фото: edinstvennaya.ua
25 листопада на Форумі електронного врядування у Львові презентували результати дослідження «Цифрове перетворення міста». Його провели із метою виміряти рівень володіння цифровими навичками серед львів’ян, особливості використання комп'ютерної техніки та мережі інтернет, а також дослідити популярність електронних послуг та сервісів, що надаються Львівською міською радою. Пропонуємо деякі результати досліджень.
Комп’ютери та смартфони – невід’ємна частина життя львів’ян
Дослідження показало, що 81,8% мешканців використовують комп’ютерну техніку, що на 10,4% більше у порівнянні з показником, зафіксованим у 2015 році. Тобто четверо з п’яти львів’ян мають доступ до комп’ютерної техніки. Майже половина усіх львів’ян (48,9%) використовують комп’ютерну техніку і вдома, і на роботі. Лише 1,8% користуються комп’ютерами виключно на роботі.
Львів’яни поглиблюють свої навики володіння комп’ютером
Цьогоріч було зафіксовано лише 19,5% мешканців, у яких відсутні будь-які навички володіння комп’ютерною технікою (група скоротилась на 8,6% у порівнянні з 2015). На 3/4 група некористувачів наповнена людьми, старшими за 46 років.
Решту мешканців за рівнем володіння цифровими навиками можна розділити на три групи: початківці, побутові користувачі та «просунуті юзери».
Початківці («елементарні юзери») – це користувачі, які використовують комп’ютерну техніку та інтернет для реалізації споглядацьких практик – читання новин, перегляд відео, спілкування з іншими користувачами. Соціологічним дослідженням було зафіксовано збільшення цієї групи на 10% у порівнянні із минулим роком (із 7,4% у 2015 році частка збільшилась до 17,2% львів’ян у 2016). Припускаємо, що це зростання відбулось за рахунок скорочення групи некористувачів та набуття ними елементарних цифрових навичок.
Серед практик, які здійснюють «побутові юзери» (базовий рівень володіння цифровими навичками) – наповнення інформаційного простору контентом, активне використання електронних сервісів штибу пошти, online-магазинів. Група впевнених користувачів комп’ютерної техніки та інтернету сьогодні становить 34,7% мешканців (незначне скорочення на 4,3% у порівнянні з 2015 роком).
«Просунуті юзери» вміють працювати з різноманітним програмним забезпеченням, використовують комп’ютер у робочих цілях та заради розваги. Це значна за своїми розмірами група – 28,6% (зросла на 3,2% у порівнянні з 2015 роком). Ця група також включає «професійних юзерів», що становлять до 6,0% від усіх мешканців.
«Побутові» та «просунуті юзери», яких 63,3%, – потенційні користувачі електронних послуг.
Львів’яни активно використовують інтернет у точках вільного доступу
Доступ до інтернету вдома мають 75,6% мешканців міста, на роботі – 59,4%. Львів’яни активно використовують інтернет у точках вільного доступу. Зокрема, 37% долучається до мережі інтернет у закладах громадського харчування; 32% - через відкриті точки доступу Wi-Fi; 12% користується інтернетом у комп’ютерних клубах; 11% жителів Львова підключаються до Wi-Fi у бібліотеках; 10% для цього використовують коворкінги.
79,6% львів’ян мають доступ до мережі інтернет, 71,0% використовують його загалом, а 60,3% користуються інтернетом щодня.
Частка львів’ян, які знають про різноманітні електронні послуги (на кшталт інтернет-банкінгу, можливості оплати комунальних послуг або купівлі товарів в режимі online) становить 81,1%, а таких, що їх використовують – 65,0%.
Поінформованість стосовно електронних послуг та сервісів, що надає Львівська міська рада нижча – 44,6%.
Зросла частка тих, хто використовує 3G: у 2015 році таких було 23%, а у 2016 році – 40% (зафіксовано зростання на 17%).
Довідка. Дослідження було проведено Соціологічною агенцією «Фама» у співпраці з КУ «Інститут міста» та на замовлення ІТ Управління Департаменту розвитку Львівської міської ради в рамках реалізації Програми цифрового перетворення Львова 2016-2020. Було опитано 800 мешканців Львова, віком від 16 років методом «face-to-face» інтерв’ю. Часові межі реалізації збору даних – 4-11 листопада 2016 року. Похибка репрезентативності вибіркової сукупності не перевищує 3,5%.
Джерело: famalviv.com.ua.
