Чим славиться Львівська політехніка та хто може стати її новим ректором
Історія «Львівської політехніки»
Національний університет «Львівська політехніка» — це 18 навчально-наукових інститутів, 10 коледжів, науково-дослідна частина, студентське містечко, науково-технічна бібліотека, видавництво університету і не тільки. У 1939 р. політехніку реорганізували у Львівський політехнічний інститут. А у 1993 р. він отримав найвищий рівень акредитації і статус університету. Тут навчається близько 34 тис. студентів. Кожного року він є одним із найпопулярніших серед абітурієнтів. Зокрема, під час вступної кампанії 2024 року вступники найбільше обирали спеціальності «Менеджмент», «Психологія», «Маркетинг», «Кібербезпека» та «Право».
Цей університет є одним з найвідоміших і найстаріших технічних закладів вищої освіти України та Східної Європи. Політехніка є університетом трьох століть – ХІХ, ХХ і ХХІ. Історія виникнення розпочалась з 1816 року, коли за указом австрійського цісаря Франца Йосифа була утворена трикласна реальна школа, яку в 1844 році австрійський уряд реорганізував у Технічну академію. Вона була в будинку на теперішній вул. Вірменській. Пізніше уряд ухвалив рішення збудувати нове приміщення для академії – на вул. С. Бандери, де зараз і розташований головний корпус університету. Його та інтер’єр будівлі у стилі неокласицизму спроєктував Юліан Захарієвич. В 1873 році проєкт був затверджений, а в жовтні 1877-го спорудження будівлі завершили.

Головний корпус університету
Корпус університету прикрашають масивні високі колони, просторі вікна та композиція алегоричних скульптур, які символізують Інженерну науку, Архітектуру та Механіку. Саме ці основні факультети, початково знаходились у будівлі. Нижче скульптур можна побачити Латинський надпис «Litteris et Artibus», який перекладається як «Наукам та ремеслам». У листопаді 2024 року головний корпус університету визнали пам’яткою національного значення.
Читайте також: Таємниці підземних переходів Львівської політехніки
На другому поверсі розташована велика актова зала – одне з найкрасивіших приміщень в університеті. Вона прикрашена одинадцятьма картинами за ескізами польського художника Яна Матейка — «Тріумф прогресу», які зображають цикл сцен розвитку людської цивілізації.
У 2015 році в університеті розпочались реставраційні роботи актової зали. Головним завданням було повернути втрачений вигляд головного приміщення університету, бо тут колись була зала засідань великого сенату.



Також унікальним є читальний зал старої бібліотеки. Там реставраційні роботи розпочали в 2018 році. Відомо, що у Європі є лише два схожих зали в старих італійських університетах.


Не менш цікавими є підземні переходи, які поєднують головний корпус (вул. Бандери, 12), 2-ий (вул. Карпінського, 6) і 4-ий (вул. Митрополита Андрея, 5) навчальні корпуси та їдальню Нацуніверситету «Львівська політехніка», які почали відновлювати за три дні до початку повномасштабного російського вторгнення. Це система площею близько 1200 метрів квадратних і протяжністю понад 300 метрів. Переходи збудували в 1970-их роках у розпал холодної війни. Її втіленням зайнялося студентське проєктно-конструкторське бюро, яке спланувало й левову частку баз відпочинку в Карпатах та в Криму. І під час російсько-української війни вони знову стали актуальні.
Читайте також: Один з львівських вишів увійшов до рейтингу найкращих університетів світу
До слова, «Львівська політехніка» є одним із найефективніших вишів України. Зокрема, в 2021 році університет увійшов у топ-25 найкращих світу за двома напрямами – Co-Publications With Industrial Partners та International Joint Publications, а 2025 році зайняв четверте місце у міжнародному рейтингу SCImago Institutions Rankings 2025.
Ректор «Львівської політехніки»
З 2007 року університет очолював Юрій Бобало, учений у галузі радіотехніки, кандидат технічних наук (1985), доктор технічних наук (2010), професор. Заслужений працівник освіти України, а також лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки.
