Дубу, що росте на вулиці Шептицьких у Львові, – 280 років. Частина дерева вже мертва, проте його ще можна врятувати, запевняє арборист. Як у Львові лікують одне з найстаріших дерев, чому чимало їх зрізують і навіщо нам берегти залишки пралісу в місті, з'ясувало Tvoemisto.tv.

17 листопада 2022 року. У Львові випав перший сніг. Іду на вулицю Шептицьких, щоби поговорити з Володимиром Ветроградським, який лікує дерева. І коли проходжу повз знеструмлене через вибухи російських ракет середмістя та собор святого Юра, думаю про те, хто у воєнний час може займатися такою мирною справою. 

Знаходжу будинок під номером 35, заходжу в дворик. Чудова склепінчаста австрійська патерна веде у внутрішній двір, де розкинувся старезний дуб. Довкола нього – риштовання і багато різного реманенту. Здаля здається, що це не дуб, а скульптура, обтягнута монтажною сіткою на час реставрації.

Читайте також: У Львівському парку з'явилися вказівники про безпеку дітей. Фото

Але ж ні, це робоче місце арбориста – фахівця, який займається лікуванням дерев. Назустріч мені виходить зодягнений у синю робу, в касці з налобним ліхтариком Володимир Ветроградський із Києва. 

Вітаємося, підходжу ближче до дуба. Широчезне дерево, метрів 15, крона якого займає левову частку дворика. Понад чотири метри завдовжки має величезна рана, зашпакльована чимось на кшталт синього пластиліну. Цього дуба фахівцеві показала очільниця управління екології та попросила його відновити. 

«Дубові – 280 років. Я залив його зсередини спеціальною полімерною сумішшю. Це як імплантат. Дерево сприймає цей гнучкий матеріал як свій і разом із ним «працює». Всередині стоїть спеціальний каркас жорсткості. Площину зо шість квадратних метрів я виліпив вручну. Це навічно», – розповідає фахівець. 

Зі слів Володимира Ветроградського, цей дуб найскладніший у його практиці лікування дерев.

«На відновлення такого дерева знадобиться близько трьох місяців. За рахунок структурних особливостей пошкодженої частини стовбура процес цей триває окремими періодами, бо в холодну пору не можна нічого робити. Я встиг якраз до морозів. Протягом трьох років я займався цим дубом. З них тільки цьому дереву присвятив майже три місяці, коли безперестанку займався тільки ним. Це, по суті, наймасштабніший проєкт. Цьому дереву завдавали шкоди пару мешканців, які раніше тут жили. Вони виливали під нього мастила, кислоти. Одна частина його стовбура повністю мертва. Пробували запломбувати, але не дуже розуміли, як це зробити, тому просто заклали цеглою й забетонували», – пояснює він.

Читайте також: У Стрийському парку під час буревію загинули двоє людей

Майстер обходить дерево і натхненно розповідає про результати своєї роботи:

«Спочатку ліпнина, потім сітка. Це так звана проміжна кишеня для того, щоби земля не потрапляла на пломбу. Земля може заважати обростанню цієї рани, яка повністю загоїться років за 20. А щоб обростання було рівномірним, потрібна оця проміжна кишеня. Вона тимчасова, пізніше дерево або само її виштовхне, або ж доведеться зняти. Сітка призначена для того, щоби туди не потрапляло листя і сміття».

Чуючи цей пролог, киваю головою і намагаюся зрозуміти магію, якою володіють арбористи. Насправді, вони доглядають крони дерев, інколи стовбури. Володимир займається цим уже двадцять чотири роки. Технологію розробив самотужки. Каже, що став у пригоді фах інженера-будівельника тастоляра-верстатника. 

Питаю, скільки дерев у Львові потребують подібного лікування.

«Через нерозуміння роботи з деревами у Львові знищено до 30% унікальних рослин. Тобто більш ніж 500 дерев. Може, й більше, бо зрізують щодня. Узяти хоча б парк «Горіховий гай». Нещодавно гуляв там і помітив, що для вирубування позначено багато дерев. Люди здебільшого не розуміють, як доглядати дерева. Більшість із них можна було б зберегти», – каже арборист.

