Фото: Вікторія Андрєєва/Твоє місто
Минулого тижня у Рівному померла породілля, яка народжувала удома у присутності чоловіка і «духовної акушерки». Дитина народилась здоровою, а от у мами почалась сильна акушерська кровотеча. Лише за пару годин їй викликали «швидку», та лікарі не змогли врятувати жінку. Львівська лікарка Людмила Звір-Мацко про те, які глибші проблеми у медицині ілюструє цей випадок. Зокрема про те, чому деякі жінки не хочуть народжувати під наглядом лікарів.
Розумію, що про випадок в Рівному не писав хіба лінивий. Фатальна ситуація, яка, насправді, відкрила надзвичайно велику кількість проблем, як в суспільстві, так і в медицині зокрема.
Про тотальну недовіру до офіційної/традиційної медицини в нашому соціумі мені не потрібно розказувати. Я живу серед людей, я їзджу в громадському транспорті, я іноді заходжу почитати пабліки на кшталт «Людоньки, порадьте!». Прекрасний зріз суспільства, мушу вам сказати. Ефект певної анонімності відкриває справжні думки, те, що приховується навіть на прийомі в лікаря, якщо людина таки потрапляє до нього.
Читайте також: «Я відмовилась платити і лікарі почали ставитись до мене краще». Про медреформу і львівські пологові
Причин для цього багато – знецінення статусу лікаря, започатковане ще в совєцькі часи, і підкріплене руїною 90-х, відтік кваліфікованих кадрів, корупція як намагання вижити в суспільстві, що перебуває в стані помірно контрольованого хаосу, середньовічні забобони і традиції етцетера.
Якщо говорити виключно про акушерство – тут також багато питань: акушерське насильство в пологових, хабарництво, відверте чи приховане вимагання коштів – все це і далі залишається темою номер 1 на форумах і в чатах. Останнім часом є тенденція до покращення ситуації, особливо коли про це на високому рівні заговорила Уляна (Супрун – Ред.), отримавши тонни критики з боку медичного співтовариства, проте роботи ще непочатий край.
Як наслідок – велика кількість альтернативних пропозицій. Зрештою, так завжди буває в часи смути (достатньо переглянути історію схожих історичних періодів в минулому).
Нові часи створили нові можливості для альтернативних течій. Достатньо просто зайти в інстаграм...
Сама практика домашніх пологів – не нова. Статус дули (і не треба мені говорити про дОулу, я грамарнаці, doule транскрибується як дула, від грецького дула – рабиня) чітко прописаний – це жінка, яка надає психологічну допомогу в пологах. Психологічну (і жодної іншої) – наголошу. У низці європейських країн послуга дули економічно навіть обґрунтована, бо зменшує кількість патологічних пологів і кесарських розтинів (колись бачила дослідження, посилання не знайду, вибачте). Але – дула ніколи не втручається в медичний бік процесу пологів (якщо вона не дипломований медик, звісно). Звичайно, завжди важливим є людський фактор та рівень ЧСВ конкретної людини.
Будь-який акушер-гінеколог скаже вам, що нормальні фізіологічні пологи в будь-який момент можуть стати патологічними. Оця бісова лотерея є додатковим стресуючим фактором в роботі акушерської бригади. Кровотечі в ранньому післяпологовому періоді – кошмар для лікаря. Їх неможливо передбачити. Тому завжди треба бути напоготові, аби оперативно розгорнути операційну і швидко усунути проблему (дуже оперативно, бо крововтрата співрозмірна з пораненням печінки чи магістральної судини).
Однією з головних умов домашніх пологів за кордоном є можливість протягом десяти хвилин за підтримки життєвих функцій доставити жінку з дитиною в найближчу лікарню. Тому це дорого.
Тому часом жінки йдуть на ризики – юридичні і медичні.
У нас же свій, особливий шлях. На теренах постсовєцького простору таких шляхів є купа. Недосконалість законодавства і суспільні настрої лише розширюють ці шляхи.
Читайте також: Як народжують львів'янки. Репортаж із пологового будинку
В рівненському випадку взагалі склався фатальний пазл. Альтернативне світобачення жінки, ЧСВ дули і глупота чоловіка, помножені на суспільні настрої. Чи розуміла жінка свій стан – я не знаю, тут хай криміналісти-психологи розбираються. Але дії дули і чоловіка мають всі складові криміналу. І наслідок один – втрачене життя і двійко діток-сиріт.
Саме цей випадок має стати поштовхом до тотального перегляду менеджменту відносин жінка-лікар-дула-пологовий.
Я не заперечую можливості «домашніх» пологів – але за дотримання цілої низки вимог. Я не заперечую факту залучення дули в пологи – але за умови, що людина чітко розуміє свої функції і дотримується їх.
Я вважаю, що жінка має право вибору – народжувати в пологовому чи іншому місці, але – за цілковитої усвідомленості всіх можливих наслідків і комплікацій, розуміння відповідальності за життя своє і дитини.
Шануйтеся, люди. І будьте мудрими.
Авторська колонка є відображенням суб’єктивної позиції автора. Редакція «Твого міста» не завжди поділяє думки, висловлені в колонках, та готова надати незгодним можливість аргументованої відповіді.
