Tvoemisto.tv проаналізувало, як за рік від початку пандемії Covid-19 у Львові змінювалась ситуація із захворюваністю. Ми подивились на офіційну статистику виявлення нових випадків, смертей та госпіталізацій.

Нові штами

Наприкінці лютого у Львові почалась вакцинація від коронавірусу вакциною Covishield (AstraZeneca). Приблизно у той же час в Україну вже потрапив новий штам SARS-CoV-2 – так званий британський.

Сьогодні вчені говорять про тисячі мутацій коронавірусу, що виникають через збої у структурі вірусу після контакту з новим організмом, проте більшість з них не впливають на поведінку вірусу. Американська CDC класифікує мутації на ті, що цікавлять, ті, що викликають занепокоєння і ті, які дуже непокоять вчених. Наразі жодна мутація не потрапила в останню групу, а занепокоєння викликають п’ять нових мутацій: британська (B.1.1.7), південноафриканська (B.1.351), бразильська (P.1) і дві каліфорнійські (B.1.427 I B.1.429).

Читайте також: Я вакцинуюсь, бо... Історії львів'ян, які отримали щеплення від коронавірусу

Найбільш обговорюваним став британський штам, вперше виявлений у грудні минулого року і визнаний на 40-70% більш заразним за оригінальний варіант. Оприлюднювались також висновки про більшу в півтори рази смертність від цієї версії коронавірусу, проте останні дослідження не виявили збільшення важкості перебігу хвороби чи смертності від британського штаму, повідомляє Reuters. Бразилійський та південноафриканський штами також вважають більш заразними і опірними до вакцин, проте вони поки що не набули такого поширення, як британський. У свою чергу Nature пише, що два варіанти, виявлені в Каліфорнії, можуть бути втричі стійкішими до розроблених вакцин Pfizer i Moderna, проте ці наукові висновки ще не затверджені остаточно.

Як змінювалась кількість нових хворих

Звісно, кількість нових хворих на початку пандемії залежала від кількості проведених тестувань, але вже понад пів року як в Україні загалом і на Львівщині зокрема роблять досить багато ПЛР-тестів, також до них додались тести на антиген.

8 квітня 2020 року у Львівській області уперше коронавірус підтвердили у тоді рекордної кількості людей – у 28-ми. У травні в середньому було до 40 нових хворих на добу – якраз цього місяця скасували загальнонаціональний локдаун. У червні середня цифра нових виявлених випадків зросла вже до майже 140 на добу і залишилась такою ж у липні. У серпні середні дані на добу сягнули вже 160 нових пацієнтів.

Вже у вересні стався стрибок захворюваності – середньодобове число нових хворих сягало 196. Та більш різкий стрибок відбувся у жовтні, коли коронавірус діагностували у приблизно 343 людей на добу. Так званий рекорд лабораторії Львівщини зафіксували 30 жовтня – тоді виявили 716 нових пацієнтів із діагнозом Covid-19. У листопаді ситуація погіршилась – в середньому 555 нових хворих за добу, а 21 числа в області уперше сказали про понад тисячу нових пацієнтів – 1 140.

Читайте також: За що платить Covid-пацієнт і скільки коштує день у львівських лікарнях

Зазначимо, у МОЗ говорили про необхідність нового локдауну якраз в осінні місяці, проте в уряді пішли на зустріч міністерству економіки і вводити жорсткі обмеження не стали. А Львівщина у цей час постійно перебувала у помаранчевій зоні карантину.

У грудні захворюваність незначно, але зменшилась. Тоді у Львівській області виявляли в середньому 471 хворого на добу. У січні в Україні таки ввели локдаун, що тривав три тижні. Середня цифра нововиявлених хворих в області у перший місяць нового року становила 343 людини, а в лютому – 294.

