фото: plus.google.com
Львів’янин Андрій Вихопень розповідає про свій досвід пересування Львовом на електротранспорті після різкого підвищення цін із трьох до п’яти гривень і приходить до невтішного висновку, що при новій ціні все залишилися по-старому, окрім нових квитків.
— Тату, а чому ми маємо йти на маршрутку? Я хочу на трамваї, — сказав син батькові на кінцевій трамвая №3.
— Немає у Львові трамваїв, є тільки одна «назва» за 5 гривень.
Такий ліричний діалог я почув, коли чекав на трамвай, який знову зламався.
Як пасажир я регулярно відчуваю на собі всі «зручності» львівського електротранспорту. Наприклад, три дні я змушений був користуватися маршруткою не тому, що тепер немає різниці в ціні, а тому, що трамваїв чи тролейбусів банально не було або вони стояли через несправність на лінії.
Як може Львівелектротранс якісно надавати послуги, якщо жодних підстав у нього для цього немає? Лише на окремих напрямках рухомий склад новий та комфортний, решта не витримує жодної критики: вагони старі, розбиті, часто ламаються (або загоряються), брудні та без комфорту. То за що ми тепер платимо найвищу ціну в Україні?
У міськраді кажуть, що тариф відкоригували через підняття вартості електроенергії, підвищення мінімальної заробітної плати працівників та для того, аби оновити рухомий склад. Однак нові тарифи на електроенергію з першого квітня так і не були введені (так звані RAB тарифи), мінімальна зарплата не зросла на 60% (ну бо ріст тарифу з 3 до 5 грн це 60%) і ніхто не питав львів’ян, чи хочуть вони, щоби саме їхнім коштом це робили. Можливо, це можна було зробити іншим способом, наприклад, із коштів від аукціонів та оренди майна.
Читайте також: Що заважає «Львівелектротрансу» працювати нормально
Крім того, комунальний транспорт у всіх містах дотаційний і не тільки в Україні, але й у тій же ж Німеччині. Але ніде немає в ЄС такого поняття як пільговики. І тут треба вирішити — або ми робимо, як у Таллінні 100% безкоштовний проїзд для жителів міста (тобто місто за рахунок транспортного податку забезпечує всіх мешканців міста безкоштовним транспортом), або скасовуємо пільги.
І чи не станеться так, що мешканці з грішми банально пересядуть на маршрутки, а електротранспорт буде возити тільки пільговиків. То який же буде «економічний» ефект від того підвищення? За ці кілька днів я на 50% віддав перевагу автобусу, хоча раніше їздив майже виключно електротранспортом. Тому що міг вчасно дістатися, куди мені було треба і не псувати собі нервів.
Може не таким способом треба було підвищувати оплату і не зараз, а принаймні тоді, коли нарешті проведуть монетизацію пільг. А після цього — будуть проведені заміри пасажиропотоку. Тоді б управління транспорту мало б відкоригувало маршрути для приватних перевізників, аби вони не дублювали маршрути електротранспорту. Ось тоді був би ефект від підняття тарифів.
Ну а введення електронного квитка взагалі дало би можливість не тільки чітко підрахувати кількість пасажирів, а й ввести справжню дисконтну програму оплати за проїзд, адже коли є 100% облік, легше визначити економічно привабливу ціну.
Коли сідаєш в маршрутку з пасажирами, що не змогли скористатися електротранспортом через його відсутність або несправність, чути тільки нарікання на те, «чому зросла ціна», адже останнє підняття було щойно у вересні минулого року. А основні очікування стосуються лише одного — ціни в маршрутках незабаром зростуть до 7-8 грн. Ось це турбує львів’ян цього тижня найбільше, а не удар Трампа по Асаду з Путнім.
Авторська колонка є відображенням суб’єктивної позиції автора. Редакція «Твого міста» не завжди поділяє думки, висловлені в колонках, та готова надати незгодним можливість аргументованої відповіді.
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
