
Фото: CDC for unsplash
Нові штами і утричі більше хворих. Як змінився Covid у Львові і у світі. Інфографіка
Нові штами
Наприкінці лютого у Львові почалась вакцинація від коронавірусу вакциною Covishield (AstraZeneca). Приблизно у той же час в Україну вже потрапив новий штам SARS-CoV-2 – так званий британський.
Сьогодні вчені говорять про тисячі мутацій коронавірусу, що виникають через збої у структурі вірусу після контакту з новим організмом, проте більшість з них не впливають на поведінку вірусу. Американська CDC класифікує мутації на ті, що цікавлять, ті, що викликають занепокоєння і ті, які дуже непокоять вчених. Наразі жодна мутація не потрапила в останню групу, а занепокоєння викликають п’ять нових мутацій: британська (B.1.1.7), південноафриканська (B.1.351), бразильська (P.1) і дві каліфорнійські (B.1.427 I B.1.429).
Читайте також: Я вакцинуюсь, бо... Історії львів'ян, які отримали щеплення від коронавірусу
Найбільш обговорюваним став британський штам, вперше виявлений у грудні минулого року і визнаний на 40-70% більш заразним за оригінальний варіант. Оприлюднювались також висновки про більшу в півтори рази смертність від цієї версії коронавірусу, проте останні дослідження не виявили збільшення важкості перебігу хвороби чи смертності від британського штаму, повідомляє Reuters. Бразилійський та південноафриканський штами також вважають більш заразними і опірними до вакцин, проте вони поки що не набули такого поширення, як британський. У свою чергу Nature пише, що два варіанти, виявлені в Каліфорнії, можуть бути втричі стійкішими до розроблених вакцин Pfizer i Moderna, проте ці наукові висновки ще не затверджені остаточно.
Як змінювалась кількість нових хворих
Звісно, кількість нових хворих на початку пандемії залежала від кількості проведених тестувань, але вже понад пів року як в Україні загалом і на Львівщині зокрема роблять досить багато ПЛР-тестів, також до них додались тести на антиген.
8 квітня 2020 року у Львівській області уперше коронавірус підтвердили у тоді рекордної кількості людей – у 28-ми. У травні в середньому було до 40 нових хворих на добу – якраз цього місяця скасували загальнонаціональний локдаун. У червні середня цифра нових виявлених випадків зросла вже до майже 140 на добу і залишилась такою ж у липні. У серпні середні дані на добу сягнули вже 160 нових пацієнтів.
Вже у вересні стався стрибок захворюваності – середньодобове число нових хворих сягало 196. Та більш різкий стрибок відбувся у жовтні, коли коронавірус діагностували у приблизно 343 людей на добу. Так званий рекорд лабораторії Львівщини зафіксували 30 жовтня – тоді виявили 716 нових пацієнтів із діагнозом Covid-19. У листопаді ситуація погіршилась – в середньому 555 нових хворих за добу, а 21 числа в області уперше сказали про понад тисячу нових пацієнтів – 1 140.
Читайте також: За що платить Covid-пацієнт і скільки коштує день у львівських лікарнях
Зазначимо, у МОЗ говорили про необхідність нового локдауну якраз в осінні місяці, проте в уряді пішли на зустріч міністерству економіки і вводити жорсткі обмеження не стали. А Львівщина у цей час постійно перебувала у помаранчевій зоні карантину.
У грудні захворюваність незначно, але зменшилась. Тоді у Львівській області виявляли в середньому 471 хворого на добу. У січні в Україні таки ввели локдаун, що тривав три тижні. Середня цифра нововиявлених хворих в області у перший місяць нового року становила 343 людини, а в лютому – 294.
Та вже в останні дні зими кількість хворих почала стрімко зростати – так, 27 лютого їх було 923. У березні ж Львівщина побила свій рекорд добового виявлення нових пацієнтів з Covid-19 – 19 числа їх виявили 2064, а середньодобовий показник березня становив 851 людина. Нагадаємо, незадовго перед тим в Україні з’явився новий британський штам.
