Уявіть собі місто, де кожна вулиця потопає в зелені, де парки та сквери стають оазами відпочинку, а повітря наповнене свіжістю. Кожен львів’янин хотів би жити в такому місті. Озеленення – це про створення комфортного, здорового та стійкого міського середовища. У цьому тексті Tvoemisto.tv розповідає про те, як у Львові покращують озеленення, що вдалося досягти за останні роки, як змінюють підходи до вирішення екологічних проблем та які у нас недопрацювання.

Дерева в місті виконують не лише естетичну функцію чи слугують гарним тлом для весняних фотографій. Однією з найважливіших переваг зелених насаджень є поліпшення якості повітря. Вони працюють як природні фільтри, поглинаючи забруднювачі та затримуючи шкідливі гази. Збільшуючи кількість дерев у містах, можна зменшити вплив забруднення повітря та боротися зі зміною клімату.

Як написав у книзі «45 ідей для відбудови українських міст» данський урбаніст Мікаель Колвілл-Андерсен, ще одна важлива перевага озеленення міст – зменшення ефекту міського теплового острова. Будівлі та асфальтовані дороги поглинають і випромінюють тепло, створюючи локальні гарячі точки. Дерева ж насичують повітря вологою, знижуючи його температуру та забезпечуючи комфортний мікроклімат у місті.

Мікаель Колвілл-Андерсен також наголошує, що зелені зони в місті є місцями відпочинку, релаксації та соціальної взаємодії, що сприяє зміцненню громади та її зв'язку з природою. 

Стрийський парк

Розуміючи ці переваги, міста по всьому світу впроваджують концепцію міського лісівництва та створюють нормативне регулювання щодо збереження, розширення та догляду зелених зон. Комплексна політика щодо дерев передбачає їх інвентаризацію та оцінювання, вибір видів, рекомендації щодо висаджування й протоколи догляду.

Щоб з’ясувати, як це працює у Львові, в 2019 році Tvoemisto.tv започаткувало проєкт «Дерева Твого міста». Ми почали цей проєкт задля того, що нам не байдужа екологічна ситуація у Львові, а також з’ясували, що в той час у місті дерева належно не обліковували. Зокрема, однією з передумов стало те, що за рік перед тим у Львові на території Палацу спорту «Україна» під час його реконструкції зрізали майже 300 дерев. Ми порівняли відео, зняті з дронів до початку і під час робіт, і побачили, що дерева зникли й поруч – на вулиці Єфремова. Втім у Франківській районній адміністрації  Tvoemisto.tv прокоментували, що точно відстежити, скільки дерев зрізали і які саме, не можуть, бо від них і сліду не лишилося: пеньків нема, ніби тут нічого й не росло. А місто в той час не інвентаризувало вуличні чи прибудинкові дерева, бо не було грошей. 

Реконструкція Палацу спорту «Україна»

Водночас, як повідомила в коментарі  Tvoemisto.tv керівниця управління екології та природних ресурсів ЛМР Галина Микітчак, з облікуванням дерев у Львові дотепер складно, адже єдиною законодавчою передумовою для цього є інструкція «Інвентаризація зелених насаджень в населених пунктах України». Це застарілий документ 2001 року , який потребує оновлення. 

«Облік дерев проводимо на основі традиційної інвентаризації. Ми неодноразово наголошували на потребі оновлення цих документів, адже ця інструкція не відповідає сучасним вимогам. Однак станом на сьогодні в сфері озеленення і благоустрою не відбувається жодних законодавчих змін, зокрема й імплементації європейського законодавства», – каже вона.

Завдяки ініціативі Tvoemisto.tv у Львові покращили інвентаризацію зелених насаджень. Зокрема, в 2019 році розробили систему Inspectree, яка допомагає вносити дерева в онлайн-систему. 

«Ідея створити цю систему з’явилася, коли збирали підписи за припинення обрізування дерев «під стовп». Тоді стало зрозуміло, що місто навіть не знає, де і що росте, в якому воно стані. Паперова інвентаризація дерев – змарнований час, такі дані нереально аналізувати», – зазначив тоді співавтор програми Павло Голубець.

Однак, зі слів Галини Микітчак, зараз людина, яка відповідає за наповнення цієї бази, на війні. Тож поступово відбувається її наповнення, але оновлення наразі неможливе. 

«На ній нанесені особливо цінні та великовікові дерева. Ми добре розуміємо, що ця карта потребує доопрацювання, але, як кажуть, не на часі», – пояснює чиновниця.

Новий порядок догляду дерев

Однак це не єдина проблема з озелененням, яка була в місті. Після створення управління екології та природних ресурсів ЛМР у 2020 році  Tvoemisto.tv провело публічну дискусію з догляду дерев. Тодішня очільниця управління Олександра Сладкова нарікала на те, що в українських нормах щодо догляду зелених насаджень нема жодних рекомендацій, як поводитися з ними під час будівельних робіт. Натомість єдині норми щодо догляду дерев і пальм, які діють у країнах Євросоюзу, чітко вказують, як треба поводитися з корінням та стовбурами у випадках реконструкції чи будівництва. Там є чіткі рекомендації, на якій відстані до дерева можна обрізати коріння і як їх треба обробити.

