Фото: vidromanadojordana.ucu.org.ua

Фото: vidromanadojordana.ucu.org.ua

Від класики до авангарду. Як львівські митці творять сучасну ікону

737 0
У Центрі Митрополита Андрея Шептицького триває виставка-ярмарок «Від Романа до Йордана». Мистецькі твори з-за шибок Українського Католицького Університету можна оглянути до 21 січня, а також – онлайн на сторінці проєкту. Майстри сакрального мистецтва поділилися із Тvoemisto.tv своїми уявленнями про сучасну ікону та розповіли, у чому її особливість.

За склом на виставці представлені унікальні авторські твори знаних у Львові митців, які надають традиційним технікам іконопису цілком нового звучання. Усі ікони сучасні, оригінальні і дуже різні. Загалом їх тут з десяток – більші і менші, звичні образи і несподівані зображення, на склі і липових дощечках, у вигляді великих робіт і сувенірної продукції.

Читайте також: Топ-5 подарунків зі Львова. Як місцеві компанії популяризують українське Різдво

Особливість чи не кожної роботи – не лише оригінальна техніка, а й нетипова форма твору. На виставці не знайти жодної копії – лише авторські роботи. Є твори, які представляють модерну, авангардну ікону, а є більш класичні – створені за авторським рисунком і з правом бути в храмі.

Яскраві і замислені

Художниця-іконописиця, викладачка Іконописної школи «Радруж» Українського католицького університету (УКУ) Уляна Креховець на проєкті «Від Романа до Йордана» свої роботи виставляє вперше. Каже, що у всі твори старається завжди вкладати настрій.

В Уляни Креховець авторський стиль виконання, у роботах вона використовує дошку, левкас, сріблення, золочення, жовткову темперу (натуральні пігменти та цінні матеріали). Також мисткиня займається народним малярством на склі. 

Уляна Креховець. Фото художниці

Серед робіт, які представила художниця на цьогорічному проєкті, – «Свята Родина», «Різдво Христове» та «Спас на яворівській хустині».

Усі роботи виконані в класичній техніці іконопису. Лише майстриня для роботи над першою іконою використала не позолоту, а алюміній.

На другій іконі – «Різдво Христове» – зображена Богородиця з дитятком і Йосипом. За словами Уляни Креховець, це цікава авторська композиція, побудована в дещо зміщеному колі, яке обривається краєм дошки – немовби дає вихід та продовження історії різдвяної ночі.

«На іконі зображено три святі особи: Богоматір з новонародженим Христом-Еммануїлом по центральному січенні ікони та святий Йосиф. Одна з діагоналей тримає центральну вісь твору, у нижньому ярусі – квіти, взяті з рослинних орнаментів яворівської вишивки, розвернуті до центру композиції, ніби вклоняються Христу-Богу. Навпроти – зірка, яку зустрічаємо в українських вертепах, своїм промінням охоплює та вказує і осяює новонароджене Сонце Правди. Святий Йосип сидить зажурений обабіч і символізує усе людство, яке завжди буде клопотатися та переживати непевність – як жити далі, куди втікати від переслідувань, як прогодувати сім'ю», – описує композиційний задум Уляна Креховець.

Що стосується третьої ікони – «Спас на Яворівській хустині», то вона особлива.

«Ікона більше притаманна темі Воскресіння, але на написання і подання її саме зараз мене надихнула тема нашої української хустки. Вона завжди кольорова, яскрава і традиційна для Різдва», – каже мисткиня.

Є в Уляни Краховець чимало робіт сувенірного характеру – невеликі ікони на склі. Їх можна використовувати як декоративні підвіски або ялинкові прикраси.

«До цих різдвяних свят розробила кілька маленьких ікон на склі – ікону Різдва Христового, Миколая та Богородиці з дитятком, яка розкривається як книжка, та молитва Анни. Це авторські ікони, а підвіски у фігурній рамі, які цьогоріч спроєктувала під час Різдва – давня ідея, яка ось тепер втілилася. Маленкі фігурні іконки на склі в цій колекції під назвою «Мої милі Бозі» – це не авторські ікони, а зменшені копії або наслідування ікон, які зберігаються в Музеї УКУ і є дарунком львівського мецената та колекціонера Івана Гречка Українському Католицькому Університету», – каже Уляна Креховець.

Загалом, за словами іконописиці, на написання творів у неї не йде багато часу. Важливою зробити свою роботу якісно, наскільки можеш, також для митця важливою є молитва та щира віра в Бога, якого зображаєш, каже іконописиця.

Читайте також: Де у Львові можна зустріти святого Миколая попри карантин

Уляна Креховець пригадує, як кілька років тому в неї замовили ікону Святого Олександра для учасника війни на Сході. Ікона була практично готова, залишилося лише полакувати її.

