10 тез про архітектуру та простори Львова

5190 0
Чи в правильному напрямку рухаються урбан-ініціативи Львова та який іноземний досвід корисно використати для розвитку нашого міста? Чи будують у Львові доречну до місця і часу архітектуру? Про це та багато іншого – у розмові з менеджером проекту Urban-Cafе Олександрою Сладковою та співзасновницею ініціативи Urbanideas Ольгою Криворучко.

В ефірі Tvoemisto.tv вони розповіли про основні проблеми в розвитку міста, про найцікавіші ініціативи архітекторів та просто активних львів'ян, а також, як зробити Львів комфортнішим не тільки в центрі, але й на околицях:

1. Львів – дуже тісне місто. Навіть маленьких сквериків, двориків є не так і багато. І те, що у майже всіх вільних місцях з'являються будинки-вставки, як пломби в роті старої бабусі, – це явище негативне. Бо врешті можемо ущільнитися до такої міри, що зможемо ходити тільки вузькими тротуарами. А будь-який сквер і вільна місцина є цінною, бо іншої в нас вже не буде. Тому шлях до ущільнення міста не є добрим. Краще освоювати території, які підключені до інфраструктури Львова, але не в центрі міста, а на окраїнах.

2. У світі панує думка, що нова архітектура має бути схожа, власне, на нову архітектуру. Ми не повинні робити підробок. Підробка – це обман, а ми не маємо обманювати людину і казати їй, що проектуємо не гірше, ніж бароковий архітектор. Якщо ми робимо сучасну архітектуру, вона й має виглядати, як сучасна архітектура! З допомогою конкурсів треба обирати щось гарне, сучасне, воно не має виглядати страшно. Це не має бути пам’ятник архітектору, але споруда, яка буде ідеально вписуватися в обране місце.

На жаль, зараз є так: замовник будівництва наймає архітектора, який йому по кишені чи до смаку, і виходить, що смак замовника диктує тенденції.

3. Площа Митна – дуже проблемна. Є десь 5 різних проектів, як можна було б її змінити: від цілковитої фантастики до доволі простих речей. На це щороку передбачались кошти в міському бюджеті, але не можна просто замінити мощення, повинна бути якась концепція, зрозумілі її функції... Перед Майстернею міста вирішили спробувати (оновити площу) і загалом вийшло набагато краще, ніж очікували. Це – сміливий проект, який точно не зробила б райадміністрація.

На Митній ми помітили, що люди там не хочуть залишатися. Навіть якщо хтось призначає там зустріч, то він не має куди себе там подіти, куди притулитися. Місце дуже розхристане. Хотілося б, щоб Митна була наповнена приємними функціями – тоді площа стає привабливою.

4. П’ять років тому ніхто не міг подумати, що, аби робити щось в архітектурі міста, не обов'язково працювати в управлінні архітектури... Люди почали відходити від глобального до менших проектів. Тому, справді, не обов'язково бути архітектором, аби втілювати ініціативи. Важливо, що ініціативи прокидаються, а люди – розуміють, що не треба на щось чекати, чогось вимагати, а можна й самим щось робити і отримувати від цього задоволення, новий досвід.

5. Зовсім недавно (коли у Львові активіст Олександр Шутюк запропонував встановити круглі лавочки на площі Галицькій, – ред.) ми вирішили з'ясувати, як спростити отримання дозволів на озеленення чи на відновлення площ. Виявилося, що ніхто не знав, як це зробити, бо такої опції взагалі не існувало. Не існувало опції, як людині самій щось ініціювати і робити, не будучи представником влади чи проектного інституту. Ініціатива призвела до того, що тепер такий механізм існує.

6. У європейських містах збирають занедбані громадські простори, і щороку щодо кількох з них складають проекти відновлення, формують програму – якими кроками ці об’єкти можна оживити. І тоді вже проводять сам благоустрій. Це роблять чітко і планомірно. А у нас дуже все спонтанно. Треба, щоб процес набрав планомірності і впорядкованості: щоб ми знали, що такі проекти в громадських просторах будуть реалізовуватись з однаковим успіхом не лише сьогодні-завтра, а впродовж 3-5 наступних років.

7. В західних містах дуже вдало вирішена проблема паркування. В основому, це зроблено завдяки підземним чи багатоповерховим паркінгам в щільній історичній забудові. І ніхто цього не боїться – що просяде опера, чи що така багатоповерхова «етажерка» не пасуватиме до історичного середовища. Це – не страшно, це можна гарно вирішити. Основне, що такі речі звільняють міста, і тоді там є багато простору для людей. У Львові поки з цим велика проблема. З одного боку – в коштах, з іншого – в адмініструванні.

8. В Європі добре розвинений велорух. Не лише в тому значенні, що є багато велодоріжок. Але також є багато пунктів велопрокату, де, наприклад, можна зареєструватися за 1 євро – і ти постійно можеш користуватися велосипедами: будь-де береш, будь-де залишаєш. Це – дуже просто і доступно.

9. Карта проблем Львовазбирає місця і простори міста, які потребують оновлення, ревіталізації, нового дихання. Ця картає уже функціонує. І кожен може вносити туди свої пропозиції.

10. Німецьке товариство технічної співпраці GIZ у Львові розробило правила життя для центру міста. Але негативний процес пішов навколо, на околицях: складається враження, ніби таких правил не існує для інших просторів. Люди не сприймають як щось цінне простір у своєму спальному районі. Ставляться до нього так, ніби це щось менш цінне, ніж центр міста. Війни за громадський простір не в центрі Львова - зараз ми їх добре бачимо. Наприклад, це скандал зі сквером на Сихові.

Запит від мешканців на якісний громадський простір є мінімальним, люди сприймають як свою власність тільки все в межах балкону, а вже краєвид з вікна і простір навколо будинку для них, на жаль, не є цінністю. Проте рухи проти забудови громадських просторів розпочалися, тенденція піде на краще, і люди будуть завойовувати ці території, проводити там свій час.

Ілюстрації: UrbanIdeas, Big.lviv.ua


Читайте також:
+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!