фото: www.radiosvoboda.org
Підписання на початку березня Президентом України закону «Про добровільне об’єднання територіальних громад» стало важливим кроком на шляху децентралізації влади в Україні. Документом передбачається, що саме такі громади самостійно розпоряджатимуться матеріальними, фінансовими ресурсами, територією та об'єктами соціальної інфраструктури.
1. Об’єднана територіальна громада повинна відповідати умовам, визначеним Перспективним планом формування громад. Цей документ, відповідно до Закону, розробляється облдержадміністрацією, затверджується облрадою та погоджується Урядом.
2. Громади, які об’єднаються відповідно до Перспективного плану до 15 липня цього року, можуть розраховувати на додаткові кошти з державного фонду регіонального розвитку для власних потреб. «Всі, хто не об’єднався, переходять у режим чистого місцевого самоврядування: власні доходи, благоустрій території, утримання апарату. Тільки ті, які повністю впишуться у Перспективний план, виходять на більш високий рівень, матимуть те, що зараз мають міста обласного значення і райони в цілому», — зазначив директор ГО «Інститут розвитку територій», експерт групи Реанімаційного Пакету Реформ з питань децентралізації влади та адміністративно-територіальної реформи Юрій Ганущак.
3. Адміністративним центром об’єднаної територіальної громади повинен бути населений пункт, який має розвинену інфраструктуру і розташований, як правило, найближче до географічного центру об’єднаної громади. Відстань від адмінцентру об’єднаної територіальної громади до найвіддаленішого населеного пункту цієї громади не може перевищувати 30 км шляхами сполучення з твердим покриттям.
4. При добровільному об’єднанні громад можуть виникати питання про утримання периферійних, погано розвинених сіл. Як наголосив Юрій Ганущак, жодна територія не має вмерти. У цих зонах визначаються інші центри — це селища, колишні районні центри, які теж стають громадами, щоб з обласного бюджету через державний фонд регіонального розвитку отримувати гроші на укріплення інфраструктури.
5. Важливі зміни в рамках реформи децентралізації планується реалізувати і шляхом внесення змін до Конституції. Так, новий проект Конституції передбачатиме введення посади спеціально уповноваженої особи – префекта, або державного урядника, який призначатиметься президентом за поданням уряду. Планується, що в Львівській області буде шість районів і відповідно шість префектів – в Львові, Бродах, Дрогобичі, Самборі, Стрию та Червонограді.
«Префект контролюватиме легітимність актів місцевого самоврядування. Зараз органи прокуратури перевіряють, чи не суперечить те чи інше рішення органів місцевого самоврядування чинному законодавству і, наприклад, через три роки можуть «прозріти» і оскаржити його. Префект повинен буде зробити це протягом місяця», - пояснив експерт.
Така модель дозволить відслідковувати законодавчі невідповідності дуже швидко і повністю виключатиме корупційну складову, адже за невиявлення порушень чи виявлення їх із запізненням, перфект відповідатиме власною посадою.
Процедура добору префектів буде досить суворою і тривалою у часі. Кадровий резерв префектів формуватиметься з державних службовців не нижче 4-ої категорії, які відповідатимуть спеціальним кваліфікаційним вимогам, проходитимуть спеціальну підготовку та перевірки. Перебування у кадровому резерві – від одного до п’яти років. Перебуватимуть перфекти на посаді терміном на три роки, після закінчення якого буде ротація, тобто перевід префекта в інший район.
Головна особливість цієї посади – політична нейтральність та високий рівень професіоналізму в законотворчості, запевняють в ініціативі «Реанімаційний Пакет Реформ». Йому заборонено бути в партії, а також балотуватися на будь-які політичні посади, навіть через рік після того, як він залишить посаду.
