Український інститут національної памʼяті звернувся до Експертної комісії УІНП з проханням додатково проаналізувати та уточнити фаховий висновок щодо належності об’єктів (географічних об’єктів, назв юридичних осіб, пам’ятників та пам’ятних знаків), присвячених Міхаілу Булгакову, до символіки російської імперської політики. Про це повідомляється на сайті УІНП.

Голова УІНП Антон Дробович під час зустрічі із головою Експертної комісії доктором історичних наук, завідувачем відділу актової археографії Інституту української археографії та джерелознавства імені Грушевського НАН України професором Віктором Брехуненком звернув увагу на оприлюднені критичні зауваження до деяких висновків комісії. Зокрема, попросив комісію розглянути позицію та зауваження Літературно-меморіального музею Булгакова в Києві щодо фахового висновку Експертної комісії на тему належності об’єктів, присвячених Міхаілу Булгакову, до символіки російської імперської політики, і за необхідності уточнити висновок.

Водночас Український інститут національної пам'яті наголошує, що Експертна комісія є незалежним органом, до складу якого входять доктори й кандидати наук, що представляють наукові та академічні центри України. УІНП забезпечує діяльність комісії, проте саме члени комісії як обрані фахівці ухвалюють висновки.

Також в УІНП підкреслили, що визнання чи невизнання об’єктів (географічних об’єктів, назв юридичних осіб, пам’ятників та пам’ятних знаків), присвячених Міхаілу Булгакову, символікою російської імперської політики не є «забороною Булгакова», як вже встигли інтерпретувати висновок комісії деякі медіа, а також російська пропаганда. Українське законодавство не забороняє книги, п’єси письменника, музейні експозиції, дослідження.

«Разом із тим, у випадку, якщо підтвердиться зневажливе ставлення Булгакова до українського державотворення, ідеї незалежної української республіки, виразні симпатії та промоція російського імперіалізму, шовіністичні висловлювання на адресу неросійських народів, а також участь у формаціях, які воювали з українськими підрозділами під час Української революції 1917-1921 років, – цілком правомірним є порушення питання щодо недоречності глорифікації та нормалізації його постаті у публічному просторі (називання на його честь географічних об’єктів, юридичних осіб, встановлення пам’ятників та пам’ятних знаків)», - констатували в інституті національної памʼяті.

Також в УІНП наголосили, що висновок Експертної комісії щодо Булгакова не може бути настановою до закриття Літературно-меморіального музею Булгакова в Києві.

«Тим паче, що після повномасштабного вторгнення музей спрямував зусилля на свою якісну трансформацію. Колектив музею провів низку експертних обговорень, яким має бути оновлений музей, що заслуговують на увагу», - зазначають в УІНП, додавши, що деколоніальне визволення не може відбутися без якісного осмислення українським суспільством свого минулого, а роль музеїв, які сприятимуть розумінню складних явищ в історії України, у цьому процесі одна з ключових.

Нагадаємо, нещодавно на сайті УІНП було опубліковано фаховий висновок експертної комісії, в якому вказано, що ім’я російського письменника Міхаіла Булгакова у топоніміці та його публічне вшанування є пропагандою російської імперської політики.

Зокрема у висновку зазначено, що Булгаков упереджено й виразно негативно ставився до всього українського – українців, їхньої мови, культури, права на власну державу тощо, а його творчість безпосередньо пов’язана з глорифікацією російської імперської політики та неприхованою українофобією.

Таким чином географічні об’єкти, назви юридичних осіб, пам’ятники та пам’ятні знаки, присвячені російському письменнику М. А. Булгакову, містять символіку російської імперської політики, а подальше використання імені Булгакова у назвах географічних об’єктів та юридичних осіб, перебування у публічному просторі встановлених на його честь пам’ятників, пам’ятних знаків є пропагандою російської імперської політики.

Реагуючи на це у музеї Булгакова заявили, що висновок УІНП нібито не є експертизою повною мірою і нібито містить фейки і маніпуляції.

Як ми писали, охочі врятувати ім’я російського письменника у київській топоніміці від дерусифікації, намагаються апелювати до того, що він нібито видатний киянин, бо жив певний час в Києві, і таким чином виправдати його присутність в київському культурному просторі.

Так, у травні минулого року на будинку-музею Булгакова на Андріївському узвозі повісили оновлену пам’ятну табличку. Дошка, що до того була «русскому совєтскому пісатєлю», стала україномовною та наголошує, що Булгаков – «видатний киянин».

Але кияни обурилися підміною понять та навмисній жалюгідній спробі українізувати письменника-українофоба і облили нову дошку червоною фарбою.

Подію прокоментували у Спілці письменників України. Вони вимагають демонтувати «оновлену» меморіальну дошку і закрити музей російського письменника, а також заснувати на його місці музей українського композитора Олександра Кошиця.

При цьому варто зазначити, що вже у березні 2024 року на Андріївському узвозі біля музею встановили скульптуру персонажа з його роману “Майстер і Маргарита” кота Бегемота. Аби якось виправдати встановлення скульптури, автор Василь Татарський дав у лапи літературного персонажа примус з написом «Палай Москва». «Час усе розставить на свої місця», вважає він.

Додамо також, що у листопаді повідомлялось, що в КМДА створили робочу групу з опрацювання переліку пам’яток культурної спадщини, що занесені до Державного реєстру нерухомих пам’яток України і підпадають під дію Закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії».

Щоб отримувати актуальні новини Києва, підписуйтеся на наші Facebook та Telegram.

«Твоє місто. Київ» – сучасне незалежне медіа європейської столиці. Ми пишемо про міську культуру, урбаністику, інфраструктуру, бізнес та людей, які змінюють місто на краще.