Коли і кому українці зможуть скаржитися на якість продуктів?
Із 20 вересня в Україні почне працювати новий закон, що регулюватиме якість харчових продуктів. Тепер, якщо споживач поскаржиться, що ковбаса несмачна, на підприємство, яке її виробило, прийде перевірка. А харчові добавки, заборонені в ЄС, будуть не дозволені і у нас.
фото: ghall.com.ua
фото: ghall.com.ua

07 вересня 2015, 10:10

«Зараз виробники відповідають за якість тільки де-юре», – зазначила Марія Гулич, співробітник Інституту гігієни та медичної екології АМНУ. Де-факто заводи можуть відхилятися від норм скільки завгодно: зараз в країні діє безліч органів, які можуть робити перевірку. Більше того, контролювати вигідно тільки великі партії товару, оскільки розмір штрафу за неналежну якість вираховується від обсягу товару. Маленькі залишаються без нагляду. Ідея закону – залишити тільки одного контролера – Держпродспоживслужбу, а також змінити систему штрафів: тепер платити будуть не за обсяги товару, а за рівень шкідливих речовин. Наприклад, одну з компаній-виробників солодощів у Німеччині змусили заплатити 140 млн євро штрафу за наявність у цукерках надлишкової кількості бензолу.

Читайте також: Що можна перевозити через кордон. Правила України та Польщі

Також буде впроваджена система контролю на самих підприємствах: обов’язкові халати, рукавички, шапочки для волосся – все, як прийнято в ЄС. Правда, нововведення прийдуть не відразу. «Це 3-5 років, і тільки тому, що для більшості підприємств це складна річ, яка вимагає багато часу і грошей», – сказав Геннадій Кузнєцов, директор Ліги виробників харчових продуктів. Конкретною користю для споживачів буде можливість скаржитися на виробників. Перевіряти кожне конкретне підприємство будуть залежно від наявності (і кількості) повідомлення про погану якість. «Очікуємо валу скарг на м’ясо-молочну продукцію через наявність у ній консервантів», – сказали в службі з захисту прав споживачів. Експерти кажуть, що харчові добавки, які потрапили під заборону в ЄС, будуть заборонені і в Україні. «Усе законодавство приведеться у відповідність із європейським», – підкреслила Галина Петровська, науковий співробітник Національного університету харчових технологій.

Читайте також: Як львів’янам уберегтися від шуму та куди скаржитись?

Поки в Україні називають дві добавки, які є у нас, але не в ЄС: Е 250, що використовується для додання копченостям і ковбасам характерною рожевого забарвлення (міститься в сосисках, беконі, шинці, солонині, копченій рибі та м’ясі). Лікарі кажуть, що вона може бути канцерогеном, викликати авітаміноз і харчові отруєння. А також Е 102, частково дозволена в ЄС. Це синтетичний барвник для газованої води, який негативно діє на увагу дітей.

Джерело: finance.ua

Опублікувала Юлія Сабадишина

Підписуйтесь на наші соціальні мережі

Будьте в курсі останніх новин та ексклюзивного контенту. Слідкуйте за нами у соціальних мережах.

Читайте також

Війна
Реформа чи руїна. Як врятувати держпідприємства від управлінського краху
Сьогодні 10 найбільших державних компаній України демонструють приголомшливі цифри – понад 57 мільярдів гривень збитків лише за 2024 рік. Безсумнівно, на ці показники суттєво вплинула війна, адже серед них – "Укренерго", Одеський порт та інші компанії, які безпосередньо потерпають від російської агресії. Проте виникає логічне запитання: чи є ці фінансові діри лише наслідком обстрілів, чи ми маємо справу з глибокою управлінською кризою? Щоб розібратися в цьому, медіахаб "Твоє місто" разом із StateWatch провели публічну дискусію в Українському кризовому медіа-центрі. Говорили про те, як наглядові ради впливають на прибутковість держпідприємств, про захист від політичного тиску та впровадження бізнес-підходів у державному секторі.
Ілюстративне фото, створене за допомогою АІ

28 травня, 10:05

Що показала перевірка прозорості стратегічних компаній Першим кроком до оздоровлення будь-якої системи є прозорість. Із січня 2025 року Верховна Рада скасувала норму, яка дозволяла державним підприємствам не публікувати свою фінансову звітність, зобов'язавши їх відкрити дані за 2022–2024 роки. Аналітики центру StateWatch використали цей законодавчий важіль, щоб перевірити 12 ключових стратегічних підприємств у Київській та Львівській областях, які за законом не підлягають приватизації...

За підтримки:

Bosch Stiftung Logo

Розроблено:

Levprograming

За умови повного або часткового використання iнформацiї гіперпосилання на tvoemisto.tv є обов'язковим. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій, а рекламної інформації — рекламодавці. Думка редакцiї може не збiгатися з думкою авторiв.

© 2026 "Твоє місто"