Спецпроекти

Початок бізнесу на карантині у світі та в Україні. Чи дала коронакриза поштовх до прогресу

3859
Час читання: 2 хв
Фото: freepik.com
Фото: freepik.com

17 вересня 2020, 12:50

Cеред українських стартапів найбільш переконливими є і ті, що «вистрелили» саме під час пандемії, хоч і розроблялися ще до її початку.

Пандемія стала несподіваним випробуванням для бізнесу, змушуючи підприємців у більшості країн буквально рятувати свою справу через нові обмеження. Разом з тим, як свідчить досвід минулих криз, час економічного спаду може стати ґрунтом для ідей, що змінюють структуру світових фінансів. Зокрема, під час несприятливих 2007-2009 років постали такі гіганти як Uber та Airbnb, що стали взірцями шерингової економіки – культури спільного споживання, яка дає нам змогу ефективніше використовувати товари і послуги.

Тож чи зможе коронакриза подарувати світові щось подібне? Для цього варто поглянути, що нового з’явилося за цей час.

Початок власної справи: скільки тих, хто вирішив ризикнути?

На перший погляд, у період жорсткого карантину, який охопив більшість країн цієї весни, охочих зареєструвати бізнес стало значно менше. Зокрема, в США від середини березня до середини травня подали близько півмільйона заяв на реєстрацію нових підприємств, що на 20% менше, ніж показник минулого року, повідомляє New Your Times із посиланням на Census Bureau. Проте в цей же час у Великій Британії, за даними startups.co.uk, у квітні стався бум реєстрації онлайн-бізнесу, коли кожного дня з’являлись 5 нових підприємців, що на 60% більше у порівнянні з минулим роком.

Читайте також: Світ під час Covid-19 та хто інвестує під час пандемії в економіку України

Що стосується України, тенденція була в дечому подібною. Зокрема кількість тих, хто вирішив започаткувати власну справу, за перший місяць карантину зменшилася втричі – з 5000 до 1600 нових ФОПів. Проте вже після перших послаблень заявок на реєстрацію бізнесу ставало дедалі більше, а в тиждень з 29 червня по 5 липня їхнє число досягло свого піку – зареєструвалось 6134 підприємці, повідомляє Економічна Правда з посиланням на ресурс відкритих даних Opendatabot.

Бізнес різних країн переживав карантин по-своєму

За версією New York Times, Британія у порівнянні з іншими європейськими та північноамериканськими державами найважче перенесла випробування карантином, який і затягнувся на довший час. Основною причиною стала переважна роль у британській економіці сфери послуг, яка зазнала найсильнішого удару від локдауну і спричинила падіння ВВП країни на рекордних 20,4% протягом квітня-червня 2020 року, тоді як Німеччина, більш орієнтована на виробництво товарів, зазнала економічного спаду в 10,1% за той самий період.

Водночас, особливістю ситуації у США стало різке зростання безробіття майже в три рази, порівняно із минулим роком – із 3,7% до 10,4%, повідомляє BBC з посиланням на статистику Міжнародного валютного фонду. А якщо зважити на дані Small Business Association, згідно з якими малий бізнес продукує дві третини нових робочих місць, то зв’язок між пандемією та економічними втратами стає ще більш наочним. Те саме стосується і великих американських компаній, наприклад, General Electric і Boeing зазнали скорочення прибутків на 8% і 48% відповідно, внаслідок чого змушені були скоротити діяльність та звільнити частину працівників, як зазначається в іншій статті BBC.

Читайте також: Як мутує коронавірус та чи допомагають маски. Що пишуть у світі про Covid-19

Бізнес в Україні зіткнувся ще й з проблемою державної підтримки, адже в той час як бюджети країн Заходу мають достатньо ресурсів, щоб надавати тимчасову допомогу своїм підприємцям, Верховна Рада виділила на підтримку бізнесу у 2020 році близько 9,3 мільярда гривень, за підрахунками Торгово-промислової палати України. В цей же час, збитки за перший місяць карантину для всього лиш трьох сфер бізнесу вже становили 3,7 мільярда гривень, повідомляє Економічна правда.

Нові стартапи як відповідь на нові умови життя

Поки вже наявні підприємства змушені підлаштовуватись під суворі вимоги часу, з’явилась унікальна можливість для бізнес-ідей, що могли б стартувати саме в нинішніх умовах. І хоч відшукати таких потенційних «єдинорогів» як Uber чи Airbnb серед молодих стартапів доволі складно, деякі з них все ж привертають увагу, зокрема кілька британських ініціатив.

