Все можна робити швидше? Хто та як проєктує львівські вулиці

3520 0
Через помилку у проєкті ще на рік затрималося будівництво моста на вулиці Ковча. «Складна геологія» і «деякі неточності» у проєктуванні колій пригальмували на кілька місяців ремонт на вулиці Шевченка, реконструкцію вулиці Степана Бандери також обіцяли завершити ще у червні, утім там досі тривають роботи. Тvoemisto.tv проаналізувало, як Львів підходить до реконструкцій вулиць, хто виготовляв проєкти останніх масштабних реконструкцій, через що затримується ремонт та що потрібно для того, аби покращити цю ситуацію.

Колії не зійшлись… Реконструкція вулиці Шевченка

«Ми почали облаштовувати перехоплюючі каналізаційні камери. Вони необхідні, щоби збавляти напір, з яким стоки рухатимуться колектором. Одна камера – як однокімнатна квартира. Перша – навпроти вулиці Єрошенка. Я її забурив, а на глибині п’ять метрів йде суцільний камінь, моя бурова установка вийшла з ладу. Я зараз маю шукати кінцевик бура скельного, не знаю, за скільки він буде, і сам агрегат треба ремонтувати…», – пояснює інженер Ігор, який працює на вулиці Шевченка. 

Під час виїзного засідання депутатської комісії міської інфраструктури його покликали розповісти, як йдуть справи на цій ділянці. Він пояснив, чому виникають затримки у роботі. Поламався бур, бо, з’ясувалося, що по вулиці Шевченка у Львові на глибині п’ять метрів залягає суцільний камінь, там проходить частина Європейського вододілу. Геологія, яку проводили на етапі проєктування, цього не показала. 

Його також запитують, наскільки надійними будуть ті перехоплюючі колектори, адже вони бетонні, питають, чи не роз’їдатимуть їх стоки, і чи ця робота «на роки». Інженер каже, що не несе відповідальності за рішення проєктанта. А, на його погляд, їх би треба було чимось обшити, щоби уникнути корозії.

Тим часом з’ясовується, що на цій ділянці виникла затримка у роботі на чотири місяці через те, що не сходилися трамвайні колії.   

«Вони серйозно не зійшлися, це не про сантиметри йдеться, а метри. Трамвай мав би підніматися і перелітати. Через це ми зупинили роботи на чотири місяці. Проєктант визнав, що там є проблема і переробив», – пояснює у коментарі Тvoemisto.tv керівник «ЛКП Львівавтодор» Микола Власюк. 

Читайте також: Пів правди про бруківку. Топ-5 відповідей про ремонт вулиці Бандери

Головний проєктант «Трамдорпроєкту» Валерій Чернишов каже, що проєкт справді треба було підкорегувати, щоб з'єднати уже відремонтовану ділянку із тою, яку ремонтували пізніше.

«Дали зробити проєкт квазікільця. Зробили, почали будувати, а проєкту вулиці Шевченка, від квазікільця у напрямку центру, ще не було. Потім вирішили будувати, замовили проєкт і для того, щоби «з’єднатися» з концепцією, яку нам видали по Шевченка, треба було трішки переробити трамвайні колії. В процесі будівництва то все було відкореговане», – каже Валерій Чернишов. 

Саме «Трамдорпроєкт» проєктував реконструкцію вулиці Шевченка, вона відбувається у кілька етапів, зараз роботи йдуть на ділянці від вулиці Залізничної до вулиці Ярослава Мудрого. Вулицю ремонтує компанія «Онур» у кілька етапів за понад 330 мільйонів гривень. Проєктанта обирали не на аукціоні.

«Організація «Комунбудпроєкт» розробила ПКД по першій частині Шевченка. Коли компанія збанкрутувала, головний інженер проєкту Чернишов перейшов у «Трамдорпроєкт», він мав авторське право, йому й дали можливість завершити проєкт усієї вулиці», – пояснює Микола Власюк. 

У липні колишня керівниця ЛКП «Львівавтодор» Оксана Єстеферова запевняла, що вулицю відкриють наприкінці літа. Нині Микола Власюк сподівається, що це вдасться зробити до лютого. 