Наукові інтереси Юрія Бобало зосереджені в галузі надійнісного проєктування радіоелектронної апаратури. Він є автором понад 130 друкованих праць, серед яких навчальні посібники та підручники. Під його керівництвом захищено 4 кандидатські дисертації.
13 листопада 2012 року він отримав науковий ступінь доктора honoris causa Вроцлавської політехніки.

Юрій Бобало/ Фото: НУ ЛП
Зараз у «Львівській політехніці» тривають вибори нового ректора. Уже відбувся перший тур, в якому взяли участь шість претендентів: Юрій Рашкевич, Назар Подольчак, Олександр Березко, Зіновій Бліхарський, Наталія Шаховська та Дмитро Симак. Спочатку кандидатів було вісім, проте згодом двоє відмовились від участі. Йдеться про Андрія Дідика та Олега Матвійківа.
19 березня 2025 року відбудеться другий тур. На місце претендують два кандидати: Назар Подольчак та Наталія Шаховська.
Подольчак Назар Юрійович – директор Tech StartUp School, був завідувачем кафедри адміністративного та фінансового менеджменту Львівської політехніки.
Назар Подольчак народився 26 січня 1978 року у Львові. Є випускником двох факультетів Львівської політехніки: економіки та менеджменту та міжнародного права і бізнесу. Окрім наукового ступеню доктора економічних наук та вченого звання професор, він має також звання лейтенанта запасу (за напрямком фінансове забезпечення в ЗСУ). Автор більше 300 публікацій, в тому числі понад: 30 монографій; 30 статей в наукових виданнях, внесених до наукометричних баз даних.
«Львівська політехніка з її величезним потенціалом має всі шанси стати великим європейським освітньо-технологічним хабом. Можемо масштабувати здобутий в підрозділах досвід на всю Львівську політехніку, підтримати й допомогти їй стати таким хабом», – сказав Назар Подольчак в інтерв'ю «Твоєму місту».

Шаховська Наталія Богданівна – докторка технічних наук, засновниця кафедри систем штучного інтелекту та директорка Інституту комп’ютерних наук та інформаційних технологій. Також працює гостьовою професоркою у закладах вищої освіти Польщі. Наталія Шаховська входить в топ найцитованіших науковців світу.
Народилася 2 грудня 1978 року в місті Львів. У 1995 році вступила до Львівської політехніки на кафедру інформаційних систем та мереж. Є учасником Вченої ради Львівської політехніки, керівником магістерської освітньої програми. У науковому доробку понад 300 наукових праць, серед яких є монографії, розділи закордонних монографій, публікації у фахових та закордонних журналах, матеріали міжнародних науково-практичних конференцій. Бере участь у кафедральних та міжкафедральних наукових семінарах.
«Я пропоную впровадити дистанційну форму підготовки у «Львівській політехніці». Це дасть змогу, по-перше, розвантажити викладача. Тому що в нас є студенти, які за кордоном, і ми намагаємося якось з ними вибудувати комунікацію – але це додаткове навантаження на викладача інколи не в робочий час спілкування з такими студентами. І власне наявність окремих освітніх програм по дистанційній формі підготовки дасть змогу нам побудувати зв’язок зі студентами, які перебувають за кордоном, і не втрачати цю молодь для України», – відповіла під час інтерв'ю Наталія Шаховська на питання про те, як вона на посаді ректора боротиметься з відтоком студентів з України.

Юлія Кметик
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
________________________________________________________________________________________________________________________
Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.
Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми – про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі.