Наприклад, Welcome To The Jungle пише про стартап Homethings, який почав боротися з пластиком у сфері, де його продукується чи не найбільше – виробництво засобів дезінфекції. Для цього засновники Тім Ківені та Метью Обрі запропонували клієнтам дезінфектори в багаторазових скляних тарах, а також чистячі засоби в таблетованій формі. Запустивши свій стартап на 1 травня на платформі Kickstarter, вони за півтори години зібрали необхідну початкову суму.

Нові рішення з’явились і в сфері особистих фінансів, як от додаток Moneyed, що допомагає користувачам створити індивідуальний план для досягнення фінансових цілей, наприклад, купівлі будинку. Програма відображає всі рахунки клієнта, заощадження і кредити, тому він може набагато краще контролювати витрати. До того ж, це набагато дешевше, ніж звертатись до фінансових консультантів, що особливо має значення під час кризи.

Читайте також: Карантин більше не потрібний? До чого насправді закликала ВООЗ

У свою чергу, Businessinsider повідомляє про онлайн-платформу Fettle, яка допомагає фітнес-тренерам та інструкторам з різних видів спорту вести свій бізнес дистанційно, даючи їм можливість складати графіки, проводити заняття у прямому ефірі та отримувати плату від своїх клієнтів. Самі інструктори сплачують за користування додатком 29,99 фунтів на місяць до квітня 2021 року, і завдяки цій доступності розробники сподіваються на залучення великої кількості користувачів. Крім того, ще один британський стартап NYE Health, пов’язаний зі сферою охорони здоров’я, дає змогу сімейним лікарям консультувати своїх пацієнтів будь-коли і з різних пристроїв, а також допомагає оксфордським розробникам вакцини від Covid-19 підтримувати постійний зв’язок з учасниками клінічних випробувань.

В той же час, американський стартап Zira взявся за вирішення проблеми масових звільнень, спричинених кризою, створивши безкоштовний додаток Bounce Back. Цей сервіс надає консультації щодо безробіття у різних містах, допомагає підтримувати зв’язок із колишніми роботодавцями, пропонує вакансії та надає платформу для створення спільнот користувачами.

Як щодо України?

Cеред українських стартапів найбільш переконливими є і ті, що «вистрелили» саме під час пандемії, хоч і розроблялися ще до її початку. Наприклад, застосунок Elomia, що допомагає людям боротись із депресією та тривогою, став особливо популярним в умовах вимушеної самоізоляції. Технологія базується на штучному інтелекті, навченому 20-ма професійними психологами, і вже користується попитом на ринку Великої Британії. Ще один вітчизняний стартап – портативний пристрій IOON, що здатний перетворювати звичайну воду на антибактеріальний санітайзер за допомогою особливої технології синтезу атомів срібла. Пройшовши через модель оцінки венчурних фондів із США, він отримав інвестиції у 25 000$ від Українського фонду стартапів, розповів у інтерв’ю Mind.ua Андрій Заїкін, CEO та засновник мережі стартап-інкубаторів YEP, з якого, власне, і з’явились Elomia та IOON.

Крім того, є і приклади успішних ініціатив, що з’явились безпосередньо під впливом пандемії, як от онлайн-супермаркет , що починався як сервіс доставки товарів першої необхідності. В інтерв’ю Liga.net її засновник Владислав Савченко зауважив, що особливістю його бізнесу є необмежений об’єм товару для замовлення, адже доставка відбувається на автомобілях, а не на двоколісному транспорті як зазвичай, і до того ж завжди в межах 90 хвилин.

Читайте також: Женева готова приймати туристів, тепер ще й з подарунковою доплатою

Така пропозиція стала доволі привабливою для клієнтів на початку карантину, вочевидь через ажіотаж на найбільш необхідні товари, адже за перші два дні компанія виконала по Києву близько 270 замовлень із середнім чеком у 1000 грн. В планах компанії – вийти в інші великі міста, зокрема Харків, Львів та Одесу, а також за межі країни, і потенційно стати першим в Україні сервісом глобальної доставки, за прикладом компанії Amazon.

Висновки для роздумів

Наразі важко сказати, які саме стартапи, започатковані в період карантинних обмежень, зможуть отримати довготривале зростання та започаткують нові бізнес-моделі в світовій економіці, адже більшість із них здаються тимчасовою відповіддю на виклики пандемії, яка рано чи пізно має закінчитись.

Проте сам факт, що подібні ініціативи почали з’являтися в один із найважчих для бізнесу історичних періодів, свідчить про те, що будь-яка криза спонукає до інновацій, тоді коли вони найбільш необхідні.

