Фото: childfriendly.lviv.ua
Львівські комунальні лікарні та поліклініки перетворили на комунальні некомерційні підприємства. Відповідне рішення ухвалили сьогодні на пленарному засіданні ЛМР.
Зокрема, йдеться про 10 закладів охорони здоров’я:
- Комунальне некомерційне підприємство «10-та міська лікарня м. Львова»;
- Комунальне некомерційне підприємство «1-ша міська поліклініка м. Львова»;
- Комунальне некомерційне підприємство «2-га міська поліклініка м. Львова»;
- Комунальне некомерційне підприємство «3-тя міська клінічна лікарня м. Львова»;
- Комунальне некомерційне підприємство «3-тя міська поліклініка м. Львова»;
- Комунальне некомерційне підприємство «4-та міська клінічна лікарня м. Львова»;
- Комунальне некомерційне підприємство «4-та міська поліклініка м. Львова»;
- Комунальне некомерційне підприємство «5-та міська клінічна поліклініка м. Львова»;
- Комунальне некомерційне підприємство «5-та міська клінічна лікарня м. Львова»;
- Комунальне некомерційне підприємство «6-та міська поліклініка м. Львова».
Читайте також: В Україні стартувала медреформа. Основні зміни. Інфографіка
Керівник управління охорони здоров'я ЛМР Володимир Зуб зазначив, що перейменування медзакладів необхідне для того, щоби вони могли укласти угоди з Національною службою здоров'я. Лікарні та поліклініки мають упроддовж двох місяців здійснити через ЦНАПи перехід до некомерційних підприємств. За його словами, на наступній сесії міської ради розглядатимуть перейменування решти закладів охорони здоров’я Львова.
Як пояснив сьогодні на зустрічі з львівськими журналістами заступник міністра охорони здоров’я Олександр Лінчевський, автономізація медичних закладів добра тим, що керівництво поліклініки чи лікарні самостійно прийматиме рішення фінансового та господарського характеру.
Читайте також: У львівських поліклініках залишать талони на прийом до лікаря
«Не якийсь дядя вирішив, як має фінансуватися лікарня. Це ключова річ…Є господар поліклініки і він може розпоряджатися грошима, які приходять на рахунки, і робити так, як краще. Не хтось з міністерства чи з департаменту скаже», – пояснив Лінчевський.
Він наголосив, що за таких умов медзаклади можуть ефективно розподіляти кошти, економити їх та інвестувати в нове обладнання чи збільшення зарплатні персоналу.
«Буде можливість робити диференціацію в оплаті, можна буде кликати молодих і можна буде досвідчених брати на роботу. Не воювати через всі ці бюрократичні механізми, а самому ухвалювати потрібні для закладу рішення. Поліклініка сама вирішуватиме і фінансові, і організаційні питання», – наголосив заступник міністра охорони здоров’я.
За його словами, підписання угод між медзакладами та Національною службою здоров’я призведе до того , що між медичними закладами виникне конкуренція за пацієнта, адже саме він приноситиме закладу реальні гроші.
Читайте також: Як підписати декларацію з лікарем. Покрокова інструкція
Нагадаємо, з початку 2018 року в Україні стартувала медреформа. Напередодні нового року Президент України Петро Порошенко підписав закони «Про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів» та «Про підвищення доступності та якості медичного обслуговування у сільській місцевості». Верховна Рада підтримала ці закони ще у жовтні 2017 року.