Та вже в останні дні зими кількість хворих почала стрімко зростати – так, 27 лютого їх було 923. У березні ж Львівщина побила свій рекорд добового виявлення нових пацієнтів з Covid-19 – 19 числа їх виявили 2064, а середньодобовий показник березня становив 851 людина. Нагадаємо, незадовго перед тим в Україні з’явився новий британський штам.

Тобто найбільші стрибки у зростанні кількості хворих на Covid-19 у Львівській області ставались у жовтні-листопаді та в березні. Додамо, що наприкінці березня Львівщина таки потрапила у червону карантинну зону, попри те, що незадовго перед тим ввела деякі обмеження на місцевому рівні.

 

 

 

Що зі смертністю?

Перші смерті унаслідок ускладнень від Covid-19 на Львівщині зафіксували на початку квітня – по одній 5 і 6 числа. Усього за квітень померли 14 людей. А в травні хвороба забрала життя вже 57 людей. Улітку в середньому за місяць від коронавірусу помирали 130 людей – кількість смертей плавно зростала із червня до серпня.

У вересні від коронавірусу помирали в середньому 5,4 пацієнта на добу – усього 168. А вже у жовтні, коли стала різко зростати захворюваність, кількість смертей унаслідок Covid-19 теж зросла майже удвічі – до 326 людей за місяць. Лише за добу 31 жовтня у Львівській області померли 22 людини. У листопаді коронавірус забирав життя в середньому у 16 мешканців Львівщини, а загалом за місяць померла 491 людина.

У грудні, як і у випадку зі захворюваністю, кількість смертей дещо знизилась – до 381 за місяць. У січні у Львівській області унаслідок коронавірусу померли 313 людей, у лютому, після локдауну, – 191 пацієнт з діагнозом Covid-19.

Та в березні, коли показник захворюваності зріс майже утричі, знову побільшало смертей. За перший місяць весни через коронавірус померли 339 людей, тобто майже 11 людей на добу.

Додамо, що березень став рекордним для Львівщини і щодо госпіталізацій пацієнтів. Так, якщо на початку місяця в стаціонарах щодня перебувало близько двох тисяч хворих із Covid-19, то наприкінці – майже 3500.

 

 

 

Медики Львівщини наголошують, що «весняний коронавірус» діє на організм більш стрімко та агресивно. Якщо раніше говорили про велику кількість інфікованих, які хворіли безсимптомно або лікували удома незначні симптоми, то тепер практично кожен має високу температуру та двобічну пневмонію.

Читайте також: Вірус справді змінився. Яким зараз є портрет хворого на Covid

А що відбувається в Європі? 

Зростання захворюваності в світі протягом останнього місяця пояснюють появою нових штамів, особливо південноафриканського та британського, що здатні швидше поширюватись між людьми. Тим не менш, вчені досі з’ясовують, чи справді британська мутація може збільшувати летальність, адже це суперечить природі розвитку вірусів.

Згідно зі статистикою Worldometers, у Франції зараз виявляють 40-60 тисяч випадків за добу, порівняно з близько 20 тисячами взимку, а загальна кількість смертей становить 200-300 випадків, в той час як в січні-лютому фіксували 400-500, проте зараз збільшилась частка молодших пацієнтів.

За свідченням медика лікарні Бордо Бенджаміна Клюзо, найбільш тривожним є те, що тепер серед 200-300 смертей щодня вагому частку становлять люди 30-60 років без хронічних проблем зі здоров’ям, з яких лише меншість має цукровий діабет та незначну зайву вагу.

«Це люди, які ще мали б жити 30-40 років. Ми не повинні звикати до цих цифр, бо як тільки призвичаїмось – битва програна», – говорить лікар.

Він припускає, що ці люди опиняються в критичному стані через те, що спочатку відчувають достатньо енергії, щоб побороти хворобу вдома, проте коли організм остаточно втомлюється, їм одразу стає потрібна госпіталізація.

