1. Сучасний Франковий університет до 20 січня 1661 року був звичайною єзуїтською колегією. Ян ІІ Казимир, король Речі Посполитої, надав їй "гідність академії й титул університету". Відтоді у Львівському університеті навчання велося за тодішнім європейським зразком. Від часу заснування і до 1773 року заклад перебував під контролем єзуїтського ордену. На чолі університету стояв ректор.
2. Тодішнє приміщення було поблизу вулиці Краківської у центрі Львова. Навчальний заклад також будував і купував нові приміщення, мав свою бібліотеку, а ще найбільшу у місті друкарню.
Читайте також: Два львівські виші – у десятці кращих університетів України
3. Через кілька років після заснування в університеті на філософському і теологічному відділах було вже близько 500 студентів, а навчальний процес забезпечували вісім викладачів. Через століття кількість студентів збільшилася до 700 осіб, а викладачів – до 15-17. Поляки становили 75% студентів, решта були українці та представники інших етнічних груп.
4. Тривалий час у стінах закладу точилася дискусія щодо права відвідування університетських студій жінками. Лише наприкінець ХІХ століття їм таки дозволили навчатися на філософському факультеті, трохи згодом – на медичному факультеті та у відділі фармацевтики.
5. У 70-х роках ХІХ ст. на філософському факультеті навчався Іван Франко. Через активну громадську діяльність у 1877-1878 роках (під час, так званого, «соціалістичного процесу») Франка з університету виключили. Навчальний заклад назвали на його честь лише у 1940 році указом Президії Верховної Ради УРСР.
Читайте також: Найбільше заяв абітурієнти подають у київські та львівські виші
6. На сьогодні університет обєднує 17 факультетів, три коледжі, а також інститут післядипломної освіти та доуніверситетської підготовки. Минулого року він зайняв третє місце у рейтингу університетів за кількістю поданих заяв на вступ.
7. Серед відомих випускників університету: Євген Коновалець, Лесь Курбас, Богдан-Ігор Антонич, Євген Петрушевич, Григорій Гонгадзе, Андрій Дещиця, Павло Шеремета, Андрій Парубій, Святослав Вакарчук.
За матеріалами Вікіпедії та університетського сайту