Тобто найбільші стрибки у зростанні кількості хворих на Covid-19 у Львівській області ставались у жовтні-листопаді та в березні. Додамо, що наприкінці березня Львівщина таки потрапила у червону карантинну зону, попри те, що незадовго перед тим ввела деякі обмеження на місцевому рівні.
Що зі смертністю?
Перші смерті унаслідок ускладнень від Covid-19 на Львівщині зафіксували на початку квітня – по одній 5 і 6 числа. Усього за квітень померли 14 людей. А в травні хвороба забрала життя вже 57 людей. Улітку в середньому за місяць від коронавірусу помирали 130 людей – кількість смертей плавно зростала із червня до серпня.
У вересні від коронавірусу помирали в середньому 5,4 пацієнта на добу – усього 168. А вже у жовтні, коли стала різко зростати захворюваність, кількість смертей унаслідок Covid-19 теж зросла майже удвічі – до 326 людей за місяць. Лише за добу 31 жовтня у Львівській області померли 22 людини. У листопаді коронавірус забирав життя в середньому у 16 мешканців Львівщини, а загалом за місяць померла 491 людина.
У грудні, як і у випадку зі захворюваністю, кількість смертей дещо знизилась – до 381 за місяць. У січні у Львівській області унаслідок коронавірусу померли 313 людей, у лютому, після локдауну, – 191 пацієнт з діагнозом Covid-19.
Та в березні, коли показник захворюваності зріс майже утричі, знову побільшало смертей. За перший місяць весни через коронавірус померли 339 людей, тобто майже 11 людей на добу.
Додамо, що березень став рекордним для Львівщини і щодо госпіталізацій пацієнтів. Так, якщо на початку місяця в стаціонарах щодня перебувало близько двох тисяч хворих із Covid-19, то наприкінці – майже 3500.
Медики Львівщини наголошують, що «весняний коронавірус» діє на організм більш стрімко та агресивно. Якщо раніше говорили про велику кількість інфікованих, які хворіли безсимптомно або лікували удома незначні симптоми, то тепер практично кожен має високу температуру та двобічну пневмонію.
Читайте також: Вірус справді змінився. Яким зараз є портрет хворого на Covid
А що відбувається в Європі?
Зростання захворюваності в світі протягом останнього місяця пояснюють появою нових штамів, особливо південноафриканського та британського, що здатні швидше поширюватись між людьми. Тим не менш, вчені досі з’ясовують, чи справді британська мутація може збільшувати летальність, адже це суперечить природі розвитку вірусів.
Згідно зі статистикою Worldometers, у Франції зараз виявляють 40-60 тисяч випадків за добу, порівняно з близько 20 тисячами взимку, а загальна кількість смертей становить 200-300 випадків, в той час як в січні-лютому фіксували 400-500, проте зараз збільшилась частка молодших пацієнтів.
За свідченням медика лікарні Бордо Бенджаміна Клюзо, найбільш тривожним є те, що тепер серед 200-300 смертей щодня вагому частку становлять люди 30-60 років без хронічних проблем зі здоров’ям, з яких лише меншість має цукровий діабет та незначну зайву вагу.
«Це люди, які ще мали б жити 30-40 років. Ми не повинні звикати до цих цифр, бо як тільки призвичаїмось – битва програна», – говорить лікар.
Він припускає, що ці люди опиняються в критичному стані через те, що спочатку відчувають достатньо енергії, щоб побороти хворобу вдома, проте коли організм остаточно втомлюється, їм одразу стає потрібна госпіталізація.
Читайте також: В Україні запровадили обов’язковий негативний ПЛР-тест для в'їзду іноземців
Віце-президент Італійської федерації лікарів Джованні Леоні заявив: «Через британську мутацію, незважаючи на всі карантинні заходи, ми не отримали спаду захворюваності, на яку сподівалися».
Загалом, в Італії виявляють 15-25 тисяч добових випадків, порівняно з близько 10-15 тисячами в січні-лютому, а загальна кількість смертей становить 300-500 на день, тоді як в лютому фіксували 250-350.
У Німеччині від середини березня стало на 1000 більше пацієнтів у відділеннях інтенсивної терапії, за словами Крістіана Караґіаннідіса із Міждисциплінарної асоціації інтенсивної терапії та екстреної медицини.
