Фото: Юрій Тер-Арутюнян
Третього червня у Переяслав-Хмельницькому в лікарні помер п’ятирічний хлопчик, якому, за попередньою інформацією, випадково вистрелили в голову працівники поліції. Цей інцидент збурив українців, які почали в різних містах проводити акції з вимогою звільнення міністра внутрішніх справ Арсена Авакова, у тому числі у Львові. Як правоохоронцям відновити довіру після подібних випадків, розмірковує колишній старший інспектор відділу зв’язків з громадськістю Патрульної поліції Львівщини Микола Ільчук.
90% інформації людина сприймає через зір, візуальна інформація сприймається у 60 000 разів швидше за текстову. 10% людина запам’ятовує з почутого, 20% – з прочитаного, і 80% – з побаченого і зробленого. Так сталося, що поліція – це той орган, який чи не найчастіше потрапляє в поле зору громадян та ЗМІ. Поліцейські оформляють ДТП, регулюють рух, штрафують на об’їзній водія за порушення правил. Поліцейське авто стоїть під супермаркетом, де затримали крадія, та жене на проблискових маячках з сиреною на терміновий виклик. Пішки, у громадському транспорті, за кермом ми чи не щодня візуально контактуємо з поліцією. Це означає, що не вийде відмовчатись, проігнорувати чи зробити вигляд, що нічого не сталося, а потрібно комунікувати та взаємодіяти.
Великим проривому у новій поліції, хоч і під тиском закордонних партнерів, стало впровадження засад Community Policing – співпраці поліції та громади. У законодавстві прописано – рівень довіри населення до поліції є основним критерієм оцінки ефективності її діяльності. І з 2018 року щорічно проводиться незалежне всеукраїнське соціологічне опитування щодо довіри до поліції – як по регіонам окремо, так і в країні в цілому.
Чому в пріоритеті розвитку та реформи поліції була саме концепція Community Policing? По-перше, багато проблем та невдоволень можна подолати за допомогою громадян. По-друге, це слугує чудовим містком та платформою прямої взаємодії, що має тримати поліцію в тонусі та не відриватись від реалій громади. Опитування, яке проводилось Патрульною поліцією Львівської області спільно зі Школою Управління УКУ у жовтні 2017 року, показало готовність мешканців співпрацювати з правоохоронцями заради безпеки свого середовища. На запитання, чи потрібна співпраця поліції та громади, 94% відповіли ствердно, а майже третина з них (29%) готові приділяти частину свого вільного часу на те, щоб бути активними та співпрацювати.
За чотири роки діяльності поліції не всі необхідні та задекларовані реформи реалізувалися. Та найбільші провали – це реакція Національної поліції та її підрозділів на резонансні події, що сталися. Як наслідок – суспільна думка змінюється, люди бачать/чують/читають, показники довіри знижуються. Серед довгого ланцюжка дивних, закручених, не до кінця зрозумілих а часом і абсурдних подій я б виділив наступні випадки, які суттєво сколихнули громадськість та вплинули на сприйняття поліції нею.
- 7 лютого 2016 року. Під час погоні за нетверезим водієм у Києві при спробі зупинки авто застрелили пасажира – неповнолітнього, 17-річного Михайла Медведєва, у чому підозрюють поліцейського Сергія Олійника. Наслідок – законодавство не змінене. Поліцейський тричі подумає перед тим, як діставати зброю з кобури. Сергій Олійник досі під слідством.
- 25 вересня 2016 року. Під час перевірки водія за порушення правил дорожнього руху в Дніпрі він раптово напав на екіпаж поліції. У перестрілці загинули двоє поліцейських, поранений нападник здався. Законодавство не змінене. Хоча нападника і визнали винним у суді, закон і далі не на стороні поліцейських. Якщо поліція не може захистити себе, то як вона захищатиме громадян?
- 4 грудня 2016 року. Перестрілка між поліцейськими у Княжичах. Через непорозуміння чи неузгодженість дій між підрозділами Національної поліції загинуло 5 поліцейських. Серед громадськості постає питання щодо ефективності проведення поліцейської реформи.
- 9 лютого 2018 року. Під час відпрацювання грального закладу патрульними у Львові загинув хлопець, який, за попередньою інформацією, вдавився пакетом з наркотиками, який у нього знайшли патрульні. Патрульні досі під слідством, їм загрожує до 8 років в’язниці. Знову питання, кого буде захищати поліція? Громадян чи себе?
- 31 травня 2019 року. За попередньою версією, нетверезі працівники поліції (в минулому колишні ДАІвці, звільнені по переатестації та поновлені через суд на роботі вже в поліції) вирішили постріляти з гвинтівки по бляшанках та випадково вбили 5-річного хлопчика. Повний провал. Провал переатестації та оновлення особового складу. Провал через легковажність і вседозволеність.
З власного досвіду та спостережень під час служби, можу констатувати, що діти – це саме той маркер, та межа, переступивши яку, будь-хто налаштує суспільство проти себе. До речі, саме загибель двох підлітків, які заховались від поліцейських у трансформаторній будці та загинули, призвело до масових безладів у Франції 2005 року. Очевидно, що саме остання подія з поліцейськими в Україні вразила свідомість громадян та викликала найбільше почуття гніву і розчарування.
Я не фахівець із кризових комунікацій, щоб порадити керівництву МВС та Національної поліції, що потрібно робити за нинішних умов, щоб лишитись при посадах. Але очевидно, що на помилках потрібно вчитися. Та чи може собі дозволити керівництво стільки помилок зараз, коли кожна наступна помилка обурює людей більше, ніж попередня? Навряд чи. Поліція перебуває в затяжній зоні турбулентності, з якої виходить лише із втратою довіри – з кожним роком, з кожним новим казусом, з кожною помилкою, не виправленою і не взятою до уваги. Довіру важко здобути, та ще важче – втримати.
Авторська колонка є відображенням суб’єктивної позиції автора. Редакція «Твого міста» не завжди поділяє думки, висловлені в колонках, та готова надати незгодним можливість аргументованої відповіді.
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