За даними аналітичної системи YouСontrol, компанія «Трамдорпроєкт» утворилась у 2017 році. Серед засновників вказані Валерій Чернишов і Олег Хаврона. Статутний капітал – 100 гривень. Компанія зареєстрована у Львові на вулиці Моршинській. 

Міст без металу. Будівництво шляхопроводу на Шевченка – Ковча

Цьогоріч у Львові не розпочали будівництво нового шляхопроводу на перехресті вулиць Шевченка та Омеляна Ковча через проблеми із проєктом. Для зведення нового шляхопроводу проєктант «Єврокон Україна» передбачив замало металу, тому підрядник, компанія «Онур», який вже готувався виконувати роботи за цим проєктом, завернув його на допрацювання.

Читайте також: Понад мільярд гривень на дороги. Скільки вулиць відреконструювали у Львові в 2020 році

«Був прекрасний проєкт моста по вулиці Ковча. Проєктант нам його видав, ми зіграли по ньому тендер, виграла компанія «Онур». Підрядник розкрив документи і побачив, що металу заклали недостатньо, для того, щоби той міст стояв. Ми проєктанту кажемо, що є проєкт, є експертиза, за це заплачені гроші, корегуй. І він погодився за свій кошт переробити проєктно-кошторисну документацію та пройти експертизу», –  каже Микола Власюк. 

За перерахованим проєктом вартість будівництва шляхопроводу суттєво зросте. Микола Власюк говорить, що металу додали майже на 20 мільйонів гривень. За попереднім проєктом, роботи мали вартувати приблизно 40 мільйонів гривень, а тепер – понад 60 мільйонів.     

Назагал ця помилка місту не коштувала грошей, але забрала багато часу, додає керівник «Львівавтодору». І запевняє, що впродовж місяця корегований проєкт пройде експертизу, і тендер на виконавця вдасться зіграти ще до кінця цього року. 

Цей новий міст будують з 2017 року. Шляхопровід, яким користуються нині – аварійний, таким його визнали ще у 2008 році, якщо раптом з ним щось станеться і його доведеться перекрити, то мікрорайон Рясне і Расне-2 залишаться без нормального сполучення. Проектні роботи за майже півтори мільйони гривень виконала компанія «Єврокон Україна». За даними аналітичної системи УouСontrol, ТОВ« ЄВРОКОН УКРАЇНА» з 2013 року здійснює діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах. Компанія зареєстрована у Києві, її власниками є естонці.

Реконструкція вулиці Бандери

Масштабні реконструкції вулиць Хуторівки, Степана Бандери, Шевченка, Чернівецької, площі Двірцевої, вулиць Пекарської, Пилипа Орлика, Богдана Хмельницького – це затяжні проєкти із корегуваннями, змінами, обговореннями.

Через проєкт реконструкції вулиці Степана Бандери напередодні мерських виборів торік у місті розгорілись гарячі дискусії. Про те, якою ж буде вулиця, львів’янам більш-менш детально пояснили лише напередодні робіт, візуалізацій не показали. 

Львів’яни понад рік обговорювали, якою вони бачать вулицю. Напрацьовували різні рішення, малювали проєкти і навіть організовували екскурсії для журналістів, урбаністів, німецьких фахівців. Утім, на громадських слуханнях у 2017 році проєкт, розроблений разом з німцями, львів’яни відкинули. Їх не влаштовувало дорожнє покриття та ширина вулиці. У міської влади вимагали розробити новий проєкт.

Тоді ескізний проєкт розробив «Інститут просторового розвитку», а інша компанія – ТзОВ «Трамдорпроект» – виготовила ПКД (проєктно-кошторисна документація), яка коштувала 2,7 мільйона гривень.

Читайте також: Якою буде вулиця Пилипа Орлика після ремонту

У тендері на проєктування вулиці Степана Бандери взяли участь чотири компанії. Найдешевша пропозиція була у ПП «Елтранс», вони пропонували виконати ПКД за 2 мільйони 708 тисяч. Пропозиція «Трамдорпроєкт» була другою – 2 мільйони 720 тисяч. Тендерний комітет «Львівавтодору» відхилив цю пропозицію, зазначивши, що тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації. Тож переможцем стала компанія, що запропонувала найнижчу ціну після «Елтранс».  

