У Львові відреставрували історичну «оливкову» браму. Фото
Брамі повернули її автентичний оливковий колір.
Фото: Бюро спадщини
Фото: Бюро спадщини

24 липня 2020, 09:01

Реставратори відновили вигляд вхідної хвіртки та відреставрували браму на вулиці Личаківській, 34. Цей колір оригінальний, автентичний. Про це повідомили у ЛКП «Бюро спадщини».

«Ми віднайшли цей колір під значним нашаруванням старої фарби, знімаючи шар за шаром, аж до металу. Раніше було досить широке розмаїття кольорів металевих брам. Також ми встановили відреставрований австрійський замок, який хоч і не рідний, але відповідає тому часу. Йому близько 100 років і гадаю прослужить ще стільки ж», – розповів реставратор Юрій Миколаїшин.

Браму відновили завдяки програми співфінансування з мешканцями. Загальна вартість реставрації понад 81 000 грн, із яких місто оплатило майже 56 800 грн, а іншу частину – мешканці.

Цього року ЛКП «Бюро спадщини» планує відреставрувати щонайменше 40 дверей в будинках, що розташовані в історичній частині міста. Усі роботи проводять місцеві реставратори по дереву та металу. При реставрації брам 70% вартості робіт оплачуються із міського бюджету, 30% – сплачують мешканці.

Читайте також: Пелюстка до пелюстки. Як реставрують історичні брами у Львові. Фоторепортаж

Раніше у Львові відновили історичну браму-двійника біля вілли Бачевських, автентичну браму з вітражами на площі Ринок, столітню браму у будинку Театру ляльок, браму з кованиними решітками по дорозі на Високий замок та дерев’яну столітню браму у будинку на вулиці Смольського, 7.

Фото ЛКП «Бюро спадщини»

Підписуйтесь на наші соціальні мережі

Будьте в курсі останніх новин та ексклюзивного контенту. Слідкуйте за нами у соціальних мережах.

Читайте також

CityLife
416 років історії: як Гарнізонний храм у Львові став святинею українського війська
31 липня 1610 року у Львові заклали наріжний камінь майбутнього храму святих апостолів Петра і Павла. За понад чотири століття він був єзуїтською святинею та освітнім осередком, пережив пожежі й війни, 65 років не бачив богослужінь, а сьогодні став одним із головних місць пам'яті про полеглих українських захисників.
Гарнізонний храм у Львові / Фото: Бюро спадщини

02 серпня, 15:45

"Ян Замойський, митрополичий архієпископ, у присутності величезного згромадження людей контури майбутньої будівлі урочистими молитвами, виголошеними з амвону, благословив і наріжний камінь у головній частині творіння доброзичливою рукою поклав, а щоб швидше просувалося будівництво, замість дарів зверху насипав тисячу золотих". Так львівський хроніст Бартоломей Зиморович у праці "Потрійний Львів" описував події 31 липня 1610 року. Саме тоді, у день святого Ігнатія Лойоли, засновника Товариства Ісуса, у Львові заклали наріжний камінь майбутнього храму святих апостолів Петра і Павла...
Культура
У Львові вперше за 20 років знайшли клеймо видатного коваля
Реставратор Юрій Миколаїшин розповів, як відновлює столітні брами Львова та чому єдине виявлене клеймо Яна Дашека стало справжньою сенсацією.
Клеймо видатного львівського майстра і власника фабрики художнього та будівельного ковальства Яна Дашека

27 липня, 13:36

Понад 20 років львівський реставратор Юрій Миколаїшин повертає місту його автентичний вигляд: за два десятиліття роботи він відновив понад шістдесят брам, пів сотні балконів та сотні цвинтарних хрестів і сакральних святинь. В інтерв'ю "Твоєму місту" майстер розповів про перехід від "сліпої" реставрації до європейських стандартів, унікальні знахідки під шарами фарби та рідкісне клеймо легендарного коваля Яна Дашека, наголосивши, що справжня реставрація — це вміння відновити предмет до початкового стану, не залишивши власного "я". "До того ми думали, що робимо реставрацію, але це була "сліпа" реставрація...

За підтримки:

Robert Bosch Stiftung Logo

Розроблено:

Levprograming

За умови повного або часткового використання iнформацiї гіперпосилання на tvoemisto.tv є обов'язковим. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій, а рекламної інформації — рекламодавці. Думка редакцiї може не збiгатися з думкою авторiв.

© 2026 "Твоє місто"