Кількість нових випадків в Німеччині коливається між 15-20 тисячами на добу, тоді як в лютому було 5-10 тисяч. Натомість, кількість смертей стабільно знижується від піку в січні, коли їх фіксували понад 1000 за добу, а зараз це близько 200-300.
У сусідній Польщі, за словами міністра охорони здоров’я Адама Нєдзєльського, «зараз – найгірші дні пандемії, через які доводилось пройти за весь час», адже кількість людей на вентиляції легень більша, ніж будь-коли раніше. Кількість нових випадків у країні підскочила з 5-7 тисяч в лютому до 35 тисяч, хоча зараз і йде на спад, кількість смертей – з 200-400 до 400-700.
Натомість у Чехії захворюваність вже пішла на стабільний спад після піку в березні з 15 тисячами нових захворювань та 200 смертей на добу.
А як же карантин?
Сьогодні, 15 квітня, у Львові розглянуть можливість відновлення роботи промислових ринків, літніх майданчиків та офлайн навчання у початковій школі, повідомив міський голова Львова Андрій Садовий за результатами засідання комісії з надзвичайних ситуацій.
Зокрема, за його словами, на комісії домовилися, що упродовж наступних днів будуть спостерігати за динамікою захворювання та госпіталізацій. Якщо кількість зменшиться, або принаймні не зростатиме, тоді розглянуть питання відновлення роботи у Львові промислових ринків, літніх терас та навчання у початковій школі.
Читайте також: Більшість українців підтримують запровадження жорсткого карантину
Додамо, за добу 14 квітня у Львові на коронавірус захворіли 203 людини (748 загалом по області), 13 квітня у Львові підтвердили коронавірус у 506 містян (загалом по області – 963). За попередню добу нових хворих у місті було 504 (838 – по області), а за 11 квітня – 410 і 590 відповідно.
Водночас європейські країни продовжують свої карантинні обмеження. У Франції до 26 квітня школи мають вчитися дистанційно, діє комендантська година, а громадяни можуть покидати дім лише в радіусі 10 км, попередньо обов’язково заповнивши пояснювальну форму.
У Польщі залишаються закритими школи, магазини та підприємства сфери послуг, проте церкви на пасхальний період залишили відчиненими.
У Данії літні майданчики сподіваються відкрити з 21 квітня, а кінотеатри та зали ресторанів – не раніше ніж 6 травня. В самій країні протягом останніх двох місяців фіксують 400-700 нових випадків та менше 5 смертей щодня.
Читайте також: Безпечна сповідь і чистота у серці. Як у Львові на карантині проводять Таїнство сповіді
Греція з 14 травня планує відкрити кордони для туристів і вже зараз змістила комендантську годину, а також дозволила роботу перукарень та салонів краси за попереднім записом. Проте порівняно з лютим, коли фіксувалось близько 1000 нових випадків та 20 смертей на добу, зараз ці показники зросли у 3-4 рази.
Натомість, у Іспанії та Бельгії подорожі власною країною досі залишаються під забороною, хоча кількість нових випадків та смертей залишається стабільною або повільно знижується.