Тож нещодавно, в квітні 2024 року, у Львові затвердили новий порядок, який містить пояснення з приводу обрізування дерев, якості та кратності скошування трави, захисту дерев на будівельних майданчиках та поводження з цінними великовіковими насадженнями. 

Новий порядок – це доповнення до наявних правил, що допоможе якісно доглядати зелені насадження і створить юридичне підґрунтя для цього процесу.

«Тут докладно розписано все про утримання зелених насаджень, чітко визначено, як робити зрізи, як формувати дерева. Є й процедура догляду молодих та великовікових дерев та їх захисту на будівельних майданчиках. Окрім того, передбачений тип обладнання для використання на різних газонах і кратність скошування трави відповідно до сезону», – веде далі Галина Микітчак.

Згідно з новими правилами в місті з квітня по жовтень робитимуть значно менше скошувань трави відповідно до потреб. Окремо прописаний догляд міських квітників та живоплотів. А також зменшення кількості однорічних рослин на противагу багаторічним.

Цей документ був узгоджений із науковим середовищем, громадською екологічною радою, а також із ліцензованими арбористами міжнародної сертифікації.

Які дерева висаджують у Львові

Тривалий час у Львові садили ясени, що призвело до чималих проблем. Адже при кожному буревії найбільше падало саме ясенів, тому їх почали садити менше. Також донедавна в місті садили багато платанів, зокрема під час оновлення площі біля оперного театру та реконструкції вулиці Бандери. Крім того, ці дерева ростуть на Городоцькій, а також на Хуторівці. І це лише частина платанів, які посадили у місті за останні роки. Хоча, на думку ландшафтної архітекторки, доцентки кафедри ландшафтної архітектури, садово-паркового господарства та урбоекології НЛТУ Оксани Олейнюк-Пухняк, це не найкращий вибір для нашого міста. 

Стара платанова алея у Стрийському парку / Фото: Іван Вербицький

На її думку, кліматичні умови у Львові несприятливі для цих дерев, які до того ж є алергенними. Платани погано почуваються у вологості та в холодні зими. Так само поширені були свого часу клени, хоча насправді це дуже крихкі дерева, які не надто підходять для висаджування у Львові.

Типовими львівськими деревами є аборигенні види: буки, липи, граби й давно забуті в’язи.

«Львову була притаманна висока культура озеленення, принаймні до 1939 року. В архівних матеріалах можна знайти багато видів дерев, які росли у місті. Варто йти тими самим кроками у відновленні озеленення Львова. Щоб відновити дерева, які вже відходять, на тому самому місці варто садити той самий вид», – пояснює в коментарі  Tvoemisto.tv Оксана Олейнюк-Пухняк.

Клени, які висадили у квітні 2024 року у сквері імені Романа Іваничука

Натомість найбільше за останній рік у Львові висадили кленів, лип, дубів, грабів, гіркокаштанів, буків, сакур і магнолій. Це вдалося, зокрема, завдяки проведенню акції «Подаруй місту дерево», яку чотири роки тому розпочало місто. Із кожним сезоном щораз більше мешканців та власників бізнесу мають бажання долучитися до висаджування дерев у своїх районах та в середмісті.

Більше не зрізаємо

Нарівні з проблемою інвентаризації гостро постало питання лікування великовікових дерев. Час від часу у Львові виникали дискусії з приводу доцільності зрізання аварійних дерев, однак зараз у місті намагаються більшість із них лікувати. 

Вирубка ушкоджених дерев у межах парку «Цитадель» у Львові / Фото з 27 липня 2022 року

Кілька років тому у Львові почали працювати арбористи – фахівці з лікування дерев.  Tvoemisto.tv  уже розповідало історію найстарішого львівського дуба, якому 281 рік, і те, як його доглядає арборист Володимир Ветроградський.

У 2022 році, із його слів, через нерозуміння нюансів у роботі з деревами у місті було знищено до 30% унікальних насаджень, тобто більш ніж 500 дерев. 

Великовіковий дуб

«Нарешті нас почули, що мають бути наукові підходи до догляду старих насаджень Львова і що видаляти їх – не вихід. Адже це прихисток для біорозмаїття, мікроорганізмів і птахів. Управління екології дещо змінило своє мислення», – розповідає в коментарі  Tvoemisto.tv докторка біологічних наук, консультантка з органічного землеробства Вікторія Оліферчук.

Нещодавно в парку «Залізна вода» науковиця здійснила експеримент – вилікувала два ясени, які хотіли зрізати. 

«Рік тому ці ясени не мали листя, бо всихали. Але за рік обробляння унікальним препаратом вони вкрилися листям. Тобто хворі старі дерева вдалося відновити. Сподіваюся, після цього експерименту у Львові будуть використовувати цю технологію і зберігати більше дерев. У нас багато старовікових дерев у поганому стані, нарешті ми придумали, як їх зберегти», – запевняє Вікторія Оліферчук.

