Фото: Андрій Риштун
На очищення Зубри, яка є другою за величиною річкою у місті, виділили 600 тисяч гривень. Команда експедиторів раніше спустилася у колектор Зубри, щоби оцінити рівень її забруднення і зрозуміти, як її відновлювати. Тvoemisto.tv розвитало у керівниці управління екології та природних ресурсів ЛМР Олександри Сладкової, що з’ясували дослідники і чи реально зреалізувати наразі лишень мрію сихівчан.
Читайте також: Що відомо про підземну річку Львова. Прогулянка «узбережжям» Полтви
Львів є унікальним містом, де немає великих водойм, але тут беруть початок кілька річок. Другою за кількістю води після Полтви у Львові є річка Зубра.
Вона протікає частково відкритим способом біля «Шувару» і тече через парк Івана Павла ІІ. Тут може бути набережна і прекрасна зона відпочинку, якщо б річку використовували за призначенням, адже її каналізували виключно як дощовий стік.
«На території Сихова є 5-6 приток Зубри. На верхів’ї видно, що вода прозора, але в притоках очевидно – фекальна каналізація. До того ж є кілька автомийок, які просто спускають у колектор воду. Але автомийки не так сильно псують екологію, як фекальні стоки, які заборонені у дощовій каналізації», – наголошує Олександра Сладкова.
Якщо річку Зубру очистити, то можна буде відновити і озеро у сихівському лісі, колишнє Піонерське. Його спустили через забруднення, яке пов’язують чи то з будівництвом Лазу, чи із будівництвом онкологічного центру на Гашека.
Але воно призначалося для відпочинку, на павільйоні навіть функціонував буфет і пункт прокату човнів. Озеро проіснувало майже до середини 1980-х років, і річка Зубра, як розповідають очевидці, залишалася чистою до початку 1980-х.
Піонерське озеро, фото Центру міської історії
«Якщо це буде справді дощовий стік, то ми можемо наповнити озеро і мати зовсім іншу якість життя на Сихові. Зараз Зубра в такому стані, що підходити до неї, там де вона тече відкрито, досить неприємно. Хоча вони природнім способом очищується, і набагато нижче за течією за Львовом навіть живуть бобри», – говорить керівниця управління.
За словами Олександри, на початку року управління проводило опитування, які природоохоронні заходи насамперед потрібно провести у Львові, і найбільшу кількість оцінок мешканців отримало власне очищення приток річок, зокрема і Зубри.
Розпорядником виділених коштів є Сихівська районна адміністрація, бо на її балансі знаходиться каналізація. Спільно з «водоканалом» та активістами управління тепер розробляє план, як можна максимально очистити річку.
На кожному притоці мають заміряти хіміко-біологічні показники води, встановити, де є найбільше забруднення і як у цих місцях підключені будинки.
«З багатоквартирними будинками простіше, тому що водоканал має доступ і може перевірити підключення. Але у приватному секторі, насамперед у Козельниках, буде складніше, бо стік там просто жахливий, а іншої каналізації у них взагалі немає», – наголошує Олександра Сладкова.
Відповідно, щоб вирішити цю проблему, потрібно або збудувати каналізацію, або зробити місцеві очисні споруди для одного або кількох будинків. Очисні споруди обійдуться до 2 тисяч євро, але після цього стік буде абсолютно чистим.
Читайте також: Не лише Полтва. Львів міг би бути містом 400 озер
Наразі потрібно зрозуміти, каже посадовиця, скільки є таких будинків, які потребують місцевих очисних споруд. Тоді можна буде спланувати фінансування для того, аби заохотити людей добровільно перепідключитися. А штрафи за незаконні фекальні скиди є мізерними.
«Нам важливо, щоби люди не платили щороку штрафи, а перепідключилися, щоб мати нормальний стік», – наголошує Олександра Сладкова.
За її словами, львів’яни самі мають вирішити проблему забруднення річок, адже Львову не доводиться нарікати, що воду забруднює хтось інший, чере те, що річки беруть свій початок саме тут. «Від нас самих залежить насправді, чи будемо ми мати чисту річку», – каже вона.
Зазначимо, що у Львові беруть початок п’ять річок – Зубра, Марунька, Полтва, Стара, Яричівка, які так само є каналізовані у межах міста, які не мають мати іншого стоку, окрім дощового, але мають незаконні підключення.
«Тому такий же процес потрібно робити щодо інших річок. Їх можна частково відкрити. І це буде інша якість життя в цих районах, де річки будуть. Можна буде робити набережні. Ми цього потребуємо, бо це захід, який впливає на адаптацію міста до зміни клімату. Міста перегріваються і пересихають, а річки зволожують, дають життя всьому навколо», – зрезюмувала Олександра Сладкова.
Христина Гоголь
Фото Андрія Риштуна, Lviv urban explorers