Вибір Твого міста
- На прокладки йде грошей як на новий телефон. Про менструальне табу
- Суперечка року. До чого може привести велика медична реформа у Львові
- Забуті стежки, сучасні курорти і маршрут через вітряки. Куди кличе Львівщина
- «Треба зберегти!». Про давню пам'ятку у Львові з лікерами за столітніми рецептами
- Євген Головаха: в українців сталися дивовижні принципові зміни
- «Цим треба горіти», – Андрій Жолоб про плани на посаді, якої у Львові ще не було
- Відключення світла у Львові. Що нас чекає далі та все, що треба знати
- Про три козацькі чайки, збудовані у Львові, де нема виходу до моря
- Як львів'янам готуватися до зими: що справді може бути з теплом, світлом і газом
- Історія тривалістю 10 років, або Як у Львові досі будують сміттєпереробний завод
- Львову бракує водіїв, або Чи почнуть жінки кермувати автобусами
- «Ай-яй-яй, дивіться, що ті самокати творять!» Як у Львові дати раду з електросамокатами
- Радянські сховища, холодні підвали чи «кімнати безпеки»: що зараз з укриттями у Львові
- «Це сколихнуло львів'ян!», або Як місто трансформується в новітній культурний хаб
- Будівельна «карта» України: де на ній Львів, де найбільше будують та в кого найдорожче
- Минуле і майбутнє давнього палацу на Львівщині. Цікаві факти та чи вдасться зберегти
- «Він загинув за мене і за Тебе». Львів попрощався із Андрієм Парубієм
- Таємниці під нами. Що ховає земля давнього Львова і з чого місто починалося насправді
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До містечка, де вперше підняли український прапор
- «Винні ви! – Ні, ви!» Під стінами Ратуші мерія й поляки сперечалися через сміттєпереробний
- Андрей Шептицький. Helicopter View
- «Маємо вийти мільйонами!» – 17-річний студент на мітингу у Львові. День другий
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До Свірзького замку та ренесансного костелу
- «Не розпалюйте вогонь!» Репортаж із села Сокільники, яке може розростися у місто
- Колись тут був «літній кінотеатр», а в планах – Музей Гідності. Про «Дзвін» у Львові, який згорів
- «Цей хор, цей хор!» Як львівський «Гомін» підкорив інтернет. Інтерв’ю з керівниками
- Непростий хлопець із Левандівки, або «Назарій Гусаков. Частина ІІ»
- Галицькі гади. Які змії водяться у нас та що робити при зустрічі з ними
- Понад 300 тисяч жертв. Як Львів страждав від радянської та німецької окупації
- «Від Химери до Міражу», або Що сталося із колишніми кінотеатрами Львова
- Пагорб Слави у Львові: як в місті позбуваються радянської «реліквії» і що там може бути
- 9 років після трагедії. Як виглядає колишнє сміттєзвалище у Львові, де бігають зайці
- Як зміниться військовий цвинтар у Львові: символіка, простір і виклики
- «Батьки мають подорослішати!» Ще раз про російський реп у школі Львова і що з цим робити
- «Геополітично людство ще не дісталося дна, але Україна може зупинити це падіння»
- «США переживають те, що українці бачили за Януковича». Виступ Енн Епплбаум у Львові
- «Треба зробити по 100 грн!» Чи зросте у Львові вартість проїзду і що кажуть мешканці
- «Україна платить велику ціну, але попереду історична нагорода»
- Інвестори, земля та «сірі» реєстратори. Що для Львова змінить закон 12089
- «На жодних інших вишивках такого немає». Історія віднайденого взору на Львівщині
- «Мама. Ти надсильна жінка. Я тобою пишаюсь». Розмова з матір'ю Ірини Цибух
- «Граю з «титаном» в нозі». Репортаж з ампфутбольного тренування у Львові
- (Не)добрі сусіди. Що сталось між Сокільниками та Львовом і як порозумітися
- «7 із 10 можуть вижити, якщо поруч ті, що мають базові навички порятунку»
- «Найгірше було при москалях». Як українці святкували Великдень під час воєн
- Палили смерть і заплітали шума. Непопсові традиції Великодня
- «Гора Блаженств» неподалік Львова. Місце, яке варто відвідати
- «Тепер усі пацієнти хочуть бути тут». Як у Львові лікують військових у новому просторі
- «Більше не кіно». Як у центрі Львова хочуть змінити Будинок офіцерів
