Як може змінитись музей Територія Терору. Візуалізація

1472 0
Серед ідей воркшопу, зокрема, перенесення зупинки громадського транспорту від Forum Lviv до музею.
візуалізація надана музеєм

візуалізація надана музеєм

8 вересня 2018 року в музеї «Територія Терору» за ініціативи музею відбувся воркшоп щодо облаштування території музею. За його результатами сформували кілька ідей та напрацювань щодо можливих змін у музеї, повідомляє сайт «Територія терору».

Участь у події взяли Андрій Лесюк і Христина Пундак (Guess Line Architects, переможці конкурсу облаштування простору Пам‘яті Небесної Сотні у Львові), а також Олександр Шутюк та Олександра Сладкова (ЛКП «Інститут просторового розвитку»). Від музею директорка Ольга Гончар та архітектор, автор проекту музею Остап Гром («Архітектурне бюро Громів») окреслювали завдання.

Читайте також: Директоркою Території Терору у Львові залишиться Ольга Гончар

Учасники воркшопу розділили територію музею на 4 логічні частини: площа перед входом, зона залізничної станції, простір рефлексії та простір виходу з музею.

Читайте також: Нова директорка «Території терору»: «В музеї можна говорити голосно»

Як повідомила в коментарі Tvoemisto.tv директорка музею Ольга Гончар, з поданих ідей та напрацювань до кінця року хочуть сформувати готовий проект, щоб у наступному році його почати реалізовувати.

«Ми фактично виносимо ці ідеї на громадське обговорення, яке повинно дати нам відповіді на питання: як використовувати цю площу. Ми зберемо думки та пропозиції, щоб в кінцевому результаті сформувати фінальне рішення та реалізувати його у наступному році», – каже вона.

Крім цього, пропонуються ще кілька ідей впорядкування території музею: наприклад, перенесення зупинки громадського транспорту на площу перед музеєм, що привернуло би увагу до нього та допомогло розв’язати проблему відсутності комфортної зупинки біля торгового центру «Форум Львів».

Зона перед входом

Зона перед входом задумана авторами музею як стилізований міський простір вулиці 30-х років. З тогочасними афішами на стінах, транспортом, тощо. Проте вона не реалізована до кінця. Ця ідея видалася учасникам воркшопу досить цікавою, та водночас вони запропонували три альтернативи. Усі погодилися, що простір відкритий для всіх 24 години на добу і видимий як з вулиці, так і з поїздів. Його ідея: між комфортним повсякденням і терором – один крок як у часі, так і в просторі.

Ідея перша

Продовження рейок на площу перед воротами за допомогою світла, вмонтованого у мощення. Наявність великої кількості різних слідів, що зникають перед уявним поїздом.

Ідея друга

Громадський простір з центральним елементом – великим об‘єктом, який можна ідентифікувати з поїзда, наприклад, голова скульптури тирана, що поступово поглинається в‘юнкими рослинами.

Зона імпровізованої залізничної станції

Ця зона – механізм раптового залучення відвідувачів в атмосферу терору. Різке рухоме світло, аудіосупровід (гавкання великих собак), створення ілюзії перебування уже в далекому просторі інших кліматичних зон, куди вивозили людей (наприклад, берези), нічна акцентована підсвітка червоного кольору, що вводиться в дію під час проїзду поїзда.

Бетонні стіни, які за проектом передбачалося заповнити історичною інформацією, на воркшопі вирішили залишити вільними та з ідеєю нанесення гідрофобною фарбою зображень тіней людей, які будуть видимі лише при намоканні стін під час дощу або навмисного виливання води.

Варіант 1

Варіант 2

Варіант 3

Зона рефлексії

Вихід з експозиції першого бараку – через вузький прохід з системами огородження, що нагадуватимуть концентраційні чи трудові табори. Після кількох метрів такого коридору відвідувач потрапляє до зони рефлексії – зручного, наповненого рослинами громадського простору, що уособлює життя після терору. Важливо, щоб рослини, які ростимуть в цій зоні, були певними символами пам’яті (терен, барвінок, мак).

Зона виходу з музею

Площа парковки задньої частини музею – невиправдано велика. А музей не має зони очікування та зони кав‘ярні і сувенірної крамниці. Запропоновано додати ще одну будівлю для цих функцій.

Назар Притула

Візуалізація – музею


Читайте також:

Коментарі (0)

Додати коментар