Читайте також: В Україні запровадили обов’язковий негативний ПЛР-тест для в'їзду іноземців 

Віце-президент Італійської федерації лікарів Джованні Леоні заявив: «Через британську мутацію, незважаючи на всі карантинні заходи, ми не отримали спаду захворюваності, на яку сподівалися».

Загалом, в Італії  виявляють 15-25 тисяч добових випадків, порівняно з близько 10-15 тисячами в січні-лютому, а загальна кількість смертей становить 300-500 на день, тоді як в лютому фіксували 250-350.

У Німеччині від середини березня стало на 1000 більше пацієнтів у відділеннях інтенсивної терапії, за словами Крістіана Караґіаннідіса із Міждисциплінарної асоціації інтенсивної терапії та екстреної медицини.

Кількість нових випадків в Німеччині коливається між 15-20 тисячами на добу, тоді як в лютому було 5-10 тисяч. Натомість, кількість смертей стабільно знижується від піку в січні, коли їх фіксували понад 1000 за добу, а зараз це близько 200-300. 

У сусідній Польщі, за словами міністра охорони здоров’я Адама Нєдзєльського, «зараз – найгірші дні пандемії, через які доводилось пройти за весь час», адже кількість людей на вентиляції легень більша, ніж будь-коли раніше. Кількість нових випадків у країні підскочила з 5-7 тисяч в лютому до 35 тисяч, хоча зараз і йде на спад, кількість смертей – з 200-400 до 400-700.

Натомість у Чехії захворюваність вже пішла на стабільний спад після піку в березні з 15 тисячами нових захворювань та 200 смертей на добу.

А як же карантин?

Сьогодні, 15 квітня, у Львові розглянуть можливість відновлення роботи промислових ринків, літніх майданчиків та офлайн навчання у початковій школі, повідомив міський голова Львова Андрій Садовий за результатами засідання комісії з надзвичайних ситуацій.

Зокрема, за його словами, на комісії домовилися, що упродовж наступних днів будуть спостерігати за динамікою захворювання та госпіталізацій. Якщо кількість зменшиться, або принаймні не зростатиме, тоді розглянуть питання відновлення роботи у Львові промислових ринків, літніх терас та навчання у початковій школі.

Читайте також: Більшість українців підтримують запровадження жорсткого карантину 

Додамо, за добу 14 квітня у Львові на коронавірус захворіли 203 людини (748 загалом по області), 13 квітня у Львові підтвердили коронавірус у 506 містян (загалом по області – 963). За попередню добу нових хворих у місті було 504 (838 – по області), а за 11 квітня – 410 і 590 відповідно.

Водночас європейські країни продовжують свої карантинні обмеження. У Франції до 26 квітня школи мають вчитися дистанційно, діє комендантська година, а громадяни можуть покидати дім лише в радіусі 10 км, попередньо обов’язково заповнивши пояснювальну форму.

У Польщі залишаються закритими школи, магазини та підприємства сфери послуг, проте церкви на пасхальний період залишили відчиненими.

У Данії літні майданчики сподіваються відкрити з 21 квітня, а кінотеатри та зали ресторанів – не раніше ніж 6 травня. В самій країні протягом останніх двох місяців фіксують 400-700 нових випадків та менше 5 смертей щодня.

Читайте також: Безпечна сповідь і чистота у серці. Як у Львові на карантині проводять Таїнство сповіді

Греція з 14 травня планує відкрити кордони для туристів і вже зараз змістила комендантську годину, а також дозволила роботу перукарень та салонів краси за попереднім записом. Проте порівняно з лютим, коли фіксувалось близько 1000 нових випадків та 20 смертей на добу, зараз ці показники зросли у 3-4 рази.

Натомість, у Іспанії та Бельгії подорожі власною країною досі залишаються під забороною, хоча кількість нових випадків та смертей залишається стабільною або повільно знижується.

Олександра Бодняк

Дмитро Борисов

Віталій Голіч

Інфографіка: Дмитро Борисов, Марія Стахів

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.