки поліетилентерефталату продуктів виготовляють широкий асортимент різної продукції, в тому числі і пластикові пляшки.
2. Поліетилен високої щільності (HDPE) використовують для виробництва флаконів для шампуню, косметичних та миючих засобів, каністр для моторних мастил, одноразового посуду, контейнерів і ємностей для продуктів харчування, контейнерів для заморожування продуктів, різноманітних ковпачків та кришок, іграшок, міцних господарських сумок, фасувальних пакетів та ящиків.
HDPE має численну кількість переваг, серед яких не лише дешевизна, міцність і безпечність, а й легкість переробки, стійкість до масел, кислот, лугів та інших агресивних речовин. Тара з такого поліетилену може піддаватись термічній стерилізації, витримуючи до +110°С, та глибокому заморожуванню – до -80°С.
Згідно з припущеннями, які поки що не мають наукового підтвердження, стінки HDPE-виробів можуть віддавати у рідину гексан і бензол. HDPE-сміття дроблять на спеціальних установках, щоб з отриманих гранул знову виплавляти різноманітні вироби.
3. Полівінілхлорид (PVC/V) застосовують для виготовлення лінолеуму, віконних профілів, сайдингу, труб, ізоляції проводів та кабелів, плівки для натяжних стель, меблевої кромки, упаковки побутової техніки, завіс для душу, штучної шкіри, обгорток для сиру та м'яса, пляшок для рослинної олії, дитячих іграшок та секс-іграшок для дорослих.
ПВХ стійкий до лугів та кислот, розчинників і масел, бензину та гасу, хороший діелектрик і не горить, однак має невеликий температурний діапазон експлуатації від -15°С до +65°С, важкий у переробці та токсичний. Полівінілхлорид найбільш отруйний та небезпечний для здоров'я вид пластмаси, при спалюванні якого утворюються високотоксичні хлорорганічні сполуки.
На додачу, виготовлені з ПВХ вироби починають виділяти у навколишнє середовище токсичні хлорорганічні сполуки після десяти років служби. Потрапляючи в кров людини, полівінілхлорид викликає гормональні порушення, що призводять до раннього статевого дозрівання та безпліддя.
При переробці ПВХ-відходів використовується технологія лиття під тиском, пресування та екструзії (одержання виробів шляхом продавлювання в'язкого розплаву матеріалу через формуючий отвір).
4. Із поліетилену низької щільності (LDPE) виготовляють різні пакувальні матеріали, пакети для супермаркетів, CD та DVD-диски.
Офіційно LDPE вважається нешкідливим для здоров'я та довкілля, хоча при його виробництві використовуються потенційно небезпечний бутан, бензол і вініловий ацетат. Низька рентабельність переробки такого поліетилену призвела до забруднення довкілля. Сьогодні багато міст світу повністю відмовились від використання поліетиленових пакетів, від яких масово гинуть риби, птахи та інші тварини.
5. Поліпропілен (PP) використовують для виробництва відер, посуду для гарячих страв, одноразових шприців, мішків для цукру, контейнерів для заморожування продуктів, кришок для більшості пляшок, маслянок, упаковок для деяких продуктів харчування та шумоізоляції (у будівництві).
Відмовившись від токсичного полівінілхлориду, значна кількість виробників побутової техніки перейшла на упаковку з поліпропілену, температура плавлення якого сягає 175°С. Натомість PP чутливий до світла та кисню, швидше старіє і має меншу морозостійкість, порівняно з поліетиленом.
Нещодавно група японських вчених дійшла висновку, що дрібні частинки поліпропілену, які плавають в океані, абсорбують розчинні у морській воді токсиканти, зокрема ДДТ і поліхлорбіфеніли. При переробці PP-відходів використовується технологія лиття під тиском, пресування та екструзії.
6. Полістирол (PS) застосовується для виготовлення одноразового посуду, контейнерів для їжі, стаканчиків для йогуртів, дитячих іграшок, теплоізоляційних плит, сандвіч панелей, декоративної плитки для стелі, пакувальних таць для продуктів харчування у супермаркетах та фасувальних коробок для яєць.
Полістирол, який відзначається дешевизною, морозостійкістю, легкістю у переробці та має хороші діелектричні властивості, отримують в результаті полімеризації стиролу, який є канцерогеном. Маючи низьку механічну міцність і хімічну нестійкість, PS-вироби добре переробляються методом екструдування з подальшим подрібненням і гранулюванням.
7. У сьому группу (інші види пластмаси) входять пластмаси, використання яких у побуті може бути пов'язане з небезпекою для здоров'я.
Наприклад, полікарбонат, з якого виготовляється деякий посуд для харчування і пляшки, при контакті з гарячими рідинами може виділяти Бісфінол А, який спричиняє гормональні порушення: раннє статеве дозрівання, ожиріння, рак. Позаяк у цю групу можуть входити і екологічні види пластмас, які розкладаються за участю мікроорганізмів. Зазвичай пластмаси, які входять до цієї групи «ризику», не підлягають переробці.
Джерело: EcoTown
