фото: molytva.at.ua, www.ukrkovcheg.org.ua, ye.ua
Святитель Василій Великий – архиєпископ Кесарії Кападокійської в Малій Азії, один з найвеличніших богословів Церкви. Перу Василія Великого належать тлумачення Святого Письма, трактат про Святого Духа, послання, проповіді та правила чернечого життя. Він зробив багато для встановлення чину літургії, уклав численні молитви.
Церква вшановує його як борця за чистоту віри, великого святителя і богослова, називає «вселенським учителем». Святитель Василій Великий народився близько 329-го року в місті Кесарії, адміністративному центрі Кападокії, в багатому і знатному роді, з якого походили кілька зарахованих до лику святих праведників.
Святий Григорій Богослов описує зовнішність Василія Великого: струнку фігуру, довгу русяву бороду, повільну ходу, відсутність поспішності в рухах і розмові, внутрішню зосередженість. Усе в ньому викликало повагу, перед ним схилялися навіть його противники.
У 355 році Василій Великий охрестився і через два роки здійснив подорож до християнського Близького Сходу по великих православних святинях і подвижниках. Відомі аскети вразили його настільки, що після повернення до дому в Кападокію він вирішив їх наслідувати. Роздавши більшу частину майна бідним, святий Василій організував групу людей, що прагнули чернечого служіння, у мальовничій місцевості на березі річки Іриси. Там вони проживали за строгим уставом.
Своїм прикладом і проповіддю святитель Василій Великий сприяв духовному вдосконаленню християн своєї батьківщини і багато віруючих приходили до нього. Утворювалися чоловічі та жіночі монастирі, в яких Василій Великий вводив змішану форму чернечого життя: молитва чергувалася з фізичною працею, при чому допускалися тільки такі ремесла, які не порушували духовної зібраності і простоти чернечого життя.
Святий Василій підготував скликання Другого Вселенського Собору, але не дожив до нього. Він помер 1 січня 379 року у віці 49 років. Незадовго перед смертю він благословив святого Григорія Богослова на прийняття Константинопольської кафедри.
За матеріалами www.cerkva.info, Вікіпедія
