фото: Львівська політехніка
Законопроект, який зареєстрували ще у червні 2017 року, у разі прийняття внесе зміни в понад 50 законодавчих та підзаконних правових актів. Крім суто юридичних моментів, закон про мову внесе суттєві зміни у повсякденне життя українців, про які Tvoemisto.tv розповів один із його співавторів, керівник управління інвестиційної політики ЛОДА Роман Матис.
Як починався громадський закон про мову 5670-д
За словами Романа Матиса, він ініціював розробку законопроекту про мову ще у 2016 році. Після цього 7 червня 2017 року депутати на засіданні Комітету з питань культури і духовності Верховної Ради України підтримали три законопроекти, що стосуються державної мови, а також четвертий законопроект, який напрацював Комітет разом з громадськістю, взявши за основу проект № 5670.
5670 був написаний на основі законопроекту Сергія Головатого та Оксани Сироїд.
«Як основа він був хороший, пройшов оцінку Венеціанської комісії, але ми – громадські активісти, мовні експерти, а потім нардепи допрацювали його та прописали більше 30 сфер використання мови у житті», – зазначає Роман Матис.
28 лютого 2018 року Конституційний Суд України визнав неконституційним закон Ківалова-Колесніченка, який був прийнятий під час президентства Януковича.
«Фактично країна кілька місяців вже живе без мовного закону, маючи лише відповідну статтю в Конституції, – розповідає Роман Матис. – Основна особливість нашого законопроекту в тому, що це єдиний закон про статус української мови як державної. Він не стосується регіональних мов чи мов національних меншин. Аналогічні закони є у кожній цивілізованій державі світу».
При цьому питання мов національних меншин хочуть врегулювати окремим законом.
Зауважимо, що ініціаторами законопроекту 5670-д стали громадські активісти, мовні експерти та захисники, а подали на розгляд 77 народних депутатів, серед яких, зокрема, нардепи-львів'яни Ірина Подоляк, Ігор Васюник, Оксана Юринець, Дмитро Добродомов, Ярослав Дубневич, Олег Березюк.
Сфери застосування
Законопроект визначає, що кожен громадянин має володіти державною мовою, а посадовці різних рангів повинні вільно нею розмовляти, у тому числі під час публічних виступів: сесій, конференцій, семінарів, засідань органів влади чи місцевого самоврядування. У цей перелік входять як і президент з депутатами, так і медпрацівники державних і комунальних закладів охорони здоров’я, вчителі, вихователі, викладачі та керівники закладів освіти.
«Усі публічні заходи мають проводитись українською мовою, а якщо це неможливо, організатори мають забезпечити переклад українською. Те саме стосується офіційної документації», – додає Роман Матис.
Закон регулюватиме використання української мови в усіх сферах суспільного життя: судочинство, документообіг, освіта, мистецтво, кінематограф, книговидавництво, ЗМІ, сфера обслуговування тощо.
Щодо мови навчання нацменшин, то вони матимуть повне право навчатись своєю рідною мовою поряд з української. Для цього у школі мають організувати окремий класи чи групи з мовою навчання національної меншини.
Крім того, українською мають проводитися культурно-мистецькі, розважальні та видовищні заходи, при чому ця вимога не поширюється на виконання пісень та інших словесно-музичних творів. Якщо ведучий події не знає української, організатори мають забезпечити переклад. Театральну виставу іноземною мовою мають супроводжувати субтитри українською. Фільми мають озвучуватися українською. Кінотеатри можуть показувати іноземні фільми мовою оригіналу, супроводжуючи українськими субтитрами. Таких сеансів може бути не більше 10% від загального обсягу кінопоказів на місяць. Основною мовою телебачення, радіо та друкованих ЗМІ має бути українська.
Відповідальність за порушення
Закон прирівнює державну мову до державних символів, тобто гербу, гімну та прапора. Відповідно, наруга над мовою тепер несе за собою відповідальність.
«Якщо хтось дозволив собі сказати, що “це теляча мова”, то його можуть притягнути до кримінальної відповідальності», – каже співавтор закону.
Водночас адміністративна відповідальність тепер наступає за ігнорування державної мови у публічних сферах життя.
«Наприклад, ви зайшли у кафе, але з вами не привітались українською мовою. Ви зробили зауваження, а на нього не відреагували. У такому випадку на кафе накладуть штраф», – додає він.
Під час обговорення закону в профільному комітеті забрали окремий пункт про так званих «мовних інспекторів», які мали б наглядати за виконанням норм закону. Натомість, за словами Романа Матиса, створять іншу інституцію, яка слідкуватиме за дотриманням мовного законодавства, – Уповноважений із захисту державної мови.
«Мовний законопроект стосуватиметься багатьох сфер життя українців, але не переходитиме у приватну площину. У своєму житті ви можете спілкуватись будь-якою мовою, однак в публічній сфері визначною буде українська мова», – додає Роман Матис.
Штрафи за порушення закону коливатимуться від 200 до 500 неоподаткованих мінімумів – тобто від 3400 до 8500 гривень. Їхній розмір залежить від вчиненого порушення. Наприклад, чиновник, який спілкується не української під час публічного заходу, сплатить від 3400 до 6800 грн.
Додамо, що законопроект пройшов тільки перше читання, його ще можуть доопрацьовувати та внести в нього зміни.
Назар Притула