Віталій Голіч

Матеріал підготовлений у співпраці з Lviv Lab.

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Проєкт «TvoeMisto.tv відповідає на виклики Covid-19» реалізовується медіахабом «Твоє місто» за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).

Відтворення та використання будь-якої частини цього продукту в будь-якому форматі, включаючи графічний, електронний, копіювання або використання будь-яким іншим способом без письмової згоди редакції та відповідного посилання на першоджерело, забороняється.


Підписуйтесь на наші соціальні мережі

Будьте в курсі останніх новин та ексклюзивного контенту. Слідкуйте за нами у соціальних мережах.

Читайте також

Війна
"Українці навчилися створювати це ідеально". Хто витягує країну, поки стара система тріщить по швах
Україну рятують люди, які вирішили не чекати — і збудували мережі, що виявилися міцнішими за будь-яку вертикаль влади. Як їм це вдалося і чому це досі не змінює країну на системному рівні?
Hero Image

29 травня 2026, 16:30

"Сьогодні я вже не стільки вірю в лідерів, скільки вірю в команди і взаємодію" — цією цитатою греко-католицького єпископа з MBA-дипломом модератор Тарас Яценко, СЕО медіахабу "Твоє місто", відкрив третю панель Весняного ділового форуму — 2026, який зібрав майже 500 учасників у LEM Station. Організатор форуму Володимир Глащенков одразу задав тон: "Мета цієї дискусії – поговорити не про гроші чи сухі бізнес-показники, а про невимірні речі – суспільну поведінку, інституції та те, якою може бути Україна". Як об'єднання конкурентів виростило ІТ-індустрію майже у 18 разів? Чому благодійні фонди купують летальну зброю і вважають це нормою? Як сімейні бізнеси за ніч збирають мільйони? І що робити з українським синдромом "все пропало"? Феномен Дубровника та дружня конкуренція...
Війна
Реформа чи руїна. Як врятувати держпідприємства від управлінського краху
Сьогодні 10 найбільших державних компаній України демонструють приголомшливі цифри – понад 57 мільярдів гривень збитків лише за 2024 рік. Безсумнівно, на ці показники суттєво вплинула війна, адже серед них – "Укренерго", Одеський порт та інші компанії, які безпосередньо потерпають від російської агресії. Проте виникає логічне запитання: чи є ці фінансові діри лише наслідком обстрілів, чи ми маємо справу з глибокою управлінською кризою? Щоб розібратися в цьому, медіахаб "Твоє місто" разом із StateWatch провели публічну дискусію в Українському кризовому медіа-центрі. Говорили про те, як наглядові ради впливають на прибутковість держпідприємств, про захист від політичного тиску та впровадження бізнес-підходів у державному секторі.
Ілюстративне фото, створене за допомогою АІ

28 травня 2026, 10:05

Що показала перевірка прозорості стратегічних компаній Першим кроком до оздоровлення будь-якої системи є прозорість. Із січня 2025 року Верховна Рада скасувала норму, яка дозволяла державним підприємствам не публікувати свою фінансову звітність, зобов'язавши їх відкрити дані за 2022–2024 роки. Аналітики центру StateWatch використали цей законодавчий важіль, щоб перевірити 12 ключових стратегічних підприємств у Київській та Львівській областях, які за законом не підлягають приватизації...
CityLife
«Джон з США не оплатить наші рахунки». Інтерв'ю з економістом
Україна виживе, якщо не лише боротиметься на полі бою, а й розвиватиметься. Щоби посилити економіку України, потрібні реформи і вихід на нові ринки. Але навіть у час шалених змін глобальної економіки кожен із нас може покроково покращувати своє життя і стан країни загалом. Що ми маємо зробити вже сьогодні, щоб наше спільне завтра було значно кращим, і до чого тут Джон із Огайо, «Твоєму місту» розповів Павло Шеремета, міністр економіки і торгівлі (2014 р.), професор з практики Київської школи економіки, освітянин та економіст.
Hero Image

01 травня 2025, 20:46

Ваші інтерв'ю – як холодний душ для українців і дороговказ для управлінців та підприємців. Ретельно стежу за вами, виписую пункти, які треба втілити в життя. Дякую! Вас таких небагато, але я для вас працюю...

За підтримки:

Bosch Stiftung Logo

Розроблено:

Levprograming

За умови повного або часткового використання iнформацiї гіперпосилання на tvoemisto.tv є обов'язковим. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій, а рекламної інформації — рекламодавці. Думка редакцiї може не збiгатися з думкою авторiв.

© 2026 "Твоє місто"