Цей чоловік відновив кілька дерев за свої гроші, бо не міг пережити, що їх зріжуть.

«У парку Франка власним коштом урятував від зрізання три дерева. Їх хотіли забрати, бо вони за словами профільної комісії начебто старі, аварійні та небезпечні. Зрізати, звісно, дешевше, але, враховуючи, що цей парк найстаріший у Львові, робити це неприпустимо. Нажаль поміж збережених мною у парку знов вирізали 10 дерев, які не мали критичних вад. У Львові насправді страшна «вакханалія» з цим. Навіть тут, на Шептицьких, на розі ріс один-єдиний ясен, мав дуже компактну форму крони, був щеплений. Зазвичай, ясени розлогі, а в нього була чудернацька форма, і він похило ріс над перехрестям. Тому його просто зрізали, хоча можна було фахово прорідити.А також клонувати, відтак нащепити на молоді дерева й озеленити більш вузькі вулиці. Не купувати саджанці з-за кордону, а мати свої. Але тепер нема з чого брати матеріал», – вважає Володимир Ветроградський.

Співрозмовник запевняє, що вилікував вже близько три тисячі дерев. Найстаріший екземпляр, лікуванням якого займався – 600-річний дуб у селі Крайниково на Закарпатті. Запитую у знавця про стан дерев у Львові і коли дерево насправді треба зрізати. 

«Зараз спилюють дерева, які мають ураження перерізу стовбура гниллю 10-15%. Навіть, коли просто бачать невелике дупло – спилюють дерево. У профільної комісії нема розуміння просторової стійкості дерева. Проблема в тому, що стан дерева оцінюють люди, які, на жаль, не мають інженерної освіти. При обстеженні зелених насаджень, перш за все, має бути знання деревної механіки. Часто дерева, які спилюють – це мертві стовбури дерев. Свого роду готелі для комах і шкоди людям вони не можуть завдати», – говорить арборист.

Читайте також: «Платани можуть рости в Одесі чи Запоріжжі, але не у Львові», – експертка

Кажу, що неодноразово бачив, як дупла та рани на деревах у парках оббивають сіткою.

«Це не дуже ефективно, бо сітка потрібна, щоб туди не потрапляв сніг, листя, різноманітні органічні рештки. Це псевдолікування, тимчасовий превентивний захист порожнини – нічого більше. Є різні підходи в лікуванні – результат буде різний. Якщо хтось ставить сітку, то має кожні три місяці робити фунгіцидну обробку, підчищати – це, скажімо так, процес для тих, хто хоче помедитувати. Але при цьому травмується сам контур кори, бо сітка кріпиться на скоби. І хоч це мікротравми, але це не завжди безпечно для дерева в плані пасивного ураження патогенними грибами», – пояснює Володимир. 

Арборист каже, що у Львові не було системного догляду за деревами: «Як людина ходить до перукаря, так і дерево має доглядати фахівець. Дерево потрібно раз на п’ять років кваліфіковано доглядати. Обрізати гілля кожного року без чіткого розуміння подальшого результату, як і навіщо це робити – неефективно і збитково для зелених легень міста».

Володимир Ветроградський також зазначає, що через невиважений підхід у догляді за деревами Львів втратив багато дерев: «У Львові, на жаль, втрачено дуже багато дерев, які можна було вилікувати. Є, звичайно, і безнадійні дерева, які я не берусь лікувати, бо це недоцільно. У таких випадках я роблю структурне пониження крони, тоді зменшується парусність і дерево доживає віку природнім чином».

Читайте також: У Львові збережуть майже 300-річний дуб, що росте в центрі міста

Вирішити питання із систематичним професійним доглядом за деревами спеціаліст пропонує радикально – залучити громаду.

«Я вважаю, що громада має самостійно наймати арбористів і бачити результати своїх вкладень не тільки у вигляді податків. Державні органи, які кожен із нас фінансує, часто не виконують свої функції. Натомість, коли є пряме замовлення, коли є пропозиція, гарантії, конкретний вид робіт і результат – то це, на мою думку, набагато ефективніше», – додає він. 

Роман Тищенко-Ламанський

Фото автора та Івана Станіславського

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.