Олександра Бодняк
Дмитро Борисов
Віталій Голіч
Інфографіка: Дмитро Борисов, Марія Стахів
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- Добродії на пів мільйона, або Що відбувається у справі Матиса і Шпитка
- Понад 300 тисяч жертв. Як Львів страждав від радянської та німецької окупації
- Шкодуємо, що не виїхали раніше. Історії дітей, яких рятують у Львові
- «Компроміс вичерпався». Історик про те, чому Україна вже не може святкувати 9 травня
- «Психопати сотнями не ходять. Йдеться про страшну ненависть». Дослідниця терору про злочини росіян
- «Бог залишив мене живою, тому мушу жити». Історія медсестри, яка підірвалася на снаряді
- Проблему з пальним можна вирішити, – експерт
- Несправжній Козак. Що буде із майном соратника Медведчука у Львові
- Великдень у Львові та селах відзначали по-різному. Старі фото та традиції
- Космічна магія Великодня. На згадку про писанкарку Ганну Косів
- «Такої кількості ще не було». Як волонтерська кухня передає паски на передову
- Купити авто в Європі. Як через новий закон виник ажіотаж на кордоні і ринку
- Історія повторюється. У чому феномен пісні «Ой, у лузі червона калина»
- Швидкі рішення, піт і сльози. Експерти про те, як відбудовувати Україну
- «Хто буде Карфагеном – Москва чи Київ?» Ярослав Грицак про війну за існування
- Важливо, щоб Папа не зустрівся з Кірілом, або Як Україні перемогти росію у Ватикані
- Львівщина може забезпечити сіллю пів України, але будуть проблеми з олією
- «Треба передусім назвати путіна злочинцем», – отець-доктор Михайло Димид про Папу, війну і жертви
- «Навіщо фінансувати культуру, коли війна?» У Львові оживає театральне життя
- «Господи, як я їх ненавиджу! Отак і скажіть». Священник про звірства росіян
- Маємо почати говорити про втрати. Психолог про втому та другий місяць війни
- «Недооцінювати загрозу білоруського удару не варто», – Остап Кривдик
- «Не хочу говорити однією мовою з окупантами». Історії переселенців, які перейшли на українську
- «Мова – це зброя, але не головна». Історик Ярослав Грицак про те, як росія нищила українську
- «Стане великим багатосферним хабом». Як Львів трансформується у час війни
- Як в Україні проходить загальна мобілізація та кого не призиватимуть
- «Якби я змогла забути російську, була б щаслива». Історія харків’янки, яка почала спілкуватися українською
- Залежить від заправки. Яка ситуація із пальним на Львівщині
- Дихати, тренуватися, гуляти і спати. Як переживати стресові ситуації
- Битва за Оперу. Що відбувається із конкурсом на директора головної сцени Львова
- «Це краще, ніж ховатися у підвалі». Львів’янки про те, чому вирішили проходити військовий вишкіл
- «Росія – ворог, який точно програє». Юрій Підлісний про загрозу і наступ
- «Українці скуповують не сірники і гречку, а зброю». Володимир В’ятрович про протистояння з Росією
- «Путін – божевільний, а Росія лежить у паралічі», – експрофесорка МДУ Олена Волкова
- Львівські готелі. Кому належать і чи є там російський бізнес
- Як убезпечити свій акаунт і що потрібно знати про ворожі хакерські атаки
- «Вимкнені телефони, є жива черга». Як працює Генконсульство Росії у Львові
- «Мій вітер повідчиняв усі вікна її життя». Історія кохання політв’язня Зеновія Красівського і правозахисниці Олени Антонів
- «Це загальноєвропейська справа». Іноземці, які лишаються у Львові, попри можливе вторгнення Росії
- «Замість страху та паніки моя відповідальність полягає в тому, щоб бути в Україні», – американець про те, чому він не евакуюється у США
- Усе почалось з пані Наді. Як бабусі з пансіонату «створили» власний бренд шкарпеток
- «Кожен має відчути нерв театру, тоді він успішний». Василь Вовкун про прорив у Львівській опері
- У Львові хочуть зберегти віллу «Сонячну» і відкрити тут музичну галерею
- Проректор, пластун та маркетолог. Історії тих, хто вже записався у Львівську тероборону
- Куди полетіти зі Львова. Еґер – вода, вино і соляна гора
- Львів і його райони. Звідки походять назви та де з’явились перші будинки
- Перехворіють усі. Завідувачка Covid-відділення вважає, що коронавірус може перейти в сезонну хворобу