Реконструкцію почали у вересні 2020 року. Детальних візуалізацій проєктант не зробив, а люди, переважно мешканці вулиці, зібрались на громадські слухання за кілька днів після початку робіт і казали, що почуваються обдуреними, бо чули, що простір між коліями замостять римським каменем, а все решта асфальтом, а автентичну бруківку, можливо, лишать на слоти для паркування. Все як було в старому проєкті, якого вони не погоджували. Зрештою, на вулиці таки залишили стару бруківку. 

Щоправда, вулицю мали б відкрити вже цього літа, у червні. Керівник «Львівавтодору» каже, що відкриють її до кінця року, оскільки на ділянці були труднощі з колектором. Загальна вартість робіт – 209,5 млн грн, працює там ТОВ «Онур Конструкціон Інтернешнл». 

Хто ще проєктує?

У 2016 році у місті на базі проєктного комунального підприємства створили ЛКП «Інститут просторового розвитку». Ним керує Олег Шмід, він був радником міського голови з питань велоінфраструктури, а згодом транспортної інфраструктури.

Це ЛКП з-поміж останніх масштабних реконструкцій працювало над ПКД для вулиці Чернівецької, що веде до залізничного вокзалу – вартість майже 1,5 мільйони, а вартість ПКД площі перед залізничним вокзалом – майже 1,2 мільйони гривень.

Ще «Інститут просторового розвитку» виготовив ПКД на вулицю Пекарську, приблизно за півтори мільйони гривень, на вулицю Пилипа Орлика, де ПКД коштувало трохи більше мільйона, і на вулицю Богдана Хмельницького.

«Нині є понад 70 об’єктів, де ми є замовником. «Інститут просторового розвитку» –  це лише 10% замовлень від всіх проєктів, «Трамдорпроєкт» –  приблизно 4%. Є ще ІК Автомагістраль, Містопроєкт, Львівська політехніка. «Трамдорпроєкт» унікальний тим, що має ліцензійованого фахівця на проєктування трамвайних колій», – пояснює Микола Власюк.

Як проєктують вулиці у Львові

Коли у Львові вирішують, що потрібно реконструювати вулицю, то визначають замовника. Якщо йдеться про капітальні реконструкції, будівництва, то замовником переважно є ЛКП «Львівавтодор» або департамент ЖКГ, менші роботи замовляти можуть і райадміністрації.  

Микола Власюк розповідає, що ЛКП «Львівавтодор», відповідно до рішення виконкому 2019 року, має виконати транспортне моделювання вулиці, яку планують реконструювати, а також підготувати попередні ескізи, щоби роз’яснити концепт – зміни руху, пролягання дороги, облаштування пішохідних зон, розташування деталей. «Окрім цього ще можна провести громадські слухання і обговорення проєкту реконструкції. У деяких випадках це робимо», –  каже Микола Власюк. 

Читайте також: Ще не вмер Бандера. Якою львів'яни запам'ятають цю вулицю до ремонту

Замовник також має детально прописати технічне завдання для проєктанта, а ще умови до тендеру, за якими його обиратимуть. 

Коли концепцію погоджують, замовник шукає проєктанта – організацію, яка спроєктує вулицю відповідно до ескізного проєкту, який погодило місто. Проєктанта з 2016 року обирають через систему електронних закупівель Prozorro. Перемагає переважно той, хто пропонує найнижчу ціну.

Проєктант розробляє проєкт. Детально прописує рішення для мереж, технічні речі і функціональні деталі вулиці, прораховує вартість реконструкції. Щоправда, її потім корегують уже по факту виконаних робіт.

