фото: eurowine.com.ua
Мешканці львівської агломерації найбільше себе вважають громадянами України – 99,3%, мешканцями населеного пункту – 98,7% та галичанами – 93,3%. Про це свідчать дані соцологічного опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології у жовтні – листопаді серед мешканців потенційної львівської агломерації.
Львів’янами себе називають 77,4% опитаних, водночас мешканцями Великого Львова вважають себе 55,6%, мешканцями громади – 72,4%, також 66,1% називають себе європейцями. Найменше опитаних ідентифікують себе як громадяни колишнього СРСР – 10,7%.
Цікаво, що найчастіше галичанами себе ідентифікують мешканці віддалених громад львівської агломерації – 94,9%. А ось мешканці Львівської громади більше вважають себе громадянами України – 99,6% та європейцями – 68,9%.
За статевою ідентифікацію галицька ідентичність більше притаманна жінкам поважного віку, аніж чоловікам. Здебільшого домогосподаркам та домогосподарям, представникам великих господарств. Також радше тим, хто виховує неповнолітніх дітей, аніж дорослих. Крім того, переважно мешканцям нових мікрорайонів і багатоповерхівок, аніж старих будинків.
Найбільше мешканці львівської агломерації довіряють сімейним лікарям – 76% та священникам – 70%. Переважно мешканці периферії, а не самого Львова.
Натомість голові громади довіряють трохи більше половини опитаних – 52%, а своєму народному депутату – лише 20%.
Довідково
Соціологічне дослідження «Думки і погляди мешканців/-ок потенційної Львівської агломерації щодо децентралізації і міжмуніципальної співпраці» проводив Київський міжнародний інститут соціології у жовтні-листопаді 2021 року на замовлення Програми Ради Європи «Децентралізація і реформа публічної адміністрації в Україні».
Зокрема, серед населених пунктів у Львівській ТГ опитали 1000 респондентів. Також 500 респондентів опитали серед мешканців Давидівської, Зимноводівської, Сокільницької, Солонківської, Івано-Франківської (частина), Мурованської громади (частина). Ще 500 опитаних – це мешканці Городоцької, Жовківської, Жовтанецької, Івано-Франківськаої (частина), Куликівської, Мурованської (частина), Новояричівської, Оброшинської, Підберізцівської, Пустомитівської. Загалом було опитано 2000 респондентів/-ок. Максимальна статистична похибка з імовірністю 0.95 і за дизайн-ефекту 1.5.
