Вчора нас сильно портепало. Я отримав третє поранення. Це поранення найважче, тобто відновлюватись буду довше, аніж раніше. Тобто у ЗСУ мінус один боєць на невизначений термін, а точніше і не один (кількість не писатиму).

Я, як і мої побратими, обов’язково повернемось і воюватимемо до нашої перемоги, але от чи буде ця перемога – питання геть не таке однозначне, як декому здається. Зрозумійте правильно, я у перемогу вірю з першого дня повномасштабки, вірю і дію. Бо ж віра без дії – це не більше, ніж самообман, адже якщо ми будемо лише вірити, але не діятимемо, то ми гарантовано програємо.

Я пишу цей пост, аби ви усвідомили цей маленький нюанс між вірити, що усе буде добре, і діяти, аби було добре. Зрозумійте, рано чи пізно ця війна вас наздожене, чи воєнкоматом і мобілізацією, чи ракетою посеред ночі. А якщо ми, боронь Боже, програємо, то ворог влаштує тут таке пекло, що злочини 20 століття здаватимуться лише прилюдією до пекла. Просто уявіть, який у них градус ненависті до тих, кого вони за людей не мали і від кого отримують люлєй уже другий рік. Скажу вам більше, навіть відбившись зараз, нам потрібно готуватись до нового нападу ворога, котрий ніколи не змириться з самим фактом існування держави Україна.

Читайте також: «Не раджу ігнорувати нашу злість». Військовий зі Львова про легалізацію канабісу 

До чого цей пост? Аби ви усвідомили, що іншого виходу, ніж перемогти у цьому протистоянні, у нас просто немає. І боротьба ця триватиме ще довго. Місяці, роки, може десятиліття. А ті, хто може тримати зброю в руках, просто закінчуються. Звісно, я зараз оперую не статистикою сумарних наших втрат, бо доступу до останньої немає, я оперую лише тим, що бачу навколо. А бачу я, що ми фізично закінчуємось, стираємось і виходимо з ладу. За ці неповних два роки нас відчутно поменшало. Хтось пішов у вічність воїном, хтось відновлюється і повертається, хтось не може повернутись, бо «стерся» фізично чи емоційно. І нам потрібна заміна, заміна і допомога. Якщо можете тримати зброю у руках, то мобілізуйтесь, учіться і бийте окупанта.

Тут посилання на анкету нашої роти. Буде честю зустріти вас у моєму взводі. Я навчу вас усьому, що вмію, а на бойові ви виходитимете поруч зі мною – така вже у нас традиція, що у батальйоні командир не просто дає наказ, а виконує його поруч зі своїми бійцями.

Якщо ж не можете взяти зброю до рук, то дійте у інший спосіб, який наближає нашу перемогу. Волонтерте, донатьте, знаходьте технічні рішення для війни і перемоги. Якщо маєте бажання допомогти нашому підрозділу фінансово, то ось номер карти: 5168 7422 4494 9503 (Приватбанк), PayPal: [email protected]. Гроші підуть на закупівлю турелей і дронів.