- Відсторонили голову громади, або Що сталося у Славському, де буде масштабний курорт
- Історія, якій близько 150 років. Як виживає легендарна книгарня НТШ у Львові
- «Вибачте, я купив це авто до того, як Маск збожеволів». Що з електрокарами у Львові
- Шевченко, якого ми не знаємо
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- «Мене звати Надія. Надія на все», або Ноїв ковчег для бідних у Львові
- «Після тренінгу не страшно служити». Репортаж про поводження зі зброєю
- «Це частина боротьби», – пані Посол ЄС про вступ України до Євросоюзу
- Одну з поліклінік Львова суттєво оновлять. Що зміниться для пацієнтів
- Музей, військовий меморіал і кладовище. Як змінюється Личаківський цвинтар у Львові
- Предмет, якого не було 30 років. Що обов'язково вивчатимуть у школах і як це буде у Львові
- На рак шийки матки хворіють навіть 18-річні. Як зберегти жіноче здоров’я
- «Маємо відкрити «хвіртку» наступним поколінням», або Що не так із військовими меморіалами
- Серед учнів – шкільна вчителька. Де у Львові навчитися керувати безпілотниками
- «Не брешіть дітям і зацікавлюйте їх», – 26-річна переможниця «Освітньої премії Львова»
- «Шкільні канікули треба скоротити». Про вчителів, учнів та школи у Львові
- «Частину з них віддають у притулки». Чому на свята тварина − не подарунок
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Два тижні істерика, потім команда працювала з ранку до вечора», – СЕО Well Bud Катерина Джичка
- Сім рішень для розвитку України, або Без чого ми не зможемо вступити в ЄС
- Коли Захід дасть усе, що просить Україна, та чому нам треба мілітаризувати суспільство
- «Нам треба переосмислити ставлення до солдата», – військовий «Пророк»
- Проєкт на десять років, або Чи зможуть розвантажити Личаківську у Львові
- Зірка як символ. Яким цього року у Львові буде Різдво
- Львів'яни, економте під час «вуха котика», або Що з електроенергією в Україні
- «Ізолятор як покарання»? Що відбувається в інтернатах на Львівщині
- На «захисті» науки. Хто у Львові цього року став аспірантом
- Квартири у Львові подорожчають? Огляд ринку нерухомості під час війни
- Приватизація чи комунальна власність. Що буде з давньою солеварнею в Дрогобичі
- Як колишній механік, банкір і кицька Ракета збивають «шахеди» на Львівщині
- Ідея для польотів у космос і подорож з учнями до SpaceX. Історія вчительки із Львівщини
- Історії окрилених: жінки, які через війну переїхали до Львова і започаткували власну справу
- Любить творчість Івасюка та Білозіра. Ще раз про Клавдію Петрівну, яка виступить у Львові
- Будівництво може затягнутись? Що знову не так зі сміттєпереробним у Львові
- Як підібрати корм для кота і собаки. Про спеціальне харчування для тварин
- «Готові преміювати водіїв, які приведуть жінку-водія», або Що з транспортом у Львові
- «Львів перетворився на мурашник торгівлі». На чому заробляли львів'яни у 90-х
- Віталій Портников: «Я повірив, що українці стануть українцями»
- Ревматизм, артрит, псоріаз. Які ще ревматичні хвороби загострила війна
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львів 90-х. Чим жило місто, коли Україна проголосила Незалежність
- Мільйон на мрію. Історії львівських учителів, які ввійшли до 50-ти найкращих в Україні
- Багатоповерхівки чи парк. Що збудують на Сихові
- Одне на день. Якої шкоди може завдати морозиво і купання у водоймі
- Вбивство Фаріон у Львові. Про затримання підозрюваного, фото та інші деталі
- Чому перейменували Липневу у Львові. Історія площі, якій повернули історичну назву
- «Ми врізаємось у «стіну» на повній швидкості». Що буде зі світлом
- «Це Юля, а не робот!» Як у Львові працює ветеранська лінія
- У Львові подорожчали квартири. Що потрібно перевіряти при купівлі
- «Хочеться розвінчати міф про митника-хабарника». Інтерв'ю з керівником Львівської митниці
- Замість трамвая велосипедна доріжка та готель. Що обурило мешканців Винників