- За два тижні львів'яни зможуть записуватися на військово-медичні навчання
- Як Винниківське озеро стало «басейном»
- «А хіба інші нації теж їдять сало?» Кілька думок про розвиток української кухні
- Раджу сісти і написати свій план. Психологиня про те, як не впадати у відчай через війну
- «Майдан не може вирішити все – ми мусимо вирішувати», – Мирослав Маринович
- «Був зруйнований, наче Троя». Як на Львівщині три родини викупили занедбаний палац і відновлюють його
- Куди полетіти зі Львова. Всі столиці Литви
- У пошуках свого коріння. Як віднайти предків
- «Остап знову збере усіх на Різдво». Як львівський художник гуртував у себе сотні колядників
- Різдво для Давидка. Історія маленького героя, якому вперше в Україні імплантували стимулятор діафрагми
- Він дуже поспішав жити. In memoriam Остап Лозинський
- Три історії львівських підприємств, яким допомогла COVID-19 Бізнес-клініка
- Чи зникне взимку сніг. Розмова із кліматологом
- Як українці святкують Різдво в Кракові. Фоторепортаж
- «Змінилося би все». Чи зможуть українці святкувати Різдво 25 грудня
- Історія Церкви святого Миколая у Львові, або Як змінювався храм часів XIII століття
- Кожна п’ята дитина відчуває страх, що на неї наїде машина. Як підвищити безпеку біля шкіл
- Їх застануть ще наші правнуки. Чому одноразові підгузки – це погано і як перейти на багаторазові
- «Я тішився, як дитина в Діснейленді, коли відкрив Львів», – власник арткафе Te Amo Lviv
- Перезмінка о 5-ій ранку. Як батьки Юрчика зі СМА борються за життя сина
- «Став серцевиною». Історія першого Гарнізонного храму України
- «Нам треба збільшити рівень очікування до змін у державі», або Чого бракує економіці сьогодні
- Гідність, інклюзивність та рівність. Яким буде America House Lviv і коли його відкриють
- Нас називають «поспішайки». Як у Львові доглядають передчасно народжених дітей
- Діти самі роблять тести. Як у різних країнах світу дбають про школярів
- «Росія зчитувала наші дані». Львівський розробник про український аналог додатку для військових
- Писала серед карпатських гір. Листи молодої письменниці до своєї сім'ї
- Водіям тут не місце, або Що передбачає новий План мобільності Львова
- Wizz Air запускає нові рейси зі Львова та готується випередити МАУ. Інтерв’ю з президентом
- «Ресторанів з локальною кухнею буде все менше». Чому у Львові закрилася відома «Ґвара»
- Куди полетіти зі Львова: вікенд у Ґданську – місті, що стало феніксом
- Житло на заводі. Як у Львові на місці фабрик виросли «семицвіти»
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До центру реабілітації диких птахів
- «Я не можу підвести маму». Історія дівчинки, яка об’єднала Львів
- Скільки цьогоріч платитимуть львів’яни за опалення. Пояснення експертів
- Не алкоголь. Якими є основні причини автотрощ на Львівщині та хто їх створює
- «Не-святий-святий». Історія мученика Омеляна Ковча
- І стіни заговорили. На Вірменській знайшли кам’яницю, в якій жив король
- Ті, які повертають до життя. Перемоги львівських лікарів
- «Навчилась заново ходити». У Львові 6 місяців боролись за життя керівниці штабу протидії Covid-19
- «Після 18:00 у нас безлюдно». Дипломат порівняв карантин у Львові та Празі
- Лікарі розповіли, чи відрізняється лікування вакцинованих та невакцинованих пацієнтів
- «Це ми допустили такий стихійний туризм» або Як перестати нищити Карпати
- Інцидент із Cat Cafe у Львові. В яких умовах тут живуть коти
- Маршрут двоколісним. Що цікавого можна побачити на шляху від Брюховичів до Жовкви
- В Україні тестують Covid-паспорти та думають, що робити зі школами
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. 99 маршрутів. Онлайн-мапа
- «Ми знаходимо їхні рештки на смітниках». Чому на Львівщині зупинились перепоховання вояків
- Потужна версія Covid-19. Чим небезпечний штам коронавірусу «Дельта»
- «Люди почали вкладатися в українське», – Kozak System у Львові
- «Як кампуси Google, Apple, Amazon». Що SoftServe будуватиме на Хуторівці у Львові
- Як не добігти до трагедії. Аналіз нещасного випадку на Львівському півмарафоні
- Споруди-залишенці. Що буде з давнім костелом та монастирем на території ЛАЗУ