Наприклад, реконструкція площі Двірцевої коштувала місту 165 мільйонів гривень, але після завершення робіт проєкт підкорегували ще на понад 70 мільйонів гривень –  це понад 40% від вартості робіт. Додаткові кошти потрібні були на інженерні роботи, які не передбачили у попередньому проєкті (Інституту просторового розвитку), а також на облаштування скверу, пояснювали Тvoemisto.tv у ЛКП Львівавтодор. 

«Корегування – це нормально. Воно переважно відбувається через інженерні мережі. Проєктант працює за тією інформацією, яку йому надають власники мереж – «Львівгаз»«Львівводоканал»«Укртелеком», «Львівсвітло» та інші. Дуже часто мережі лежать не так, коли вулицю розривають, то якоїсь мережі немає, або є якась така, якої там бути не мало і вона заважає. Я не знаю ні наших проєктів, ні чужих, на яких не відбувалося б корегування. Це передбачена законом практика», – каже керівник «Інституту просторового розвитку» Олег Шмід.  

Коли є уже готовий проєкт, він проходить експертизу. Згодом замовник знову іде на Prozorro уже з проєктом, щоби визначити підрядника –  компанію, що буде виконувати роботи. Технічний нагляд за реконструкцією переважно здійснює замовник. Є ще варіант, коли на реконструкцію вулиці оголошують архітектурний конкурс. Тоді конкурсна комісія обирає найкращу пропозицію, і та організація, чий проєкт переміг, готуватиме ПКД. У такому випадку може перемогти не найдешевший проєкт, продовжує Микола Власюк. 

Можна і через конкурс. Реконструкція вулиці Миколайчука 

У жовтні виконком вирішив, що Львів оголосить архітектурний конкурс на реконструкцію вулиці Івана Миколайчука. Міський голова Андрій Садовий тоді запевнив, що це дозволить уникнути проблем під час проєктування, які виникали на вулицях Степана Бандери і на Шевченка.

На цей архітектурний конкурс подасться, зокрема, «Інститут просторового розвитку». Його керівник Олег Шмід каже, що у Львові проєктантів вибирають на тендерах, але це, на його думку, погана практика, оскільки перемагає найдешевший проєкт. Натомість під час архітектурного конкурсу саме фахівці перевіряють, наскільки кожен проєкт якісний і який варто реалізувати у місті.

«Ми будемо подаватись на конкурс по Миколайчука. У нас проєктантів вибирають на тендерах. Я вважаю, що це дуже погано, коли проєктні роботи виходять на тендер, бо перемагає найдешевший проєкт, а це ж не яблука чи картопля. Якщо хочете хороший проєкт і якісного проєктаната, то він повинен бути дорожчим. Тому архітектурний конкурс – це добрий варіант. Фахівці, а не якісь там кошторисники перевіряють якісний чи неякісний проєкт і вирішують на конкурсі бути тому проєкту або не бути. Яка компанія перемогла на архітектурному конкурсі зі своїм проєктом, тій і дають право робити ПКД, не озираючись на його ціну», – каже Олег Шмід. 

Він також пояснює, що переважно проєктанти «здешевлюють» ПКД, не приділяючи достатньо уваги деталям. 

«Ніхто не вимагає в технічних умовах приділяти увагу деталям, необхідним для зручності. За рахунок цього переважно і здешевлюють вартість самого ПКД», – каже він і додає, що, на його погляд, є у місті декілька невдалих реконструкцій – зокрема проєкт, за яким працювали на вулицях Володимира Великого, Липинського, Кульпарківській та Чорновола.

Читайте також: Бруківка, асфальт, камінь і знову бруківка. Сім п'ятниць вулиці Бандери

За його словами, вартість ПКД розраховують у три способи. За збірником цін, який розробили ще у радянський час, але постійно застосовують якісь коефіцієнти, щоб він відповідав реаліям. «Це найгірший спосіб, він не враховує реальної роботи над проєктом», – каже він.

Другий спосіб – це відсоток від загальної вартості будівельних робіт, який визначається державними будівельними методиками. У цьому варіанті – чим більша вартість реконструкції, тим нижчий відсоток.

«Його у нас не люблять застосовувати, тому що порахований проєкт за радянським збірником виходить дешевшим. Натомість відсоток від будівництва становить від 3 до 6 %, тому чим більша вартість реконструкції, тим нижчий відсоток», – каже він.