Парк «Залізна вода»

Цей унікальний мікоризний препарат на чорному трюфелі, який допомагає живити та лікувати старі зелені насадження, а також подовжити життя молодим, винайшла саме вона: 

«Він створює так звану мікоризу, допомагає рослині краще живитися і зберігати вологу. Цей мікроорганізм допомагає, зокрема, зберігати цукри в дереві, щоб воно не замерзало. Тож цей препарат буде дієвим для збереження старих насаджень, а також для подовження життя нових».

Що цікаво, цей препарат використовують не лише у Львові, а й для відновлення ґрунтів, які звільнили у Миколаївській області після втручання росії. Екологиня сподівається, що винахід допоможе багатьом фермерам зберегти родючість відвойованої землі. 

Куди рухатися далі

Останніми роками у Львові змінювали підхід до озеленення, почали напрацьовувати нові екологічні програми, а також знаходити альтернативні шляхи розв’язання різних проблем. Також почали рідше косити траву і садити більше багаторічних рослин на клумбах. 

«За останні чотири-п’ ять років надзвичайно покращилася ситуація в місті. Добре, що з’явилася організація «Садівники Львова», адже для міста важливо мати інститут садівництва. Всі структури, пов’язані з екологією, відкриті до співпраці і з громадськими організаціями, і з мешканцями, не бояться експериментувати з озелененням у місті. Вже є певні зрушення», – наголошує еколог, виконавчий директор ГО «Плато» Микола Рябика в коментарі  Tvoemisto.tv.

Попри великий прогрес і те, що Львів стає щораз зеленішим, нам є ще куди рухатися. Зокрема, як пояснив еколог, Львів дуже страждає від спеки. В місті багато локальних островів тепла, однак відсутнє повноцінне комплексне вирішення цієї ситуації. 

Крім того, у Львові немає постійного фокусування на підтримці екологічних та кліматичних ініціатив. Унаслідок цього страждає екологічне просвітництво населення. Хоча саме формування екологічної культури є найважливішим. 

«Ми можемо скільки завгодно клеїти на баки наліпку «Органіка», але в цьому не буде сенсу, якщо люди не сортуватимуть сміття», – вважає він.

У Львові вже є різні стратегії, стратегічні документи щодо того, куди нам треба рухатися. Мовиться про «Інтегровану концепцію розвитку» і «План дій сталого енергетичного розвитку та клімату». Однак, на думку Миколи Рябики, місто точно має рухатися до комплексної популяризації ту впровадження природоорієнтованих рішень. Тобто світовий тренд тяжіє до того, щоб люди максимально використовували природні ресурси, елементи природи. 

«Це не тільки про будиночки для комах, а й про великі біодренажні системи. Ми можемо створювати не просто дощові сади, а цілі дренажні парки. Ми можемо більше вертикально озеленювати споруди й дахи будинків і частково вирішувати цим завдання зі зменшення впливу спеки та поглинання води. Той самий зелений дах може вбирати до 90% води, яка на нього падає, і знижувати температуру в будівлі. Унаслідок цього зменшиться витрата електроенергії, якої й без того не вистачає через атаки рф», – зауважує еколог.

Варто обладнувати зелені зупинки громадського транспорту. Їх також можливо вертикально озеленювати ліанами або сукулентами. Металеві чи скляні зупинки сильно нагріваються в спеку, тому люди фактично не використовують їх у жаркі літні дні. Якби ми озеленювали зупинки, то під ними справді ховалися б люди, і не лише від дощу. 

Зелена зупинка у Варшаві

«Якщо будемо впроваджувати природоорієнтовані рішення у вже створені міські стратегії, то незабаром люди самі захочуть долучатися до цього, однак треба створити для цього інструменти. Наприклад, не так давно в місті запровадили дуже потрібну програму співфінансування реставрації брам і вікон, і люди цим активно користуються. То чому не зробити такого з природоорієнтованими рішеннями? Підтоплює багатоповерхівку – місто дає 50% на біодренажну систему, яка буде гарно озеленена та поглинатиме воду, і ОСББ додає ще 50%. Чом би й ні? Тоді люди впроваджуватимуть більше такого», – підсумовує Микола Рябика.

Водночас, коли на вулиці Шевченка у Львові в межах реконструкції облаштували нову велодоріжку, президент Асоціації архітектури Франції Мартен Дюплантьє в інтерв’ю Tvoemisto.tv сказав, що можна було б втілити проєкт краще з екологічного погляду. Наприклад, зробити доріжки з травою між трамвайними коліями. 

«Є громадський транспорт – це хороший момент. Можливо, він міг би їздити доріжкою з посадженою травою. Це спосіб освіжити місто і боротися зі зміною клімату, мати більше природного ґрунту і менше мінерального, тобто асфальту або каменю. Це змінило б якість громадського простору, а повітря стало б набагато кращим», – прокоментував він.

P.S. Зрозуміло, що в час повномасштабного вторгнення рф усі вільні кошти мають бути спрямовані на допомогу війську, на перемогу. Однак у майбутньому для екологічних проєктів можна було б залучати закордонні гранти. 

Наталія Вареник

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав. 

____________________________________________________________________________________

Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.

Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми – про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі.