Кабінет Міністрів України прийняв постанову, згідно з якою Український національний пантеон буде розміщений на території Національного заповідника "Києво-Печерська лавра". Про це повідомили на сторінці Українського інституту національної пам'яті.
Там кажуть, що УІНП спільно з Міністерством закордонних справ України мають забезпечити проведення верифікації борців за незалежність України та інших осіб, які відіграли значну роль у формуванні національної свідомості та ідентичності українців, і членів їхніх сімей, похованих за межами України, щодо яких доцільне здійснення перепоховання на території Пантеону.
Читайте також: "Вони б’ють не лише по людях, а й по вірі". Репортаж з Лаври після російського удару
На Мінкульт, до сфери якого належить заповідник, покладено відповідальність за розташування Пантеону з урахуванням обмежень у використанні земельних ділянок, вимог стосовно охорони культурної спадщини та міжнародних зобов’язань України, а також забезпечення організації та проведення архітектурного конкурсу на найкращий проєкт Пантеону.
Створення, облаштування, утримання та забезпечення функціонування Пантеону в складі Національного заповідника здійснюватиметься за рахунок державного бюджету та інших джерел, не заборонених законодавством.
Нагадаємо, що 1 липня Верховна Рада ухвалила в цілому законопроєкт №15360, який передбачає створення Українського національного пантеону.
Перші кандидати на перепоховання
Нагадаємо, до Національного пантеону вже визначили перших кандидатів на перепоховання. Наразі цей список налічує близько 40 прізвищ.
Серед перших кандидатів називають засновника Організації українських націоналістів Євгена Коновальця, генерал-хорунжого Армії Української Народної Республіки Михайла Омеляновича-Павленка та останнього головнокомандувача Української повстанської армії Василя Кука.
Початковий етап та перенесення праху в центр Києва
Першим кроком цієї державної ініціативи стало перепоховання останків лідера Організації українських націоналістів, полковника армії УНР Андрія Мельника та його дружини Софії Федак-Мельник, яке відбулося 25 травня на Національному військовому меморіальному кладовищі на Київщині. Слідом за цим Україна готується до перепоховання засновника ОУН Євгена Коновальця.
Читайте також: "Цеглинка для Софії - це некоректно". Чому перепоховання подружжя Мельників викликало дискусії
Як пояснював історик і народний депутат Володимир В’ятрович, згодом відбудеться ще одне перепоховання — уже безпосередньо на території Національного пантеону героїв, який мають облаштувати в центрі Києва.
Очікується, що цей об'єкт перетвориться на місце міжнародного протоколу для іноземних делегацій та урочистих заходів найвищого державного рівня. Історик підкреслив, що держава має системно перехопити цю ініціативу, оскільки за кордоном залишається велика кількість українських поховань, які зникають через смерть опікунів чи розпад громадських організацій. Коментуючи критику у соціальних мережах щодо високої вартості та недоречності таких кроків під час повномасштабної війни, В’ятрович зауважив, що подібні закиди є стандартним способом дискредитації заходів, спрямованих на зміцнення української ідентичності.
До слова, у ніч на 16 червня росіяни вчергове атакувати Київ, унаслідок чого постраждала Києво-Печерська лавра. Репортаж "Твого міста" із заповідника після обстрілу читайте тут.