Третій спосіб – за аналогією. «Це працює, якщо був проєкт подібної вулиці, яка має такий же кілометраж, наприклад, вулиця Кульпарківська подібна до вулиці Виговського», – каже Олег Шмід. 

Комунікація, техзавдання і технагляд. Що треба для доброї реконструкції

Олег Береза, який був директором «Львівавтодору» у 2011-2017 роках і нині працює начальником Служби автомобільних доріг Львівщини, каже, що для того, аби покращити реконструкцію львівських вулиць, потрібно налагодити комунікацію між структурами – замовником, проєктантом і підрядником. Крім того, варто замовляти технагляд.

Він додає, що нарікання виконавця на проєктанта, а проєктанта на виконавця – це давня «традиція». 

«Інколи те, що запроєктують – неможливо зробити, натикаєшся на скелі, на якісь інші грунти, і треба робити заміну. Має бути дуже серйозна співпраця проєктанта, замовника і виконавця робіт. А ще важливо, щоби був технагляд. Все можна робити значно швидше, ніж це в нас відбувається», – каже Олег Береза.

Технагляд може виконувати замовник, або ж можна найняти компанію, додає посадовець. 

«Як на мене, судячи з того, що зараз є по Львову, то може краще було б, якби брали незалежний технагляд. Коли ми запускали трамвай на Сихів, то мали такий досвід», – каже він.

Також він каже, що архітектурний конкурс – не найкраще вирішення проблеми, бо він хіба затягує процес реконструкції. 

«Архітектурний конкурс – це буде на довго. Конкурс це суб’єктивність: комусь подобається, комусь ні. Пригадуєте, що відбувалося на вулиці Степана Бандери? Можливо, краще у конкурсі на підрядника чітко прописувати не цінові критерії відбору переможця, а досвід до прикладу, фінансове забезпечення», – каже Олег Береза.

Голова ГО «Зручне місто» Юрій Тер-Арутюнян також говорить, що, на його думку, у місті немає належного контролю за якістю ремонтів. Нині цю функцію на себе трохи перебирають активні містяни, але цього не достатньо, тим паче, що це обов’язок замовника, виконавця. 

Активіст каже про те, що задля вдалого проєкту, потрібно детально прописати технічне завдання до нього, і вимоги до проєктанта. 

«Є питання до замовника. Якщо замовник не докладно складає технічне завдання і не прописує всі нюанси, то коли таке завдання потрапляє посередньому проєктанту, який користується застарілими технологіями чи не думає про зручність вулиці, він робить недобре проєктування. Так, за поганого технічного завдання, отримуємо поганий проєкт, погану вулицю, яка є незручною», – каже він.

Читайте також: На вулиці Людкевича у Львові облаштують громадський простір. Візуалізація

Юрій Тер-Арутюнян каже, загалом не має претензій чи багато зауважень до того, як ремонтують вулиці у Львові нині. Додає, що, на його погляд, значно гіршими були проєкти давніших реконструкцій, зокрема вулиць Мечникова, Личаківської, Чупринки, частини Богдана Хмельницького, від Гайдамацької до Опришківської.

Кваліфікований проєктант – це не завжди той, хто має багато років досвіду і дотримуються ДБН, бо це не гарантія якісного проєкту чи зручної сучасної вулиці. Йдеться про просторовий розподіл елементів, каже активіст. Вулицю можна розширити, передбачити місця для паркування та озеленення.

Наступного року у Львові планують реконструювати вулицю Грінченка і Мазепи, проєкти уже готові, їх розробляв «Інститут просторового розвитку» та «Містопроєкт», нині вони проходять корегування. Ймовірно, реконструкції відбуватимуться за кошти Європейського інвестиційного банку, кажуть у «Львівавтодорі». Також наступного року планують почати ремонт вулиці Залізничної, і, можливо, перехрестя вулиць Вітовського, Сахарова – Коперника – Нечуя-Левицького.

Вікторія Савіцька

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Міські акценти

+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!