«Замовлення мали забрати в точно домовлений час. Але перед самою віддачею робота отримала певне пошкодження фарбового шару. У мене була шалена паніка, не знала, що казати, адже часу на виправлення не було, а людина, яка їхала забирати своє замовлення, долала відстань через все місто, ще й у вечірній час і вже мала бути в дорозі. Тоді я сказала: «Боже, я все зробила, що можу, тепер Твоя черга, поможи, візьми ситуацію в Свої руки». У певний момент замовниця зателефонувала і сказала, що в неї змінилися плани і забрати ікону зможе лише завтра. Цей дрібний у своїх обсягах приклад став для мене чітким сигналом, що не завжди лише ми керуємо ситуацією, а Господь показує, що не все залежить від нас. Треба завжди робити свою роботу якісно, якби все залежало від тебе, але вміти довіряти і вірити так, якби все залежало від Бога», – каже Уляна Креховець.

Фото Уляни Креховець

Мінімалістична ікона

Вже шостий рік поспіль у проєкті «Від Романа до Йордана» бере участь іконописець Данило Мовчан. На цьогорічній виставці він представив три роботи – «Портрет Андрея Шептицького», «Трійця» та «Ангели-Престоли». За словами самого автора-іконописця, саме ці теми для нього дуже близькі.

«Свої роботи виконую в техніці традиційної ікони на дошці із жовтковою темперою. Під час написання цих ікон використав акварельні фарби. «Портрет Андрея Шептицького», «Трійця» та «Ангели-Престоли» – це мої мінімалістичні пошуки нових сакральних символів», – каже Данило Мовчан.

Досить давно іконописець працює над образом Митрополита Шептицького. Каже, що ця тема для нього дуже цікава, тож старається його побачити з різних сторін.

«У сучасних іконах ми не відходимо від канонів. Форма іконопису завжди змінювалася, вбирала в себе віяння мистецтва і різних впливів. Ікона не стоїть на місці і треба іти в ногу з часом. Не копіювати так, як це робили колись, але старатися повертатися до старих зразків, водночас шукати нові форми і вирази, які б пасували теперішньому часу», – каже Данилоо Мовчан.

Не перший рік представляє свої роботи й художниця-іконописиця, музейниця Наталія Русецька. Її дві роботи у проєкті – «Різдво» та «Різдво Святого Миколая» – за іконографічною схемою досить класичні.

На іконі «Різдво» можна розгледіти Вифлеємську зірку, царів, Йосипа, маленького Ісусика та ангелів, які сповіщають про народження Христа.

Що стосується ікони «Різдво Святого Миколая», то все зображено у вигляді сцени. У ній жона – мати – розміщена в центрі знизу, а посередині – Миколай на ніжках в купелі.

«Роботи виконала у традиційній манері – на липовій дошці, що обклеєна лляною тканиною (палувкою). Далі на основі клею та крейди замішується ґрунт (левкат), беруться пігменти, які вимішуються на основі яєчного жовтка і лише потім можна приступати до роботи», – розповідає Наталія Русецька.

Читайте також: «Діліться особистим досвідом Різдва», – 10 порад Владики Венедикта на час Різдвяного посту

Як зізнається мисткиня, найбільше їй до вподоби детально прописувати постаті та «бавитися» їхніми розмірами.

«Я так відчуваю, мені таке близьке. Завдяки темперній фарбі на основі жовтків зображення набуває фресковості. Коли наносиш малюнок, то проглядається ґрунт, який наче підсвічується, а колір і зображення стають прозорішими. Це мене заворожує найбільше», – каже Наталія Русецька.

З написанням ікон в Наталії Русецької пов’язані кілька історій, навіть трохи містичних. Одна з найяскравіших трапилася кілька років тому. Тоді іконописиця мала відновити та перенести зображення Ісуса, що було на паперовій роздруківці, на основу. Після того, як усе було зроблено, Наталія Русецька дізналася, що жінка, яка замовила цю ікону, виконала бажання своєї бабці, яка давно померла.

«Жінці приснився сон, в якому бабця попросила, аби та відновила образ Ісуса Христа, який їй свого часу подарували на весілля. Мовляв, це було єдине, що тоді могли подарувати їй батьки, тому для бабці мало найбільшу цінність», – каже Наталія Русецька.

Хто би не був замовником, за словами іконописиці, у неї завжди спокійно на душі. Про вигоду думає в останню чергу.

«Коли художники малюють ікони, то мало що очікують натомість. Про якісь  продажі точно не думається, бо тоді б не вдалося нічого доброго намалювати. Головне, аби був спокій та внутрішня рівновага», – додає Наталія Русецька.

Читайте також: Львів'ян запрошують долучитись до акції «Святий Миколай пам'ятає про безпритульних»

Нагадаємо, у Львові у Центрі Митрополита Андрея Шептицького виставка-ярмарок «Від Романа до Йордана» проходить вже водинадцяте. Цього року вона незвична, адже усі мистецькі твори можна оглянути з-за шибок Українського Католицького Університету. Проєкт у особливий спосіб презентує виставку мистецьких творів, об’єднаних довкола сакральних тем – «Час Різдва». Також роботи з виставки можна побачити на фейсбук-сторінці проєкту і на сайті, де їх після 21 січня можна буде придбати.

Учасники проєкту Від Романа до Йордана. Фото із фейсбук-сторінки проєкту

Ольга Шведа

Фото надані художниками та із фейсбук-сторінки Від Романа до Йордана

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!